Справа № 656/542/19
29.08.2019
Номер провадження 3/656/165/19
30 серпня 2019 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ковальчук Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Бушинка, Немирівського району, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, командира відділення забезпечення радіорилейного батальйону військової частини НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
Молодший сержант ОСОБА_1 21 серпня 2019 року , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, самовільно залишив територію угрупування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , що розташовані в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 с.172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення пояснив, що 21.08.2019 року він покинув військову частину з дозволу майора Каланіченка. Прибув до м.Одеса зайшов до в/ч НОМЕР_2 та там відмітився (а.с.10).
На розгляд справи в суді ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, просить суд суворо не притягувати до відповідальності (а.с.2).
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1995 року, передбачені обов'язку військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України; свято і непорушно отримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Статтею 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно п.3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»», оголошено про проведення часткової мобілізації.
З 18.03.2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Частиною 4 статті 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується наступними доказами.
Витягом з наказу № 138 від 22.05.2019 року командувача угрупування військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 22.05.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 прибув 22.05.2019 року до складу сил та засобів угрупування військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які залучаються до ведення стабілізаційних (оборонних) дій, з метою виконання службових(бойових) завдань (а.с.4).
Військовим квитком на ім'я ОСОБА_1 , виданого Немирівським районним військовим комісаріатом Вінницької області 18.05.1983 року, серії НОМЕР_3 (а.с.7).
Протоколом про адміністративне правопорушення від 29.08.2019 року серії ІВ №01, відповідно до якого молодший сержант ОСОБА_1 21 серпня 2019 року, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, самовільно залишив територію угрупування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташовані в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду (а.с.1).
Поясненнями лейтенанта в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 та майора в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , згідно яких, 21.08.2019 року до них звернувся молодший сержант ОСОБА_1 з проханням про надання можливості залишити військове містечко на три доби. Майор ОСОБА_3 надав таку згоду з наступного дня 22.08.2019 року. А 21.08.2019 року близько 18.00 години вони виявили відсутність ОСОБА_1 на території військового містечка, на телефонні дзвінки він не відповідав, про що повідомили командувача з морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_4 25.08.2019 року стало відомо, що ОСОБА_1 знаходиться на території частини в пункті постійної дислокації в с.Красносілка Одеської області (а.с.8-9).
Таким чином, судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КпАП України, а саме: самовільно залишив військову частину в умовах особливого періоду.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає розкаяння у скоєному.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, правопорушення вчинив вперше, пом'якшуючі обставини, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП та можливість застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави, що передбачений санкцією даної частини статті.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3671-17 від 08 липня 2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2019 року цей розмір становить 384,20 грн. (1921х0,2=384,20).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 384,20 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, ч.4 ст.172-11, 221 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф повинен бути внесений через установу банку України на розрахунковий рахунок № 31112106021170, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37915328, назва отримувача: УК в Іванівському районі/Іванівський район/21081100, банк отримувача: ГУДКСУ в Херсонській області).
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Іванівського районного суду Херсонської області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 4930 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Бушинка, Немирівського району, Вінницької області. мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок № 31211256026001, МФО 899998, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Копію постанови направити ОСОБА_1 до відома.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванівський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова набрала чинності «___»__________2019 року.
Суддя Т. М. Ковальчук