печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54492/18-ц
12 серпня 2019 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Соколова О.М.,
при секретарі судових засідань - Березовській К.А.
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування грошових коштів недійсним, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір дарування грошових коштів.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 05.01.2016 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Хрещатик» було укладено договір № 225D-650854 банківського вкладу «Різдвяний сніг» в доларах США із щомісячною сплатою процентів. В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування грошових коштів на депозитному рахунку, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубрієм А.В. 06.04.2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних. В порушення умов договору № 225D-650854 банк не повернув позивачу ні суму вкладу, ні проценти передбачені договором. Відповідач, вважаючи, що 1/12 депозитного вкладу за договором належить йому, звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення його в реєстр кредиторів ПАТ КБ «Хрещатик». Відповідно до відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідач не обліковувався як вкладник депозитного рахунку і тому не підлягають відшкодуванню Фондом операції, не відображені за даними банку. 28.09.2017 року відповідач звернувся до позивача із вимогою, в якій зазначив, що фактично кошти за договором він не отримав і вимагав передати йому оригінал договору банківського вкладу. 03.10.2017 року позивач надав відповідь на вимогу, в якій зазначив, що 04.06.2016 року ПАТ КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію і настання реальних правових наслідків за умовами Договору є неможливим. Оскільки позивач не передав предмет дарування за Договором дарування № 476 від 05.04.2016 і залишається реальним власником депозитного вкладу, що розміщений у ПАТ КБ «Хрещатик». Відповідно до листа ПАТ КБ «Хрещатик» від 01.09.2017 кошти, що знаходились на депозитному рахунку згідно Договору № 225D-650854 банківського вкладу «Різдвяний сніг» в доларах США від 05.01.2016 року були списані з особового рахунку позивача, що позбавляє можливості прийняти в дарунок відповідачем за Договором дарування від 05.04.2016 р.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що у справі на виконання положень п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набула чинності 15 грудня 2017 року, проведено підготовче засідання, у якому відповідачем надано заяву про визнання позову, суд дійшов висновку про ухвалення рішення в порядку ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 4 цієї статті визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно зі статтями 216, 217 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (двостороння реституція). Якщо у зв'язку з вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною особою. Наслідки недійсності нікчемного правочину, передбачені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін. Недійсність окремих частин правочину не призводить до недійсності решти його частини і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений без включення до нього недійсної частини.
Дійсний правочин покликаний, в тому числі і на задоволення потреб його власника у володінні користуванні та розпорядженні майном.
Згідно з ч.1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи, що під час розгляду справи сторона відповідача визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування грошових коштів недійсним.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 200, 206, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування грошових коштів недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування грошових коштів на депозитному рахунку від 05 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубієм А.В. та реєстровим № 476, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05 квітня 2016 року та договір про внесення змін до договору дарування грошових коштів на депозитному рахунку від 05 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубієм А.В. та реєстровим № 476, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубієм А.В. та реєстровим № 507.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 .
Повний текст складено 12.08.2019 року
Суддя О.М.Соколов