Справа №752/26339/18
Провадження № 2/752/3395/19
Іменем України
11.06.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заяви від 17.12.2018 р., позивач просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 2 000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що з 06 жовтня 2006 року по 29 червня 2017 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають дитину - неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з матір'ю. Всі обов'язки по утриманню та вихованню неповнолітньої дитини покладені на позивача. З 2011 року батько дитини не надає регулярну матеріальну допомогу на утримання доньки, в зв'язку з чим позивач просить стягнути аліменти у судовому порядку.
Позивач надала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та слухання справи за її відсутності.
Відповідач подав заяву про слухання справи у його відсутність, відповідно до якої визнав вимоги про стягнення аліментів, однак просив врахувати, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що з 06 жовтня 2006 р. сторони перебували в шлюбі, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, про що складено актовий запис № 910.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 29 червня 2017 р. шлюб між сторонами було розірвано.
Від даного шлюбу сторони мають доньку - неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суду не надано доказів, що відповідач, який проживає окремо, надає постійну, регулярну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.
В силу положень ст..141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мінімальний розмір аліментів в силу положень ст.182 СК України (в редакції Закону № 2037-УШ від 17.05.2017 р., яка чинна на час вирішення спору і покращує становище дитини в порівнянні з редакцією даної норми, яка діяла на момент звернення до суду) на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В силу ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
При визначенні розміру аліментів у даній справі суд враховує матеріальне становище позивача, яка офіційно працює, та розмір витрат, які необхідно здійснити на неповнолітню дитину відповідного віку щомісяця.
Також суд враховує матеріальне становище відповідача, який працює, має постійний дохід, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює даний вид правовідносин, утримання неповнолітніх дітей є обов'язком обох батьків, і він не може бути покладений лише на батька або матір в частині повного забезпечення життєдіяльності неповнолітньої дитини.
Беручи до уваги викладені обставини, аналізуючи всі зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1 500 гривень щомісячно, оскільки позивач не надала суду докази, які б обгрунтовували вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2 000 гривень щомісячно.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати в доход держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 500 гривень, щомісяця, починаючи стягувати з моменту звернення до суду 17.12.2018 р. до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не буои вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя