Справа № 953/16785/19
н/п 1-кс/953/10634/19
"30" серпня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12019220490003831 від 22.08.2019 р. про арешт майна, -
28.08.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 22.08.2019 за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, 40А, виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 з ознаками підробки.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що до останнього 21.08.2019 прийшов невідомий чоловік, який попросив в борг 500 грн., на що останній відмовив, на це невідомий запропонував залишити свій паспорт громадянина України, на це ОСОБА_5 погодився та отримав від нього паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_5 передав невідомому 500 грн. Далі коли невідомий пішов, то ОСОБА_5 показав отриманий паспорт своєму товаришу, який помітив, що на 2 сторінці вказаного паспорту на фото немає печаті, що є явною ознакою підробки. В подальшому ОСОБА_5 дізнався, що паспорт підроблений та справжнє ім'я невідомого ОСОБА_6 .
Прокурор вважає, що вказаний паспорт зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти на нього арешт.
Прокурор до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання.
Власник майна до судового засідання не з'явився, від слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 надано рапорт, в якому вказано, що ним вживались заходи по виклику власника майна.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні Київського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12019220490003831 від 22.08.2019 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
22.08.2019 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, 40А, виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 .
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведення 22.08.2019 р. огляду, на зазначеному в клопотанні майні, яке може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, як тимчасово вилучене майно, вважає за необхідне накласти арешт на майно.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом, тобто зберегло на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 22.08.2019 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 .
Долучити паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 до матеріалів кримінального провадження №12019220490003831 від 22.08.2019 р.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1