про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3269/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-764-55 від 05.02.2019.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу частиною другою статті 160 вказаного Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а пунктом 2 частини 5 цієї статті - що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що вона подана ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , у позовній заяві замість реєстраційного номеру облікової картки платника податків вказано серію та номер паспорту. Разом з тим паспорт, що підтверджує особу позивача, місце його проживання та відсутність у особи реєстраційного номеру облікової картки платника податків до позовної заяви не додано.
При цьому суд звертає увагу позивача, що згідно з частиною другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 цієї статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством /частина 4/. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення /частина 5/.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 130 Конституції України, на яку посилається позивач, визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Також встановлено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Тобто вказаною статтею визначено покладено на державу обов'язок матеріального забезпечення діяльності судової системи.
Натомість, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовної заявою, яка містить одну позовну вимога майнового характеру, а саме скасування вимоги про сплату ЄСВ в сумі 18276,72 грн.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач мав сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн.
Крім того, як визначено частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статі 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У позовні заяви позивач зазначає, що ним оскаржено спірну вимогу до ДФС України. Рішення ДФС України про результати розгляду скарги позивачем отримано 31.05.2019, однак до суду останній звернувся лише 28.08.2019, поза межи строку звернення строку звернення встановленого частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивачем в порушення вимог вказаної статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надано клопотання про поновлення строку звернення.
Таким чином, даний позов подано без додержання вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням останньому строку для усунення недоліків позовної заяви.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску вказаного строку; належним чином завірених (із зазначенням напису "згідно з оригіналом", підпису позивача та дати засвідчення) копії паспорта та документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, Розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко