про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/10154/19
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанов,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить ухвалити рішення яким скасувати Постанову ВП №56812945 про стягнення із мене виконавчого збору у розмірі 84052 гривні 29 копійок, винесену державним виконавцем Машевським О.О. 25.07.2019 року, за відсутності законних підстав. Скасувати Постанову про накладення арешту на все моє майно, винесену 21.12.2018 року Державним виконавцем Богунського відділу Державної виконавчої служби м. Житомира Головного управління юстиції у Житомирській області Лавренчуком М.Ю. згідно виконавчого листа №295/5461//15-ц, зобов'язати Відповідача зняти арешт, накладений на все моє майно.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статей 122, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Положеннями пунктів 4 та 5 частини п'ятої 160 КАС України визначено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною першою статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач, зокрема, просить скасувати Постанову ВП №56812945 про стягнення виконавчого збору у розмірі 84052 гривні 29 копійок, винесену державним виконавцем Машевським О.О. 25.07.2019 року та постанову про накладення арешту на все майно, винесену 21.12.2018 року.
Так, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження встановлення в судовому порядку факту протиправності вказаних постанов у адміністративному або судовому порядку. При цьому, прохальна частина позовної заяви не містить вимог щодо визнання протиправними постанов державного виконавця.
Суд звертає увагу, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов: безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
Захист прав позивача, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись виключно внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними. За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною першою статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.
Необхідність визнання протиправними дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень як передумови для зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17 (адміністративне провадження №К/9901/50917/18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у вказаній частині.
Відповідно до пункту сьомого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення наведених вимог КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Позивачем не зазначено за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву, що не відповідає вимогам частини п'ятої статті 161, статті 259 КАС України.
Крім того, позивачем у порушення вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України не зазначено у позовній заяві власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пунктів 4,5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів позовної заяви виготовлені копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії письмового доказу, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.
Пунктом 3 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
В порушення вказаних норм у позовній заяві не зазначено ціни позову.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Постанови про накладення арешту та стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП 56812945 винесені21.12.2018 та 25.07.2019 відповідно, в той час як позовну заяву надійшла від позивача до відділу документального забезпечення суду 27 серпня 2019 року, що підтверджується відповідним відтиском штемпеля Житомирського окружного адміністративного суду.
Суд наголошує, позивачем пропущено десятиденний строк звернення із позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України. При цьому, із клопотанням про поновлення строку звернення із позовом до суду позивач не звертався. Доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду позивачем до позовної заяви також надано не було.
Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення частини третьої статті 161 КАС України не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору (у разі звільнення від сплати судового збору) та не додано документ про сплату судового збору у повному обсязі.
Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Положеннями частини третьої статті 6 Закону №3674-VI закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).
Позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Враховуючи заявлення двох взаємопов'язаних позовних вимог немайнового характеру та однією позовної вимоги майнового характеру у розмірі 84 052,29 грн, несплачена частина судового збору становить 840,52 грн та має бути сплачена за наступними реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва / ПІБ позивача, ЄДРПОУ / РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.
Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.
Пунктом другим частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти.
В порушення наведених норм у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідача.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 840,52 грн;
- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;
- належним чином завірених та якісно виготовлених (з яких можливо становити їх зміст) копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви;
- нової (уточненої) позовної заяви із: 1) уточненням позовних вимог у відповідності до частини першої статті 5 КАС України; 2) зазначенням: а) ціни позову; б) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; в) за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву; г) власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; ґ) ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідача.
- примірників нової уточненої позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Попова