29 серпня 2019 року
Київ
справа №826/6843/18
адміністративне провадження №К/9901/23794/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №826/6843/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2018 ОСОБА_1 звернулась з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила: скасувати рішення Уповноваженої особи про нікчемність правочину (транзакції), здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») 19.05.2016 в сумі 110000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-039-000192424 від 22.02.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ; зобов'язати Уповноважену особу внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (на суму 110000 гривень).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право відшкодування коштів у сумі 110000 (сто десять тисяч) гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-039-000001057 від 22.02.2016 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Уповноважена особа подала касаційну скаргу.
21.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019.
Предметом оскарження в зазначеній справі є дії відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників, який має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Правова позиція щодо питань, які є предметом спору у даній справі, вже висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №826/1476/15, №802/351/16-а, №815/5392/16.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №826/6843/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду