29 серпня 2019 року
м. Київ
справа №520/11384/18
адміністративне провадження №К/9901/23429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" (далі по тексту - ТОВ «Гроут») до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України), Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, адміністративний позов ТОВ «Гроут» до ДФС України, ГУ ДФС у Харківській області задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.11.2018 №980962/35073748, №980963/35073748 №980961/35073748, №980964/35073748, від 08.11.2018 №982903/35073748, від 09.11.2018 №982902/35073748. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Гроут» на операції з постачання товару на адресу ТОВ «Агротек» та ТОВ «Компані Плаза», а саме: податкову накладну від 03.11.2017 №44, податкову накладну від 03.11.2017 №45, податкову накладну від 06.11.2017 №48, податкову накладну від 07.11.2017 №54, податкову накладну від 09.11.2017 №49 та податкову накладну від 09.11.2017 №96.
ГУ ДФС у Харківській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, в якій просить скасувати ці судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановлених у справі обставин щодо не зазначення контролюючим органом у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, а згодом і у зв'язку з відмовою в їх реєстрації конкретного переліку документів, відсутність яких стала підставою для зупинення реєстрації та для відмови в реєстрації податкових накладних. Натомість, позивач у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних надав письмові пояснення щодо операцій, на які виписані податкові накладні, та документи, які підтверджують відтворені в них кількісні і якісні показники цих операцій.
Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено. У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин немає.
Зміст касаційної скарги фактично зводиться до викладення правових норм, які застосовані судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак,
Судді Верховного Суду