29 серпня 2019 року
Київ
справа №Зп/9901/4/19
адміністративне провадження №Зп/9901/4/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Бевзенка В.М., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Шишова О.О.,
розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , особи, які можуть отримати статус учасника справи - Верховна Рада України (відповідач), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України (треті особи),
28 серпня 2019 року о 23:37 год до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , особи, які можуть отримати статус учасника справи, - Верховна Рада України (відповідач), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України (треті особи) - про забезпечення позову, в якій заявники просять:
- зупинити дію нормативно-правового акта, яким є Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року №742-VII (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2014, №11, ст. 143) як такий, що має очевидні ознаки протиправності;
- постановити окрему ухвалу за фактом порушень державними органами офіційно оприлюдненої Конституції України щодо практики ухвалення, внесення змін та однакового її застосування і направити її для вжиття відповідних заходів Президенту України, Верховній Раді України, Конституційному Суду України, Верховному Суду України, Генеральному прокурору України, Державному бюро розслідувань України.
Заява мотивована тим, що форма, зміст і процедура прийняття Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року №742-VII дають заявникам підстави для висновку про його очевидну протиправність.
Зокрема, заявники стверджують про те, що сформований з різних частин та відновлений в дії повний текст Конституції України, розміщений на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, не відповідає імперативним нормам розділу ХІІІ офіційної Конституції України щодо процедури внесення змін до Конституції України. Заявники вважають, що нормами вказаного розділу взагалі не передбачено поняття та процедури відновлення в дії Конституції України.
Заявники також уважають, що в діях Верховної Ради України сьомого скликання при ухваленні Закону України від 21 лютого 2014 року №742-VII та в самому Законі наявні ознаки узурпації права народу та узурпації державної влади.
Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову, Суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) установленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас відповідно до пункту першого частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року № 742-VII є актом Верховної Ради України, у зв'язку з чим не може бути зупинений в порядку забезпечення позову в силу заборони, установленої частиною 3 статті 151 КАС України.
Отже, заява про забезпечення позову не може бути задоволена з огляду на обрання заявниками недопустимого способу забезпечення позову.
Суд також не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, окрему ухвалу може бути постановлено відповідним судом при закінченні ним розгляду справи за умови, що під час її розгляду були встановлені порушення закону, усунення яких або умов, що їм сприяли, вимагає вжиття додаткових заходів судового контролю. Реалізація таких повноважень судом, який розглянув справу, є його правом, а не обов'язком.
Водночас постановлення такої ухвали окремо від процесу розгляду справи процесуальним законом не передбачено.
Суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд обмежується перевіркою наявності або відсутності обставин, визначених пунктами 1 та 2 частини другої статті 150 КАС України (реальність загрози ускладнення чи неможливості виконання судового рішення або поновлення порушених прав особи у разі невжиття заходів забезпечення позову; ознак очевидної протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень) і не може надавити правову оцінку порушенням закону, що можуть бути підставою для постановлення окремої ухвали.
Таким чином, повноваження суду щодо постановлення окремої ухвали не можуть бути реалізовані за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 249, 256 КАС України, Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.М. Бевзенко
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова
О.О. Шишов