Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №826/12617/14
адміністративне провадження №К/9901/7210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., за участі секретаря судового засідання Титенко М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року (колегія у складі суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю.) у справі № 826/12617/14 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДоналдз Юкрейн ЛТД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДоналдз Юкрейн ЛТД» (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центральний офіс з обслуговування великих платників (правонаступник- Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.
В обґрунтування позову зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі хибних висновків акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість в результаті формування податкового кредиту за рахунок податкової накладної, з дати виписки якої минуло більше 365 днів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 листопада 2014 року в задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що висновки акта перевірки не створюють будь-яких перешкод для діяльності платника податків, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків. Отже дії податкового органу не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді. Позивачем ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи не надано жодних доказів щодо отримання підприємством податкової накладної саме 27 січня 2014 року.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 січня 2015 року скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними дії посадових осіб щодо проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Вікторія» за звітний період січень 2014 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних з дати виписки яких минуло 365 календарних днів. Визнав незаконним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000623901 від 30 травня 2014 року.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи заперечення на позов.
Відзив Підприємства на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вікторія» за січень 2014 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.
За результатами перевірки складено акт від 15 травня 2014 року № 511/28-10-39-10/23744453, де зазначено встановлені під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено рядок 25 на загальну суму 56 333 грн, по декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2014 року № 0000623901, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 70416,00 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 56 333,00 грн та за штрафними санкціями 14 083,00 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контрагентом позивача ТОВ «Вікторія» виписано податкову накладну від 29 січня 2013 року № 5 на суму 338000 грн, у т.ч. податок на додану вартість в розмірі 56 333,33 грн. До реєстру виданих та отриманих податкових накладних вказана податкова накладна була включена 31 січня 2014 року.
Листом від 11 березня 2014 року позивачем на запит відповідача надано пояснення, що в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за січень 2014 року в графі «Дата отримання» допущено помилку: податкова накладна від 29 січня 2013 року №5 від ТОВ «Вікторія» помилково вказано дату отримання 31 січня 2014 року, а правильний запис повинен містити 27 січня 2014 року.
Як встановлено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року №127 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображенні податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту» по питанню № 9: У яких випадках може бути сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у податкових періодах, що передує звітному?» надана наступна відповідь: З дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:
податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило.
В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).
Пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Вищезазначена узагальнююча податкова консультація чинна по теперішній час.
З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що всі умови статті 198 Податкового кодексу України щодо віднесення податкової накладної до податкового кредиту виконані Підприємством в повному обсязі. Документ, що підтверджують факт придбання послуг наданий до Центрального офісу з обслуговування великих платників.
Крім того, судом встановлено, що позивачем самостійно, до проведення перевірки здійснено виправлення, оскільки з'ясовано, що фактично податкова накладна отримана підприємством саме 27 січня 2014 року.
Доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Разом з тим, щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб щодо проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Вікторія» за звітний період - січень 2014 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, суд касаційної інстанції зазначає, що вказані дії не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків, а є способом реалізації повноважень контролюючого органу. З таких підстав є правильними висновки суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог в цій частині, а судом апеляційної інстанції в цій частині скасовано помилково рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 826/12617/14 скасувати в частині визнання протиправними дії посадових осіб щодо проведення та оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Вікторія» за звітний період січень 2014 року в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних з дати виписки яких минуло 365 календарних днів, та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 826/12617/1 - залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду