Іменем України
30 серпня 2019 року
Київ
справа №826/23069/15
адміністративне провадження №К/9901/7715/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Кашпур О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року (головуючий суддя - Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015 р. № 337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що телеграма Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 342/9897т від 03.12.2014 р., та розпорядження начальника Озброєння Збройних Сил України № 217 від 10.12.2014 р. позивачу не адресувались та терміни їх виконання не визначались. Позивач зазначав, що у вказаний період він проходив службу на посаді начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України і був тимчасово переведений на посаду начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України лише 28.05.2015 р. При цьому, на момент такого переведення вже мало місце порушення термінів виконання розпорядження Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України. Вказане свідчить про необґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 грудня 2014 року № 342/9897т щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення 12,7 мм станкових кулеметів Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938/1946 років.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, позовні вимоги були задоволені.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015р. №337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді «попередження про неповну службову відповідність» начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що згідно акту службового розслідування до позивача запропоновано накласти дисциплінарне стягнення саме за неналежне виконання службових обов'язків, відсутності належного контролю за виконанням завдань підпорядкованим особовим складом щодо дообладнанням бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника та кулеметом ДШКМ. Водночас жодних доказів, які б свідчили про невиконання позивачем своїх службових обов'язків відповідачем суду не надано. Суди звернули увагу на ту обставину, що позивач виконував обов'язки на посаді начальника ЦАУ ОЗСУ з 28.05.2015р., тобто з часу коли вже відбулося порушення вказаних термінів виконання завдань, а відповідне доручення №29571/с від 25.12.2014р. йому не адресувалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
07 липня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами не взято до уваги, що після допущення позивача до виконання обов'язків начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України Гречаніков О.П. не вживав належних заходів для виконання розпоряджень керівництва. Так, позивач не володів обстановкою та не контролював покладеного на відділ експлуатації та технічної підготовки управління організаційно-планового та експлуатації завдання щодо обладнання пристроями для встановлення кулеметів ДШК. При цьому, неналежне виконання службових обов'язків позивачем в їх сукупності призвели до порушення строків укомплектованості 14 омбр технікою та затримки їх відправки для виконання завдань в район проведення АТО.
Позивачем до Суду не надано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.07.2012р. №537 ОСОБА_1 призначено начальником управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.
У період з 28.05.2015р. по 06.08.2015р. відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №111 від 28.05.2015р. та №170 від 06.08.2015р. на позивача накладено тимчасове виконання обов'язків начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (далі по тексту - ЦАУ ЗСУ ОЗСУ).
Відповідно до пункту 2 телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.12.2014 № 342/9897т начальнику Озброєнню було визначено завдання:
організувати розробку робочої конструкторської документації на дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70);
спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70).
При цьому терміни виконання пункту 2 телеграми не визначалися.
Відповідно пункту 2 розпорядження начальника Озброєння Збройних Сил України від 10.12.2014 №217 начальнику Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України визначено:
спільно з Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України визначити виконавця з дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ;
спільно із виконавцем дообладнання МТ-ЛБ-АТ кулеметом ДШКМ визначити потребу у коштах на проведення зазначених робіт та надати до Головного фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України і для фінансування зазначеного заходу.
При цьому терміни виконання пункту 2 розпорядження не визначалися.
На підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.07.2015 р. № 253 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов не виконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки пристроями для встановлення кулеметів ДШК та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Для проведення службового розслідування було створено комісію, голові комісії доручено провести службове розслідування у строк до 30.07.2015 р.
Підставою для призначення службового розслідування стало доручення тимчасово виконуючого обов'язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.07.2015р. №1138т за підсумками наради під головуванням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, що відбувалася 29.06.2015р. за результатами, якої визначено завдання з'ясувати причини та умови невиконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки пристроями для встановлення кулеметів ДШК та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Пунктом 3 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 31.08.2015р. № 337 ОСОБА_1 за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 грудня 2014 року № 342/9897т щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення 12,7 мм станкових кулеметів Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938/1946 років, порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності - "попередження про неповну службову відповідність".
Як вбачається з акту службового розслідування причинами та умовами, що призвели до невиконання вимог начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення кулеметів ДШК в найкоротші терміни стали, зокрема, неналежний рівень контролю посадовими особами ОЗСУ за виконанням доручення від 25.12.2014р. №29571/с; зволікання посадових осіб конструкторсько-технологічного центру Озброєнь ЗСУ по передачі конструкторської документації до ДП «ХАЗ»; відсутність взаємодії посадових осіб ЦАУ ЗСУ ОЗСУ та ДП «ХАЗ» щодо прискорення укладання договору.
Терміни, за порушення яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не були затвердженні на виконання доручення Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.04.2015р. на службовій нараді начальнику ОЗСУ.
Як вбачається з акту службового розслідування та письмової доповіді начальника ОЗСУ на №348/956 дск від 03.04.2015р. терміни були визначені як орієнтовні та складали:
1мб - до 20.05.2015р.;
2 мб - до 30.05.2015р.;
3 мб - до 16.06.2015р.
ІІІ. ДЖЕРАЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пунктів 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Пунктами 28, 29, 30 Статуту передбачено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 15 березня 2004 року №82 (далі - Інструкція).
Згідно п.п.1.2, 1.3 Інструкції службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України та їх заступники можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення підпорядкованим посадовим особам.
Положеннями підпунктів 1.5, 1.6 Інструкції передбачено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.
У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.
Відповідно п.2.2 Інструкції посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.
Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Приписами п.п.4.1, 4.3, 5.1, 5.2 Інструкції визначено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.
Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України проводять бесіду з військовослужбовцем особисто або письмово доручають її проведення своїм заступникам.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.
Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4. цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Відповідно до п. 58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. №551-ХІV передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Відповідно до статті 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що за неналежне виконання розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.12.2014 року щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення кулеметів ДШК; порушення вимог статей 16, 58 Статуту на начальника управління забезпечення Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Гречанікова О.П. наказом від 31.08.2015 року за №337 було накладено дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну відповідність».
Так, розпорядження начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.12.2014 року щодо обладнання бойової техніки приладами для встановлення кулеметів ДШК (телеграма безкатегорійна) адресувалось, зокрема, начальнику Озброєння Збройних Сил України в частині вимог стосовно організації розробки робочої конструкторської документації на дообладнання МТ-ЛБ-АТ баштою БТР-60 (БТР-70), який в свою чергу прийняв розпорядження від 10.12.2014 року за №217 «Про розроблення робочої конструкторської документації для встановлення ДШКМ на гусеничний тягач МТ-ЛБ-АТ», контроль за виконанням якого поклав на начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач виконував обов'язки на посаді начальника Центрального автомобільного управління Озброєння Збройних Сил України з 28.05.2015р., тобто з часу коли вже відбулося порушення термінів виконання розпорядження, а отже останнє не адресувалось позивачу, який на той час (03.12.2014 року, 10.12.2015 року) займав іншу посаду.
Також, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що акт службового розслідування не містить жодної інформації щодо неналежного виконання службових обов'язків позивачем, в чому вони саме полягали, не дотримання яких саме термінів ним було допущено, тобто наявності в його діях ознак вини та неналежного виконання службових обов'язків.
Таким чином, відповідачем не доведено в діях позивача порушення вимог чинного законодавства, як то неналежного виконання службових обов'язків та відсутності належного контролю за виконанням завдань підпорядкованим особовим складом щодо дообладнанням бойової техніки поворотними платформами з броньованим захистом кулеметника. Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідність є безпідставним.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А.Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
О.В. Кашпур