Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 3867 / 2009 р. Головуючий у 1 інстанції: Діоба Г.О.
Суддя-доповідач: Осоцький І.І.
30 вересня 2009 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Мануйлова Ю.С.,
Суддів: Осоцького І.І.,
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від «24» червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської Першої сільської ради Приазовського району, Обслуговуючого садово-городнього кооперативу «Азов-91» про визнання дійсним договору купівлі - продажу садового будинку від 14.02.2006 року, визнання права власності на садовий будинок та встановлення факту постійного користування земельною ділянкою, площею 0, 05га, розташованого по АДРЕСА_1, з лютого 2006 року, -
ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому стало відомо про продаж ОСОБА_2. садового будинку, розташованого на земельній ділянці, площею 0, 05 га в с Степанівка Перша Приазовського району. Відповідач пояснила йому, що їй важко оформляти необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу, тому погодилася видати на його ім'я довіреність. В присутності нотаріуса 08.02.2006 року вона передала йому Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 000252, свідоцтво про переміну прізвища серії НОМЕР_1 копію паспорта. Оскільки збір необхідних документів потребував певного часу, а у відповідачки на той час були певні матеріальні труднощі, вони домовилися укласти угоду в простій письмовій формі.
14.02.2006 роки сторони уклали угоду, згідно якої ОСОБА_2. отримала від нього 30 300 гривень, як повну сплату вартості за садовий будинок, фруктові дерева та інші облаштування, що знаходяться на земельній ділянці, розміром 0, 05 га, розташованій по АДРЕСА_1
Коли позивач виконав певні будівельні та капітально-ремонтні роботи в садовому будинку, йому стало відомо, що 08.08.2007 року ОСОБА_2. скасувала довіреність, видану на його ім'я 08.02.2006 року. За цей час він вирішив питання про присвоєння садовому будинку поштової адреси, провів інвентаризацію будинку в КП „Нерухомість П". Згідно діючого законодавства України, ч. 2 ст. 220 ЦК України між сторонами відбулося виконання договору від 14.02.2006 року в повному обсязі , але ОСОБА_2. ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу садового будинку, фруктових дерев та інших облаштувань розташованих на земельній ділянці.
З огляду на вищевикладене, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу садового будинку від 14.02.2006 року, укладений між ним та ОСОБА_2., визнати за ним право власності на садовий будинок розташований по АДРЕСА_1 в розмірах згідно технічного паспорту та встановити факт постійного користування ним земельною ділянкою, розміром 0, 05 га, розташованою за вказаною адресою, з лютого 2006 року.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від «24» червня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 суд правильно виходив з неможливості визнання укладеного сторонами договору купівлі-продажу садового будинку дійсним, а тому не підлягають задоволенню і інші похідні від цих вимоги позивача.
З матеріалів справи не вбачаться, що садовий будинок по АДРЕСА_1 на час оформлення розписки про отримання ОСОБА_1. від ОСОБА_2 грошових коштів мав державну реєстрацію.
Згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Отже при відсутності державної реєстрації садового будинку на ім"я ОСОБА_2, вказаний садовий будинок не був об"єктом нерухомості і право власності на нього не виникло у ОСОБА_2 і це право не може перейти до ОСОБА_1.
За ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Тому неможливо визнавати дійсним договір купівлі-продажу у порядку ч.2 ст.220 ЦК України на предмет нерухомості, який не пройшов державну реєстрацію.
До того ж з розписки від 14.02.2006 року за підписом ОСОБА_2 про отримання нею від ОСОБА_1 грошових коштів за належну їй земельну ділянку в с Стенапівка 1 Приазовського району Запорізькій області та кам"яного будинку, розташованого на ній не вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, зокрема відносно предмета договору, а саме щодо розмірів земельної ділянки, розмірів будинку, їх адреси та часу реєстрації права власності на вказану нерухомість за продавцем.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду про відмову у задоволені позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності на садовий будинок та про відмову у задоволені похідних від цих вимог про встановлення факту постійного користування земельною ділянку ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від «24» червня 2009 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.