справа №1.380.2019.003497
30 серпня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами загального спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
-визнати протиправною відмову Бориславського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дати подання заяви про призначення пенсії - 12.11.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач неправомірно відмовив йому у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що надав відповідачу всі необхідні документи на підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році більше 14 календарних днів, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) та виписку з військового квитка НОМЕР_1 . Відтак, вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 25.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку додано лише документи, якими підтверджується стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2. Проте, зазначає, що наявними документами не підтверджується факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження протягом 14 календарних днів у 1987 році , а тому відсутні підстави для призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відтак, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році, що підтверджується посвідченням категорії 2 серії НОМЕР_2 від 22.04.1991 року.
12.11.2018 року позивач звернувся до Бориславського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та подав наступні документи: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії серії НОМЕР_2 від 22.04.1991 року, копію військового квитка, копію диплома про навчання, копію трудової книжки, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії наказів «Про атестацію робочих місць за умовами праці», Перелік посад, яким підтверджено пільгове пенсійне забезпечення, довідку про перейменування підприємства.
14.02.2019 року Бориславським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано на адресу позивача відповідь за №382/03.02-12 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, цією статтею встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: категорії осіб, які постраждали: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частина третя статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, необхідними умовами для отримання права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років є: 1) набуття особою в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів; 2) наявність у такої особи страхового стажу не менше 15 років; 3) досягнення особою 52-річного віку.
У свою чергу документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Так, в силу приписів підпункту 5 пункту 2.1 цього Порядку документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказаним вище нормам кореспондують положення частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і пільг щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №129/1535/17, 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17.
Як вже зазначалось судом вище, статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорія 2) серії НОМЕР_2 від 22.04.1991 року.
Таке посвідчення видавалось на підставі Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 року.
Відповідно до п.4 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” (категорія 2) серії А синього кольору.
Саме таке посвідчення було видано ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофами було проведено перереєстрацію виданого позивачеві посвідчення, яким підтверджується категорія 2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, вказане підтверджується копіями посвідчень, які містяться в матеріалах справи.
Окрім того, слід зазначити, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.
Разом з тим, в військовому квитку позивача НОМЕР_1 зазначено періоди, коли він знаходився на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а саме з 06.06.87 по 09.06.87 та з 05.09.88 по 14.09.88 рр.
Також, згідно виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №223 від 05.11.1987 року зазначено: «Вважати вибулим 05.11.1987 року в Чорнобиль і п.Оране в/ч НОМЕР_4 для робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС рядового ОСОБА_2 . Термін відрядження з 05.11.1987 по 10.12.1987».
Таким чином, вищевказані документи підтверджують те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження більше 14 календарних днів у 1987 році.
Відтак, він має право користуватися пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку.
При цьому суд звертає увагу на те, що за наявності первинних документів, що підтверджують періоди участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутність довідки за формою, затвердженою постановою №122 від 09.03.1988 року, не може слугувати самостійною підставою для відмови особі у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Окрім того, позивач звертаючись до Бориславського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» подав документи на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, акти зустрічних перевірок достовірності та обґрунтованості видачі цих довідок та інші документи, якими підтверджується те, що ОСОБА_1 відпрацював на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 понад 12 років 6 місяців. Зазначене не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом Бориславського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2019 року за №382/03.02-12.
Відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.
За таких обставин, враховуючи досягнення позивачем 51 року (на момент звернення із заявою про призначення пенсії), наявність у нього страхового стажу не менше 15 років, набуття в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році протягом 14 календарних днів та безпосередню зайнятість його на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 робіт більш ніж 12 років 6 місяців, у ОСОБА_1 наявні усі визначені чинним законодавством складові для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років та додатково на 1 рік.
Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до відповідача 12.11.2018 року.
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає що пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена позивачу з 12.11.2018 року, тобто з моменту звернення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у сумі 1536, 80 грн., сплачені при поданні позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Бориславського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дати подання заяви про призначення пенсії - 12.11.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п: НОМЕР_5 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна