Справа № 22 - 4398/ 2009 Головуючий у 1 інстанції: Колесник С.Г.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
7 жовтня 2009 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Мануйлова Ю.С. Суддів: Осоцького І.І.,
Давискиби Н.Ф. При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства КБ „Приватбанк" в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк" на ухвалу судді Ленінського районного суду М.Запоріжжя від 7"серпня 2009 року у справі за заявою закритого акціонерного товариства КБ „Приватбанк" в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4,
У липні 2009 року закрите акціонерне товариства КБ „Приватбанк" в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ „ПриватБанк") звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 7 серпня 2009 року повернуто дану заяву банку в зв'язку із порушенням правил підсудності.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ „ПриватБанк" , пославшись на порушення суддею норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому апелянт послався на те, що суддею при постановленні оскаржуваної ухвали порушені вимоги ч.1 ст.109 ЦПК України , згідно яких позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
При вирішенні питання про прийняття заяви про видачу судового наказу суд обґрунтовано керувався положеннями ст. 112 ЦПК України, згідно з якою сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
Заяви про виконання кредитних договорів не відносяться до таких справ, щодо яких встановлені правила виключної підсудності, передбачені ст. 114 ЦПК України.
Відповідно до п. 5.6 кредитного договору (а.с.2-4) сторони домовилися, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або в зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює спір):
• - Красногвардійський райсуд м. Дніпропетровська;
• - Суд за місцем реєстрації філії ПриватБанку, із діяльності якої виник спір;
• - Постійно діючий третейський суд при Асоціації»Дніпропетровський банківський союз (адреса суду: м. Дніпропетровськ, пр. Маркса, 60/62; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддів, місце розгляду спору: м. Дніпропетровськ, вул. . Набережна Перемоги, 32, к.426);
• - Постійно діючий третейський суд при Асоціації »Юридичні компанії України» (адреса суду: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети»Правда», буд.29, офіс 41; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддів, місце розгляду спору: м. Дніпропетровськ, вул. . Набережна Перемоги, 32, к.426);
У заяві ЗАТ КБ „Приватбанк", який є стороною, яка ініціює спір, зазначено, що місцем вирішення спорів, пов'язаних з кредитним договором, є Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Повертаючи заяву ЗАТ КБ „Приватбанк" про видачу судового наказу для подання її до належного суду, суддя обґрунтовано виходив з того, сторони у кредитному договору письмово визначили територіальну підсудність справи в одному із зазначених у договорі суді.
За таких обставин посилання апелянта про те, що зазначений спір повинен розглядатися за місцем проживання боржника за правилами ч.1 ст.109 ЦПК України є безпідставними.
При постановленні вказаної ухвали районний суд врахував вказані положення процесуального законодавства і прийшов обґрунтованого висновку про підсудність вказаної справи суду за правилами договірної підсудності, встановленої ст.112 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, доводи апелянта щодо допущених суддею при постановлені вказаної вище ухвали порушення норм процесуального законодавства є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Згідно з п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За таких обставин слід прийти висновку, що ухвала судді від 7 серпня 2009 року про повернення заяви про видачу судового наказу постановлена з додержанням вимог закону і повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга ЗАТ КБ „Приватбанк" на вказану ухвалу підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства КБ „Приватбанк" в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк" відхилити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду М.Запоріжжя від Усерпня 2009 року у справі за заявою закритого акціонерного товариства КБ „Приватбанк" в особі філії «Запорізьке регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу з вимогою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.