Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 серпня 2019 р. Справа№200/7508/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області
про: визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на дитину, над якою встановлено опіку з 29.02.2016 року до теперішнього часу та поставити на поточну виплату щомісячну допомогу на дитину, над якою встановлено опіку.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на дитину, над якою встановлено опіку з 29.02.2016 року до теперішнього часу та поставити на поточну виплату щомісячну допомогу на дитину, над якою встановлено опіку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є опікуном малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі розпорядження Красноармійської райдержадміністрації Донецької області від 18.08.2015 р. № 252. 29.02.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою та документами про призначення соціальної допомоги. Так як не отримувала допомогу значний час та не отримувала вмотивованого рішення про відмову в її призначенні, 06.05.2019 р. позивач звернулась до відповідача з заявою про надання роз'яснення щодо зволікання в призначенні допомоги на яку отримала відповідь від 13.05.2019 року. У відповіді зазначено, що 29.03.2016 року було відмовлено в призначенні допомоги на дитину , над якою встановлено опіку чи піклування на утриманця через те, що всі необхідні документи для призначення не додані протягом одного місяця з дня звернення. Відповідач у своїй відповіді посилається на те, що було повідомлено про необхідність надати документи до 29.03.2016 року. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку є протиправними та відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити з 29.02.2016 року соціальну допомогу на дитину, над якою встановлено опіку.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував надавши відзив через канцелярію суду, в якому зазначено наступне. Позивачем 29.02.2016 року був наданий неповний пакет документів для призначення державної соціальної допомоги на дітей над якими встановлено опіку чи піклування, а саме на утриманця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця була повідомлена під особистий підпис, що для розгляду заяви необхідно до 29.03.2016 р. додати всі необхідні документи. 29.03.2016 року прийнято рішення про відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в призначенні державної соціальної допомоги на дітей над яким встановлено опіку чи піклування, а саме на утриманця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які на той момент фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 з причин що заявницею не були своєчасно надані необхідні документи , у строк до 29.03.2016 року., згідно абз. 1,2 п. 26 п. 44 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, це є підставою для відмови.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позивачем через канцелярію суду 14.08.2019 року надані додаткові документи по справі, 16.08.2019 року надано заяву про розгляд справи без її участі. На задоволенні позовних вимог наполягала.
15.08 2019 року відповідачем надані пояснення в яких зазначено. що позивач повторно звернулась до управління 25.07.2019 року з заявою щодо призначення допомоги на дітей, над яким встановлено опіку чи піклування, а саме на утриманця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами розгляду даної заяви та доданих документів призначено допомогу з 01.07.2019 року в розмірі 3783,17 грн. Нарахована допомога буде виплачена на додатковий період серпень 2019 р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23 липня 2019 року.
23 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 19 серпня 2019 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 9-11).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.05.2019 року № 1441-5000120422, виданої Управлінням соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області, фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Відповідно до Розпорядження Голови районної державної адміністрації № 252 від 18.08.2015 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи встановлено, що 29.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, а саме допомоги на дітей над якими встановлено опіку чи піклування. Згідно відмітки на заяві, дана заява та документи на 7 аркушах прийняті 29.02.2016 р. та зареєстровані під № 484. Для розгляду заяви необхідно надати до 29.03.2016 р. наступні документи: довідку з місця навчання, довідку з юстиції, довідку з ПФУ про перебування. Також мається відмітка про ознайомлення позивачем та стоїть підпис. У судовому засіданні позивач підтвердила, що даний підпис належить їй. (а.с. 34-35).
Відповідно до рішення Управління соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації про відмову в призначення виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в призначенні державної соціальної допомоги на дітей над яким встановлено опіку чи піклування, а саме на утриманця гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Заявницею не були своєчасно надані необхідні документи у строк до 29.03.2016 р.. згідно абз. 1, 2 п. 26, п. 44 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 року за № 1751, це є підставою для відмови. Заявниця не надала документи, а саме довідку про перебування на обліку в управлінні ПФУ Донецької області як отримувача пенсії по втраті годувальника на утримання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку з Артемівської установи виконання покарань про отримані чи не отримані аліменти за попередні дванадцять місяців, що передують місяцю звернення за допомогою та довідку з навчального закладу на утриманця. У зв'язку з такими обставинами не має можливості провести розрахунок, що дає право на отримання допомоги. Доказів направлення (вручення) дано рішення суду не надано. (а.с. 41).
Позивач вважає рішення про відмову Управління соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації про відмову в призначення виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 року, протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. за № 2811 (далі по тексту Закон 2811), Порядком про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (далі по тексту Порядок № 1751).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закон № 2811 громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 3 Закон № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника); покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5 Закон № 2811).
Відповідно до ст. 16 Закону 2811 допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.
Статтею 17 Закону передбачено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.
Згідно статті 18 Закону допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей в яких виховуються та проживають неповнолітні діти які мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч. 4 ст. 1 Закону 2811).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.
Так, відповідно до п. 25 Порядку № 1751 визначено, що відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Пунктом 26 Порядку № 1751 визначено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні дванадцять календарних місяців.
У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов'язані їх утримувати), пенсія, стипендія, державна допомога за попередні дванадцять календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Пунктом 27 Порядку № 1751 визначено, що для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до органу соціального захисту населення подаються такі документи:
1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
6) медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.
У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.
Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.
У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов'язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.
У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.
Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.
Відповідно до п. 28 Порядку допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на дванадцять місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно. (пункт 29 Порядку 1751).
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не мав права вимагати від неї надання додаткових документів, а саме довідки про перебування на обліку в ПФУ, оскільки відповідно до п. 27 Порядку визначено. що органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшла від органів ПФУ на електронних носіях інформації. Також неправомірним є вимагання довідки з місця навчання, бо така довідка надається лише в разі якщо дитина є вихованцем дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів. Крім того позивач зазначила, що відповідач зобов'язаний повідомити про те, що позивач мала право подати особисту заяву про неотримання від батька малолітньої дитини аліментів, це щодо довідки з юстиції про отримання аліментів.
Позивач у судовому засіданні підтвердила, що на заяві про призначення допомоги, мається її підпис про необхідність надання додаткових документів у відповідний строк. Позивачем не надано суду доказів надання визначених документів у строк до 29.03.2016 року.
Рішенням Управління соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації відмовлено позивачу в призначення виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 року. Доказів направлення (вручення) даного рішення відповідачем суду не надано.
Надаючи оцінку вищезазначеному, суд погоджується з посиланням позивача, що Порядком 1751 не передбачено надання довідки з навчального закладу про навчання, лише в разі якщо дитина є вихованцем дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів.
Також підпунктом 5 абз. 1 п. 27 Порядка 1751 передбачено, що у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації.
Крім того, стосовно того, що у разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів. Та відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників, що передбачено ч. 2 п. 27 Порядку 1751.
Відповідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2015 р. по справі № 235/8961/15-ц (провадження 2/235/4318/15). Даним рішенням позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у відношенні зокрема, сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліментів на утримання дітей. Також в рішенні встановлено, що мати дітей ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_3 за ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.07.2015 року (провадження № 1-кс/235/382/15) перебуває під вартою в Артемівській установі виконання покарань за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд зазначає, що згідно вищезазначеного рішення вбачається, що з ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 перебував під вартою в Артемівській установі виконання покарань, яка знаходить в зоні проведення АТО на час спірних правовідносин.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що у відповідача не було законних підстав на зобов'язання позивача надавати додатково довідку з місця навчання, довідку з юстиції, довідку з ПФУ.
Відповідно до статті 19 Конституції України, орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, відповідач зобов'язавши позивача надати додаткові документи які не передбачені Порядком 1751 та приймаючи рішення про відмову в призначенні виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 р. діяв протиправно та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тому зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу на дитину, над якою встановлено опіку з 29.02.2016 року до теперішнього часу та поставити на поточну виплату щомісячну допомогу на дитину, над якою встановлено опіку суд зазначає наступне.
Для призначення вищезазначеної державної допомоги на дитину необхідно надання відповідного переліку документів, зазначений види допомоги призначаються з місяця в якому було подано відповідну заяву та на певний період часу. Рішення, щодо призначення або відмови у призначенні даних видів допомоги приймає відповідний орган розглянувши відповідний пакет документів.
В матеріалах справи наявна заява про призначення соціальної допомоги, допомоги на дітей, над яким встановлено опіку чи піклування, до якої додано 4 документи на 5 аркушах. З наданої заяви не можливо встановити чи надані усі документи та чи відповідають вони тим вимогам які передбачені Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку № 1751 від 27.12.2001 р. відповідно для призначення державної соціальної допомоги.
Суд зазначає наступне, частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання призначити та виплати допомогу на дитину над якою встановлено опіку з 29.02.2016 р. по теперішній час не підлягають задоволенню, оскільки саме прийняття рішення про призначення відповідного виду державної соціальної допомоги, є виключним повноваженням відповідача та є його дискреційними повноваженнями і суд захищаючи права та свободи позивача не може перебирати на себе функції інших органів державної влади та втручатися в делеговані повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 лютого 2016 року про призначення допомоги на дитину над якою встановлено опіку чи піклування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовним вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області в частині визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 р. та зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 29 лютого 2016 року про призначення допомоги на дитину над якою встановлено опіку чи піклування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, зобов'язання Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на дитину, над якою встановлено опіку з 29.02.2016 року до теперішнього часу та поставити на поточну виплату щомісячну допомогу на дитину, над якою встановлено опіку - задовольнити частково.
Визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови в призначенні допомоги на дитину, над якою встановлено опіку.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області про відмову в призначенні виплати державної соціальної допомоги від 29.03.2016 р.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 29 лютого 2016 року про призначення допомоги на дитину над якою встановлено опіку чи піклування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 25967772, 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, 11) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_3 ;зареєстрована як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_4 ; ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 27 серпня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська