30 серпня 2019 р.Справа №160/8309/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю"ПОЛСТАР" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-
29 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-7769-4-3 від 25.07.2019 року.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР» подано заяву про забезпечення позову в якому позивач просить: зупинити дію Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-7769-4-3 від 25.07.2019 року до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ «ПОЛСТАР» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що ТОВ «ПОЛСТАР» є виробником верхнього одягу, у зв'язку з характером господарська діяльність підприємство не здійснює шкідливого впливу на довкілля. Крім того, підприємство забезпечує роботою 369 осіб. Тому застосування до підприємства штрафних санкцій за невиконання Припису та/або обмеження чи зупинення діяльності підприємств, проведення позапланової перевірки та застосування інших заходів реагування може завдати значної шкоди його господарській діяльності, може призвести до невиплати заробітної плати працівникам та невиконання договірних зобов'язань перед контрагентами. Крім того, зазначив, що на підставі оскаржуваного припису до позивача можуть бути застосовані штрафні санкції за його невиконання, правомірність якого є предметом спору. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав Позивача у разі вирішення спору на його користь. Окрім того, є очевидними ознаки протиправності Припису, про що Позивачем аргументовано зазначено в позовній заяві.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення», може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Проте, суд не встановив та позивачем не надано докази, на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Факт протиправності оскаржуваного Припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-7769-4-3 від 25.07.2019 року, яке є предметом оскарження, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.
Доводи позивача, що на підставі оскаржуваного припису може бути зупинено діяльність підприємства, або застосовано інші заходи реагування, що може завдати значної шкоди для підприємства, суд не приймає до уваги, оскільки вони основані на припущеннях та не підтвердженні належними доказами.
Так, частиною 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
На час розгляду вказаної заяви позивачем до суду не надано доказів наявності відповідного адміністративного позову про застосування заходів реагування щодо позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову є запобіжною мірою і може застосовуватись виключно у випадках, встановлених ст.150 КАС України, що позивачем доведено не було.
У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене вище, заяву позивача про забезпечення позову необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР» про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев