20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3699/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д.- головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.)
від 06.05.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948"
про зобов'язання виконати роботи та стягнення 3 576 875, 28 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - ПАТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (надалі - ТОВ "Свемон - Захід 1948") про зобов'язання виконати комплекс робіт по об'єкту "ВОЛЗ Червоний Донець - Краматорськ" (будівельні роботи), передбаченому договором підряду від 15.07.2016 №1607000586 та додатковими угодами до нього на загальну суму 10 067 106,60 грн, а також стягнення з відповідача штрафних санкцій на загальну суму 3 576 875,28 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3699/18 від 14.08.2018 в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртрансгаз" відмовлено повністю.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 заяву ТОВ "Свемон-Захід 1948" задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Свемон-Захід 1948" 24 180, 33 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/3699/18 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
2.4. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що після його відкриття виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, у якої відсутні повноваження на її підписання, оскільки:
1) обидві апеляційні скарги підписано представником АТ "Укртрансгаз" - ОСОБА_1.;
2) копія довіреності № 1-02 від 24.05.2018, що додана до апеляційних скарг на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , завірена провідним юристом ОСОБА_3., який не має статусу адвоката;
3) із системного аналізу норм, закріплених у пункті 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 61 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що посвідчення копій документів поданих стороною на підтвердження того чи іншого факту (обставини), зокрема в підтвердження наявності повноважень на представництво інтересів сторони є здійсненням процесуального представництва, яке за законом має вчинятися, зокрема, адвокатом
4) додані скаржником до апеляційних скарг копії довіреностей, що посвідчені не адвокатом, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження повноважень підписанта апеляційних скарг відповідно до статей 73-74, 76-79, 91 Господарського процесуального кодексу України;
5) оригінал довіреності №1-395 від 29.12.2018 також не є належним доказом на підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 на підписання та, відповідно, подання скарг, оскільки апеляційні скарги було подано у вересні та листопаді 2018 року, тобто дата подання скарг передує даті видачі наданої представником скаржника довіреності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 23.05.2019 АТ "Укртрансгаз" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 910/3699/18, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
3.2. Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства, зокрема, статей 60, 258, 264 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що довіреність видана представниці позивача ОСОБА_1., при поданні апеляційної скарги, була засвідчена відповідно до вимог пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003.
3.3. Заявник зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 804/8659/17, в якій зазначено, що під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, необхідно уникати зайвого формалізму, як констатація відсутності в матеріалах справи (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу або відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя.
3.4. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. За приписами пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.2. Пунктом 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
4.3. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
4.4. Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
4.5. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
4.6. Отже, з 01.01.2018 представництво у суді апеляційної інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатом. При цьому підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
4.7. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не ставив під сумніви, що ОСОБА_1 є адвокатом. Підставами для визнання відсутності у неї права підписувати апеляційну скаргу суд визнав - засвідчення неналежним чином копії довіреності № 1-02 від 24.05.2018 (не адвокатом) та не надання позивачем оригіналу довіреності № 1-02 від 24.05.2018, копія якої додана до апеляційних скарг.
4.8. Відповідно до частин 3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
4.9. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
4.10. Згідно з частинами 7 та 9 цієї статті оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
4.11. Відповідно до частин 1 - 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
4.12. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
4.13. Отже, право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник, або представник на підставі довіреності, який є адвокатом. Копія довіреності може засвідчуватись суддею, або у визначеному законом порядку. Крім того, при наявності в матеріалах справи копії довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника, останній при зверненні до суду з апеляційною скаргою може не подавати підтвердження своїх повноважень.
4.14. Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, безпідставно не брав до уваги, що ОСОБА_1 підписала позов і у справі на момент подання апеляційної скарги була інша копія довіреності на підтвердження повноважень представника - довіреність від 13.11.2017 № 6-395 (а.с.16-17 т. 1) із строком дії з 13.11.2017 до 31.12.2018. Окрім того, вже в суді апеляційної інстанції була надана копія довіреності від 19.09.2018 № 1-224 (а.с. 30-31 т. 3) із строком дії з 19.09.2018 до 31.12.2019. Мотиви їх відхилення у постанові суду апеляційної інстанції не наведені.
4.15. Відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
4.16. Отже, суд може не брати до уваги копію довіреності, якщо сторона не подала її оригіналу, але якщо у суду або у учасника сторони є обґрунтовані сумніви щодо відповідності поданої копії оригіналу.
4.17. Верховний Суд визнає, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що їх підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя.
4.18. Водночас, у цій справі, така обставина, як не надання позивачем оригіналу довіреності № 1-02 від 24.05.2018, не могла бути вирішальною і достатньою для того, щоб не брати до уваги цей документ. Суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував, що саме викликає сумнів з приводу достовірності довіреності № 1-02 від 24.05.2018, зважаючи на те, що ОСОБА_1 підписала позов у справі, який був розглянутий судом першої інстанції, підтримала в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, в матеріалах справи є інші довіреності, які підтверджують повноваження представника (див. пункт 4.14 цієї постанови).
4.19. З огляду на попередню практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 21.06.2018 у справі № 910/23196/17, що якщо в судове засідання апеляційного господарського суду від відповідача з'явився належний представник - адвокат, який підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, то прийняття судом апеляційної скарги, яка підписана неналежним представником, за наявності вказаних обставин, не потягло за собою порушення чиїх-небудь прав, та не є належною підставою закриття апеляційного провадження, Верховний Суд вважає, що у цій справі ОСОБА_1 , яка є адвокатом і представником позивача з першої інстанції, тим більше є належним представником позивача. А висновок, що остання не є належним представником з підстав подання копії довіреності № 1-02 від 24.05.2018, засвідченої іншим працівником позивача, який не є адвокатом, є помилковим.
5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до частин 3 - 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
5.3. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження слід скасувати, а справу передати на розгляд Північного апеляційного господарського суду.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Відповідно до підпунктів б), в) пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
6.2. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
6.3. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, частиною 4 статті 304, частиною 6 статті 310, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №910/3699/18 скасувати.
Справу №910/3699/18 передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець