36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.08.2019 Справа № 917/691/19
за позовною заявою Акціонерного товариства «Укртрансгаз», 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30019801
до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз», 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, б. 26А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05524660
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Укргазвидобування»
про стягнення 365 720,52 грн збитків
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
за участю представників:
від позивача Кухтик В.М.,
від відповідача ОСОБА_1 .В.,
від відповідача ОСОБА_2 ,
від відповідача ОСОБА_3 ,
від третьої особи Бондаренко А.М
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» про стягнення 365 720,52 грн збитків, завданих позивачу внаслідок дій відповідача по непередачі у травні 2016 року до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу 66,11 тис. м. куб. природного газу, незважаючи на факт отримання таких обсягів від АТ «Укргазвидобування».
Ухвалою від 03.05.2019 р. господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 30.05.19, залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Укргазвидобування», викликати учасників справи у підготовче засідання, запропонувати відповідачу: протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк до 5 днів з моменту отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу: подати суду відповідь на відзив; третій особі: протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду пояснення щодо позову.
27.05.19 від третьої особи надійшли пояснення (вх. № 5445).
В судовому засіданні 30.05.19 суд оголосив перерву до 20.06.19.
03.06.19 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує (вх. № 5743).
В підготовчому засіданні 20.06.19 представник позивача повідомив про подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог та відповіді на відзив шляхом направлення поштовою кореспонденцією.
Суд зазначає, що станом на дату проведення підготовчого засідання документи від позивача не надійшли.
В підготовчому засіданні 20.06.19 представник відповідача надав клопотання про встановлення додаткового строку для подання до суду доказів.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, вирішив його задовольнити, встановити Приватному акціонерному товариству «Гадячгаз» строк для подання доказів не пізніше 27.06.2019 (зазначено в ухвалі від 20.06.19).
Ухвалою від 20.06.19 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 18.07.19, запропонувати сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликати учасників справи в підготовче засідання.
25.06.2019 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій ставляться вимоги про стягнення 438 864,62 грн збитків, завданих позивачу внаслідок дій відповідача по непередачі у травні 2016 року до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу 66,11 тис. м. куб. природного газу, незважаючи на факт отримання таких обсягів від АТ «Укргазвидобування», яка прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі від 23.07.19. Розгляд справи здійснюється з врахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.
25.06.19 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6571).
02.07.19 від відповідача надійшли заперечення (вх. № 6799). При цьому, разом з запереченнями відповідачем надано клопотання про витребування доказів.
Представник відповідача в підготовчому засіданні підтримав вказане клопотання.
Представники позивача та третьої особи проти задоволення клопотання заперечели.
В підготовчому засіданні 18.07.19 суд оголосив перерву до 23.07.19р.
23.07.19 після перерви від позивача надійшли заперечення щодо клопотання про витребування доказів (вх. № 7659).
Від третьої особи 23.07.19 надійшли пояснення щодо клопотання про витребування доказів (вх. № 7561).
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд відмовив в його задоволенні, про що зазначено в ухвалі від 23.07.19.
Присутні в засіданні 23.07.2019р. представники учасників справи повідомили суд про те, що заяв і клопотань не має, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні.
Ухвалою від 20.06.19 суд постановив закрити підготовче провадження у справі №917/691/19, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 01.08.19, викликати учасників справи в судове засідання.
В судовому засіданні 01.08.19 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача стосовно заперечень проти заявленого позову, пояснення третьої особи, перейшов до з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи, дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються.
В судовому засіданні 01.08.19 суд оголосив перерву до 15.08.19.
В судовому засіданні 15.08.19 суд продовжив з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи та перевірки їх доказами.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив частково за обгрунтуванням, наведеним у відзиві.
Представник третьої особи при вирішенні спору покладався на розсуд суду.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.
У судовому засіданні 15.08.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
АТ "УКРТРАНСГАЗ" (далі - Позивач або Оператор ГТС) є оператором газотранспортної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про ринок природного газу").
В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз" (далі - Відповідач) є оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 чЛ ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Газорозподільна система, оператором якої є Відповідач, не є безпосередньо приєднаною до газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, у зв'язку з чим природний газ з газотранспортної системи до вказаної газорозподільної системи і навпаки фізично не надходить, на відміну від газорозподільних систем, які безпосередньо приєднані до газотранспортної системи, надходження природного газу між якими здійснюється через фізичні точки входу/виходу між ними.
Водночас, надходження природного газу з газотранспортної системи до газорозподільної системи Відповідача і навпаки здійснюється шляхом заміщення через віртуальні точки входу та виходу, чим є точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, на якій відбувається передача природного газу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
У даному випадку фізичне надходження природного газу до газорозподільної системи Відповідача здійснюється від газовидобувного підприємства АТ «Укргазвидобування» в особі його філії ГПУ «Полтавагазвидобування», об'єкти якої безпосередньо приєднані до газорозподільної системи Відповідача, через автоматизовані газорозподільні системи (далі - АГРС) Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка.
АТ «Укргазвидобування» фізично подаючи природний газ до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка фактично здійснює подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача.
Природний газ, поданий АТ «Укргазвидобування» до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача, у наступному частково транспортувався для споживачів АТ "Укргазвидобування" та передавався АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на виконання підпункту І пункту З Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 № 758, згідно з яким було передбачено обов'язок АТ "Укргазвидобування" продавати природний газ АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та обов'язок АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» придбавати такий природний газ для формування ресурсу природного газу для виконання спеціальних обов'язків.
В свою чергу, природний газ з газотранспортної системи до газорозподільної системи Відповідача надходить через віртуальну точку виходу з газотранспортної системи шляхом заміщення природного газу, фізично поданого АТ «Укргазвидобування» до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка.
Таким чином, Відповідач як Оператор ГРМ та споживачі, що отримують природний газ з газорозподільної системи Відповідача, отримують доступ до газотранспортної системи Позивача без безпосереднього приєднання до неї та мають можливість завдяки цьому набувати відповідні обсяги природного газу шляхом їх транспортування газотранспортною системою до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи, яка є одночасно точкою входу в газорозподільну систему Відповідача.
Відповідачем не заперечуються обставини на які містить посилання позовна заява про те, що на території Гадяцького району Полтавської області відсутні магістральні газопроводи позивача, які мають фізичне з'єднання з газорозподільною системою відповідача. Передача природного газу у газорозподільну систему відповідача здійснюється безпосередньо з внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, що знаходяться на території Полтавської області, зокрема, ГПУ «Полтавагазвидобування» (структурний підрозділ AT«Укргазвидобування») та НГВУ «Полтаванафтогаз» (структурний підрозділ ПАТ "Укрнафта". Передача природного газу відбувається через належні ГПУ «Полтавагазвидобування» автоматичні газорозподільні станції (далі за текстом АГРС), що знаходяться на території Гадяцького району Полтавської області, а саме: Beликобудищанську, Гадяцьку, Краснолуцьку, Книшівську та Мартинівську.
Таким чином, відповідач визнає, що природний газ інших замовників послуг транспортування (зокрема третьої особи) дійсно надходить до ГТС позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача.
На підставі такого, замовники послуг транспортування отримують послугу фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою з наступною його передачею через віртуальну точку виходу до газорозподільної системи Відповідача, який в свою чергу після надходження з віртуальної точки виходу відповідних обсягів природного газу надає послуги з його розподілу (перевезення) кінцевим споживачам природного газу.
Виходячи з такого, незважаючи на те, що фізично вказані обсяги природного газу, як вже було зазначено, надходять до газорозподільної системи Відповідача від АТ "Укргазвидобування", у розумінні Кодексу ГТС та законодавства на ринку природного газу такі обсяги природного газу є такими, що були подані не до газорозподільної системи Відповідача, а до газотранспортної системи Позивача через відповідну віртуальну точку входу до неї, що, в свою чергу, забезпечує можливість доступу Відповідача та його споживачів до газотранспортної системи без безпосереднього приєднання до неї.
Позивач вказує, що Газовидобувним підприємством АТ «Укргазвидобування» у травні 2016 року було подано до газотранспортної системи природний газ в обсязі 1 177 894,041 тис.куб.м., що підтверджується комерційним звітом АТ «Укргазвидобування» за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 від 08.06.2016, поданого Позивачу як Оператору ГТС, в якому вказані обсяги газу, які було подано в точках входу до оператора газотранспортної системи за цей газовий місяць у розрізі замовників послуг транспортування на підставі актів приймання-передачі природного газу, оформлених з такими замовниками. Вказані обсяги природного газу фізично були подані до газотранспортної системи від газовидобувного підприємства АТ «Укргазвидобування», при цьому замовниками послуг транспортування вказаних обсягів природного газу були володільці таких обсягів природного газу, вказані у комерційному звіті АТ «Укргазвидобування» за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 від 08.06.2016.
Подані газовидобувним підприємством АТ «Укргазвидобування» у травні 2016 року обсяги природного газу в розмірі 1 177 894,041 тис.куб.м. були повністю протранспортовані Позивачем газотранспортною системою та відібрані з неї замовниками послуг транспортування у травні 2016 року.
При цьому, частину з 1 177 894,041 тис.куб.м. природного газу, поданого АТ «Укргазвидобування» в травні 2016 року до газотранспортної системи, було подано з промислових трубопроводів АТ «Укргазвидобування» через віртуальну точку входу з газорозподільної системи АТ «Гадячгаз» до газотранспортної системи Позивача в обсязі 330,618 тис. м. куб природного газу, що підтверджується балансом АТ «Укргазвидобування» по філії ГПУ «Полтавагазвидобування» за травень 2016 року, та актом приймання-лередачі природного газу, оформленого між АТ «Укргазвидобування» та Відповідачем за травень 2016 року від 31.05.2016, місячниими звітами за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, згідно з якими АТ «Укргазвидобування» передано до газорозподільної системи Відповідача через вказані АГРС природний газ в обсязі 343,559 тис. м. куб (330,618 тис. м. куб. газу з таких обсягів АТ «Укргазвидобування» було передано до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача, а решту 12,941 тис. м. куб. газу до газотранспортної системи АТ «Укргазвидобування» не передавалось, оскільки було спожито газовидобувним підприємством для власних потреб, шляхом розподілу такого газу Відповідачем для споживачів газовидобувного підприємства).
Дані твердження позивач обгрунтовує встановленням рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 у справі № 910/17060/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та Вищого господарського суду України від 24.10.2019 у вказаній справі, зазначених вище обставин.
Позивач вказує, що Відповідач, всупереч викладеним обставинам справи, повідомив Позивача, що від АТ «Укргазвидобування» до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача в травні 2016 року було подано не 330,618 тис. м. куб природного газу, як стверджує АТ «Укргазвидобування», а лише 264,508 тис. куб. м., що менше на 66,11 тис. м. куб. природного газу.
Вказана інформація відображена Відповідачем у звіті ПАТ "Гадячгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень 2016 року (копія додається), в якому, зокрема, зазначено, що надходження від Відповідача обсягів природного газу, поданого в газорозподільну систему від Відповідач та направленого на віртуальну точку входу від газорозподільної системи до газотранспортної системи Позивача у травні 2016 року склали 264,508 тис. куб. м., тобто обсяг природного газу менший на 66,11 тис. м. куб. від поданого АТ «Укргазвидобування» обсягу природного газу в розмірі 330,618 тис. куб. м.
Позивач робить висновок, що Відповідач здійснив порушення приписів п. п. 5, 6, 8 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, внаслідок чого до газотранспортної системи Позивача фактично не надійшло через віртуальну точку входу до неї з газорозподільної системи Відповідача 66,11 тис. м. куб. природного газу, поданого АТ «Укргазвидобування» до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівката Мартинівка.
На думку позивача, такі дії Відповідача призвели до ненадходжеиня до газотранспортної системи Позивача з газорозподільної системи Відповідача 66,11 тис. м. куб. природного газу, що, в свою чергу, призвело до порушення співвідношення обсягів природного газу, які фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, оскільки споживачі АТ «Укргазвидобування» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відібрали з точок виходу з газотранспортної системи обсяги природного газу з врахуванням того, що через віртуальну точку входу до газотранспортної системи з газорозподільної системи Відповідача у травні 2016 було подано 330,618 тис. куб. м. природного газу, в той час як внаслідок вказаних протиправних дій Відповіадча до газотранспортної системи через вказану віртуальну точку було передано лише 264,508 тис. куб. метрів.
Позивач стверджує, що внаслідок таких дій Відповідача йому були завдані збитки, оскільки для належного здійснення фізичного балансування Позивачем було здійснено придбання у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ природного газу в обсязі 89 674,506 тис. куб. м. згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, та в обсязі 20 155,304 тис. куб. м. згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016 за ціною 5 532,00 грн за 1 тис. куб. м. природного газу.
Такі обсяги природного газу були отримані Позивачем у власність від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" безпосередньо в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу), чим відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС є точка входу/виходу в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, на якій здійснюються торгові та інші комерційні операції на ринку природного газу між оптовими продавцями та оптовими покупцями/ постачальниками природного газу та відносно якої оператор газотранспортної системи здійснює адміністрування таких точок.
В цілому при здійсненні Позивачем заходів фізичного балансування в травні 2016 року до газотранспортної системи було подано 89 674,506 тис. куб. м. природного газу згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, та 20 155,304 тис. куб. м. природного газу згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, що були придбані у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ.
Таким чином, Позивачем за рахунок наведених придбаних обсягів природного газу у травні 2016 року були вжиті заходи фізичного балансування, в т. ч. для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу, яке було порушено внаслідок ненадходження у травні 2016 року до газотранспортної системи Позивача з газорозподільної системи Відповідача 66,11 тис. м. куб. природного газу, що стало наслідком протиправних дій Відповідача.
Для вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок протиправних дій Відповідача, Позивачем у травні 2016 року було придбано 66,11 тис. м. куб. природного газу на загальну вартість 438 864,62 грн (з ПДВ), які були подані Позивачем до газотранспортної системи для відновлення порушеного співвідношення обсягів природного газу в цій частині.
З посиланням на вказані обставини, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 438 864,62 грн втрат (збитків), які він повинен був зробити для відновлення порушеного права, чим с право Позивача отримувати від Відповідача обсяги природного газу, подані до газотранспортної системи через віртуальну точку входу до газотранспортної системи з газорозподільної системи Відповідача.
Відповідач проти вимог позивача заперечує у повному обсязі, зазначаючи наступні обставини.
Так, відповідач вказує, що неврегульованість обсягів приймання-передачі природного газу станом на травень 2016 року полягала у наступному:
- комерційний вузол обліку газу, який є власністю третьої особи, по Мартенівській АГРС було встановлено в точці вимірювання, яка не збігається з межею балансової належності точкою комерційного обліку) між відповідачем та третьою особою. Тобто, через комерційний вузол обліку газу Мартенівської АГРС обліковувався загальний обсяг природного газу, що в подальшому передавався з внутрішньопромислових газопроводів третьої особи до газорозподільних систем трьох Операторів ГРМ: ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Полтавагаз» та відповідача.
- у відповідача відсутнє фізичне з'єднання газорозподільних систем з газорозподільними системами ПАТ «Сумигаз» та ПАТ «Полтавагаз» по Мартинівській АГРС.
- комерційний вузол обліку третьої особи ГПУ «Полтвагазвидобування», що розміщений на Мартинівській АГРС , станом на травень 2016 року не відповідав вимогам Кодексу ГРМ щодо організації комерційного обліку в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності ПАТ «Гадячгаз», а відтак обліковував обсяги природного газу, що надходили з внугрішньопромислових газопроводів третьої особи одночасно до газорозподільних систем трьох Операторів ГРМ: ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Полтавагаз» та ПАТ «Сумигаз», які в свою чергу не є суміжними суб'єктами ринку природного газу.
- Акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2016р. на загальний обсяг 343,559 тис.м.куб. підписаний між ГПУ «Полтавагазвидобування» та ПАТ «Гадячгаз» є невірним, оскільки включає в себе обсяги природного газу, що буди передані ГПУ «Полтавагазвидобування» до газорозподільних мереж двох інших операторів ГРМ (ПАТ «Полтавагаз» та ПАТ «Сумигаз»), які не є суміжними суб'єктами ринку природного газу з ПрАТ «Гадячгаз».
- неможливо встановити як відбувалася передача природною газу в зазначених обсягах 8,112 тис.м.куб. та 4.829 тис.м.куб., як дані обсяги були обліковані, якщо станом на травень комерційний вузол обліку, розміщений на Мартинівській АГРС не відповідав вимогам Кодексу.
- причиною збитків позивача є неналежна організація комерційного обліку природного газу в пункті приймання-передачі природного газу по АГРС Мартинівка у травні 2016 року, яка допущена не з вини відповідача.
Третя особа під час розгляду справи надала наступні пояснення:
щодо обсягу природного газу, який був переданий відповідачем ПАТ «Гадячгаз», Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.01.2017 у справі №910/17060 (Позивач - AT«Укртрансгаз», Відповідач - AT«Укргазвидобування»), залишеним без мін постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та Вищого господарського суду України від 24.10.2017 встановлено, що ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» було передано ПАТ «Гадячгаз» 343,559 тис. куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за травень 2016 року від 31.05.2016 року та копіями місячних звітів за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, тобто з внутрішніх мереж ПАТ «Укргазвидобування» до ПАТ «Гадячгаз» надійшло 343,559 тис. куб.м.
акт приймання-передачі газу від 31.05.2016 року між відповідачем та ПАТ «Гадячгаз» є дійсним.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
АТ "УКРТРАНСГАЗ" (далі - Позивач або Оператор ГТС) є оператором газотранспортної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про ринок природного газу").
Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз" (далі - Відповідач) є оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 чЛ ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність учасників справи, зокрема, у ваємовідносинах, щодо яких вирішується спір в межах даної справи є: Закон України "Про ринок природного газу"; Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року 62493 (далі за текстом Кодекс ГТС); Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 20! 5 юку N 2494 (далі за текстом Кодекс ГРМ).
Газорозподільна система, оператором якої є Відповідач, не є безпосередньо приєднаною до газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, у зв'язку з чим природний газ з газотранспортної системи до вказаної газорозподільної системи і навпаки фізично не надходить, на відміну від газорозподільних систем, які безпосередньо приєднані до газотранспортної системи, надходження природного газу між якими здійснюється через фізичні точки входу/виходу між ними.
Надходження природного газу з газотранспортної системи до газорозподільної системи Відповідача і навпаки здійснюється шляхом заміщення через віртуальні точки входу та виходу, чим є точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, на якій відбувається передача природного газу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Відповідно до пп. 2 п. 1 глави 2 розділу II Кодексу ГТС у газотранспортній системі виділяються, зокрема, віртуальні точки входу з невизначеним фізичним розташуванням (далі - віртуальна точка):
- точки входу з газорозподільної системи чи групи газорозподільних систем (місце надходження газу від газодобувних підприємств чи виробників біогазу, підключених до газорозподільної системи);
- точки входу в газосховище чи групу газосховищ;
- точки входу з групи газовидобувних підприємств;
- точка входу, в якій відбувається передача природного газу.
Також, відповідно до пп. 2 п. 2 глави 2 розділу II Кодексу ГТС у газотранспортній системі виділяються, зокрема, віртуальні точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням:
- точка виходу до газорозподільної системи:
- точки виходу у підключенні з газосховищами або з групами газосховищ;
- точка виходу, в якій відбувається передача природного газу;
- точка виходу для операцій оператора газотранспортної системи, пов'язаних із закупівлею оператором газотранспортної системи природного газу для власних потреб та виробничо-технологічних витрат.
У даному випадку фізичне надходження природного газу до газорозподільної системи Відповідача здійснюється від газовидобувного підприємства АТ «Укргазвидобування» в особі його філії ГПУ «Полтавагазвидобування», об'єкти якої безпосередньо приєднані до газорозподільної системи Відповідача, через автоматизовані газорозподільні системи (далі - АГРС) Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка.
Відповідно до приписів Кодексу ГТС газовидобувні підприємства, підключені до газорозподільної системи, можуть подавати природний газ до газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, через віртуальну точку входу з газорозподільної системи, оператором якої є Відповідач.
Виходячи з такого, АТ «Укргазвидобування» фізично подаючи природний газ до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка фактично здійснює подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача.
Природний газ, поданий АТ «Укргазвидобування» до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача, у наступному частково транспортувався для споживачів АТ "Укргазвидобування" та передавався АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на виконання підпункту І пункту З Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 № 758, згідно з яким було передбачено обов'язок АТ "Укргазвидобування" продавати природний газ АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та обов'язок АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» придбавати такий природний газ для формування ресурсу природного газу для виконання спеціальних обов'язків.
В свою чергу, природний газ з газотранспортної системи до газорозподільної системи Відповідача надходить через віртуальну точку виходу з газотранспортної системи шляхом заміщення природного газу, фізично поданого АТ «Укргазвидобування» до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка.
Таким чином, Відповідач як Оператор ГРМ та споживачі, що отримують природний газ з газорозподільної системи Відповідача, отримують доступ до газотранспортної системи Позивача без безпосереднього приєднання до неї та мають можливість завдяки цьому набувати відповідні обсяги природного газу шляхом їх транспортування газотранспортною системою до віртуальної точки виходу з газотранспортної системи, яка є одночасно точкою входу в газорозподільну систему Відповідача.
Відповідачем не заперечуються обставини на які містить посилання позовна заява про те, що на території Гадяцького району Полтавської області відсутні магістральні газопроводи позивача, які мають фізичне з'єднання з газорозподільною системою відповідача. Передача природного газу у газорозподільну систему відповідача здійснюється безпосередньо з внутрішньопромислових газопроводів газодобувних підприємств, що знаходяться на території Полтавської області, зокрема, ГПУ «Полтавагазвидобування» (структурний підрозділ AT«Укргазвидобування») та НГВУ «Полтаванафтогаз» (структурний підрозділ ПАТ "Укрнафта". Передача природного газу відбувається через належні ГПУ «Полтавагазвидобування» автоматичні газорозподільні станції (далі за текстом АГРС), що знаходяться на території Гадяцького району Полтавської області, а саме: Beликобудищанську, Гадяцьку, Краснолуцьку, Книшівську та Мартинівську.
Таким чином, відповідач визнає, що природний газ інших замовників послуг транспортування (зокрема третьої особи) дійсно надходить до ГТС позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача.
На підставі такого, замовники послуг транспортування отримують послугу фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою з наступною його передачею через віртуальну точку виходу до газорозподільної системи Відповідача, який в свою чергу після надходження з віртуальної точки виходу відповідних обсягів природного газу надає послуги з його розподілу (перевезення) кінцевим споживачам природного газу.
Виходячи з такого, незважаючи на те, що фізично вказані обсяги природного газу, як вже було зазначено, надходять до газорозподільної системи Відповідача від АТ "Укргазвидобування", у розумінні Кодексу ГТС та законодавства на ринку природного газу такі обсяги природного газу є такими, що були подані не до газорозподільної системи Відповідача, а до газотранспортної системи Позивача через відповідну віртуальну точку входу до неї, що, в свою чергу, забезпечує можливість доступу Відповідача та його споживачів до газотранспортної системи без безпосереднього приєднання до неї.
Для забезпечення такого функціонування газотранспортної системи на АТ "Укргазвидобування" як газовидобувне підприємство та на Відповідача як Оператора ГРМ Кодексом ГТС покладені наступні обов'язки.
Про обсяги природного газу, що були подані газовидобувним підприємством до газотранспортної системи за певний місяць, в т.ч. через віртуальну точки входу з газорозподільної системи, газовидобувні підприємства повідомляють оператора газотранспортної системи (Позивача) відповідно до пп. 1 п. 10 глави 7 розділу III Кодексу ГТС до 8-го числа наступного місяця шляхом подання зведеного реєстру природного газу щодо обсягів газу, які було подано в точках входу до оператора газотранспортної системи за цей газовий місяць у розрізі замовників послуг транспортування, при цьому така інформація подається виключно на підставі актів приймання-передачі природного газу, оформлених згідно з пп. 1 п. 7 глави 7 розділу III Кодексі ГТС.
В свою чергу, оператори газорозподільної системи (Відповідач), через віртуальну точку входу з яких здійснюється передача природного газу газовидобувним підприємством до газотранспортної системи, повідомляють про такі обсяги оператора газотранспортної системи (Позивача) шляхом здійснення алокації, чим є підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII Кодексу ГТС.
Алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування у віртуальній точці входу з газорозподільної системи виконується відповідним оператором газорозподільної системи відповідно до положень глави 3 розділу XII Кодексу ГТС (п. 6 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті (п. 8 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Алокація обсягів природного газу для віртуальних точок входу та виходу з/до газорозподільної системи має здійснюватись відповідно до положень глав 1,2 цього розділу, якщо інше не передбачено цією главою (п. 1 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС).
Оператор газорозподільної системи відповідно до положень пункту 6 цієї глави інформує оператора газотранспортної системи стосовно обсягу природного газу, поданого в газорозподільну систему від газовидобувних підприємств, підключених до газорозподільної системи, та направленого на віртуальну точку входу з газорозподільної системи, з розбивкою між замовниками послуг транспортування. Наведена вище інформація повинна бути надана як алокація обсягів природного газу для віртуальної точки входу з газорозподільної системи (п. 5 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС).
Оператор газорозподільної системи надає оператору газотранспортної системи інформацію про алокацію обсягів природного газу, поданого в газорозподільну систему від газовидобувних підприємств, підключених до газорозподільної системи та направленого на віртуальну точку входу від газорозподільної системи, у такі строки:
1) розрахункові обсяги природного газу, призначені відповідним замовникам послуг транспортування за попередній газовий день, повинні передаватися оператору газотранспортної системи щодня до 13:00 UТС (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UТС (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду після газової доби, до якої належить алокація;
2) фактичні обсяги природного газу, призначені відповідним замовникам послуг транспортування за попередній газовий місяць, повинні передаватися оператору газотранспортної системи до 8-го числа наступного місяця;
3) скореговані фактичні обсяги природного газу, призначені відповідним замовникам послуг транспортування з урахуванням заходів, упроваджених для врегулювання місячного небалансу, повинні передаватися оператору газотранспортної системи до 12-го числа наступного місяця. Якщо скореговані фактичні обсяги природного газу, призначені відповідним замовникам послуг транспортування з урахуванням заходів, упроваджених для врегулювання місячного небалансу, перевищують сумарні підтверджені номінації за відповідний місяць, то відповідна різниця відноситься на небаланс відповідного оператора газорозподільної мережі (п. 6 глави З розділу XII Кодексу ГТС).
Інформація, зазначена в цьому розділі, повинна бути надана оператору газотранспортної системи відповідно до форми оператора газотранспортної системи та розміщеної на веб-сайті (п. 8 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС).
Алокація обсягів природного газу, здійснена оператором газорозподільної системи між споживачами (у тому числі побутовими споживачами) чи їхніх точок комерційного обліку (що має окремий ЕІС-код), підключених до газорозподільної системи цього оператора, та передана в установленому цим Кодексом порядку оператору газотранспортної системи, є обов'язковою для їх постачальника (постачальників). Порядок доведення даних алокації обсягів природного газу до постачальника (замовника послуги транспортування) оператором газотранспортної системи визначається цим Кодексом та договором транспортування (п. 9 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС).
Так, на підставі вказаного, газовидобувним підприємством АТ «Укргазвидобування» у травні 2016 року було подано до газотранспортної системи природний газ в обсязі І 177 894,041 тис.куб.м., що підтверджується комерційним звітом АТ «Укргазвидобування» за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 від 08.06.2016, поданого Позивачу як Оператору ГТС на виконання приписів пп. 1 п. 10 глави 7 розділу III Кодексу ГТС, в якому вказані обсяги газу, які було подано в точках входу до оператора газотранспортної системи за цей газовий місяць у розрізі замовників послуг транспортування на підставі актів приймання-передачі природного газу, оформлених з такими замовниками.
Вказані обсяги природного газу фізично були подані до газотранспортної системи від газовидобувного підприємства АТ «Укргазвидобування», при цьому замовниками послуг транспортування вказаних обсягів природного газу були володільці таких обсягів природного газу, вказані у комерційному звіті АТ «Укргазвидобування» за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 від 08.06.2016.
Подані газовидобувним підприємством АТ «Укргазвидобування» у травні 2016 року обсяги природного газу в розмірі 1 177 894,041 тис.куб.м. були повністю протранспортовані Позивачем газотранспортною системою та відібрані з неї замовниками послуг транспортування у травні 2016 року.
При цьому, частину з 1 177 894,041 тис.куб.м. природного газу, поданого АТ «Укргазвидобування» в травні 2016 року до газотранспортної системи, було подано з промислових трубопроводів АТ «Укргазвидобування» через віртуальну точку входу з газорозподільної системи АТ «Гадячгаз» до газотранспортної системи Позивача в обсязі 330,618 тис. м. куб природного газу, що підтверджується балансом АТ «Укргазвидобування» по філії ГПУ «Полтавагазвидобування» за травень 2016 року, та актом приймання-передачі природного газу, оформленого між АТ «Укргазвидобування» та Відповідачем за травень 2016 року від 31.05.2016, місячними звітами за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка (копії додаються), згідно з якими АТ «Укргазвидобування» передано до газорозподільної системи Відповідача через вказані АГРС природний газ в обсязі 343,559 тис. м. куб (330,618 тис. м. куб. газу з таких обсягів АТ «Укргазвидобування» було передано до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача, а решту 12,941 тис. м. куб. газу до газотранспортної системи АТ «Укргазвидобування» не передавалось).
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 у справі № 910/17060/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та Вищого господарського суду України від 24.10.2019 у вказаній справі: "Щодо обсягу природного газу, який був переданий відповідачем ПАТ «Гадячгаз», суд встановлено, що ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» було передано ПАТ «Гадячгаз» 343,559 тис. куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за травень 2016 року від 31.05.2016 року та копіями місячних звітів за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, тобто з внутрішніх мереж ПАТ «Укргазвидобування» до ПАТ «Гадячгаз» надійшло 343,559 тис. куб.м.
Як вже було встановлено судом, із зазначених 343,559 тис. куб.м. природного газу відповідач (ПАТ «Укргазвидобування») є замовником послуг транспортування лише щодо обсягу природного газу - 1322 тис. куб.м., щодо решти обсягу природного газу - 342,237 тис. куб.м. відповідач (ПАТ «Укргазвидобування») не є замовником послуг транспортування.
... Відтак, в силу ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, акт приймання-передачі газу від 31.05.2016 року між відповідачем (ПАТ «Укргазвидобування») та ПАТ «Гадячгаз» є дійсним.
Більш того, факт передачі відповідачем третій особі-2 (ПАТ «Гадячгаз») природного газу в обсязі 343,559 тис. куб.м. підтверджується наявними у справі місячними звітами, підписаними представниками відповідача (ПАТ «Укргазвидобування») та третьої особи-2 (ПАТ «Гадячгаз»), які складаються на підставі даних вузлів комерційного обліку та дійсність яких не ставиться під сумнів третьою особою-2 (ПАТ «Гадячгаз»).
Водночас, суд дійшов висновку, що твердження ПАТ «Гадячгаз» про наявність розбіжностей між ним та відповідачем щодо визначених об'ємів (обсягів) природного газу за травень 2016 року спростовуються наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі газу від 31.05.2016 року та місячними звітами, підписаними представниками відповідача та третьої особи-2, які складаються на підставі даних вузлів комерційного обліку.".
Згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Аналогічна положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення у справі № 910/17060/16, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, обставини, встановлені даним судовим рішенням по справі № 910/17060/16, повторного доведення не потребують, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть суперечити судовому рішенню, яке набрало законної сили.
За даних обставин, при вирішенні даної справи суд виходить з того, що ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» було передано ПАТ «Гадячгаз» 343,559 тис. куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за травень 2016 року від 31.05.2016 року та копіями місячних звітів за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, тобто з внутрішніх мереж ПАТ «Укргазвидобування» до ПАТ «Гадячгаз» надійшло 343,559 тис. куб.м., а твердження ПАТ «Гадячгаз» про наявність розбіжностей між ним та відповідачем щодо визначених об'ємів (обсягів) природного газу за травень 2016 року спростовуються наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі газу від 31.05.2016 року та місячними звітами, підписаними представниками відповідача та третьої особи-2 (ПАТ «Гадячгаз»), які складаються на підставі даних вузлів комерційного обліку.
Як вказано вище, із зазначених 343,559 тис. куб.м. природного газу 330,618 тис. м. куб. газу з таких обсягів АТ «Укргазвидобування» було передано до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача, а решту 12,941 тис. м. куб. газу до газотранспортної системи АТ «Укргазвидобування» не передавалось.
Відповідач, всупереч викладеним обставинам справи, повідомив Позивача, що від АТ «Укргазвидобування» до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Відповідача в травні 2016 року було подано не 330,618 тис. м. куб природного газу, як стверджує АТ «Укргазвидобування», а лише 264,508 тис. куб. м., що менше на 66,11 тис. м. куб. природного газу.
Вказана інформація відображена Відповідачем у звіті ПАТ "Гадячгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень 2016 року (копія додається), в якому, зокрема, зазначено, що надходження від Відповідача обсягів природного газу, поданого в газорозподільну систему від Відповідач та направленого на віртуальну точку входу від газорозподільної системи до газотранспортної системи Позивача у травні 2016 року склали 264,508 тис. куб. м., тобто обсяг природного газу менший на 66,11 тис. м. куб. від поданого АТ «Укргазвидобування» обсягу природного газу в розмірі 330,618 тис. куб. м.
Внаслідок вказаних дій відповідача до газотранспортної системи Позивача фактично не надійшло через віртуальну точку входу до неї з газорозподільної системи Відповідача 66,11 тис. м. куб. природного газу, поданого АТ «Укргазвидобування» до газорозподільної системи Відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівката Мартинівка, що є порушенням приписів п. п. 5, 6, 8 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС.
Вказане, в свою чергу, призвело до порушення співвідношення обсягів природного газу, які фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, оскільки споживачі АТ «Укргазвидобування» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відібрали з точок виходу з газотранспортної системи обсяги природного газу з врахуванням того, що через віртуальну точку входу до газотранспортної системи з газорозподільної системи Відповідача у травні 2016 було подано 330,618 тис. куб. м. природного газу, в той час як внаслідок вказаних протиправних дій Відповіадча до газотранспортної системи через вказану віртуальну точку було передано лише 264,508 тис. куб. метрів.
Для належного здійснення фізичного балансування Позивачем було здійснено придбання у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ природного газу в обсязі 89 674,506 тис. куб. м. згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, та в обсязі 20 155,304 тис. куб. м. згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016 за ціною 5 532,00 грн за 1 тис. куб. м. природного газу.
Такі обсяги природного газу були отримані Позивачем у власність від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" безпосередньо в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу), чим відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС є точка входу/виходу в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, на якій здійснюються торгові та інші комерційні операції на ринку природного газу між оптовими продавцями та оптовими покупцями/ постачальниками природного газу та відносно якої оператор газотранспортної системи здійснює адміністрування таких точок.
В цілому при здійсненні Позивачем заходів фізичного балансування в травні 2016 року до газотранспортної системи було подано 89 674,506 тис. куб. м. природного газу згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, та 20 155,304 тис. куб. м. природного газу згідно з актом приймання-передачі газу від 31.05.2016, що були придбані у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ.
Таким чином, Позивачем за рахунок наведених придбаних обсягів природного газу у травні 2016 року були вжиті заходи фізичного балансування, в т. ч. для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу, яке було порушено внаслідок ненадходження у травні 2016 року до газотранспортної системи Позивача з газорозподільної системи Відповідача 66,11 тис. м. куб. природного газу, що стало наслідком дій Відповідача.
Для вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок дій Відповідача, Позивачем у травні 2016 року було придбано 66,11 тис. м. куб. природного газу на загальну вартість 438 864,62 грн (з ПДВ), які були подані Позивачем до газотранспортної системи для відновлення порушеного співвідношення обсягів природного газу в цій частині.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що позивач належними доказами довів наявність збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, зокрема:
1) наявність порушення Відповідачем прав чи інтересів Позивача - відповідач у травні 2016 року порушив право Позивача отримати від Відповідача обсяги природного газу в розмірі 66,11 тис. м. куб., подані до газотранспортної системи через віртуальну точку входу до газотранспортної системи з газорозподільної системи Відповідача.
2) наявність завданих збитків Позивачу - Позивач для відновлення свого порушеного права вжив заходи фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок протиправних дій Відповідача, шляхом подання до газотранспортної системи природного газу в обсязі 66,11 тис. м. куб. на загальну вартість 365 720,52 грн (з ПДВ), що склали реальні збитки Позивача.
3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Відповідачем прав Позивача та завданими збитками - саме протиправні дії Відповідача призвели до порушення співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі в обсязі 66,11 тис. м. куб. природного газу, внаслідок чого Позивач зазнав реальних збитків у вигляді втрати 66,11 тис. м. куб. природного газу, які були подані Позивачем до газотранспортної системи для відновлення такого співвідношення в рамках заходів фізичного балансування.
4) наявність вини Відповідача - про наявність вини Відповідача свідчать його дії по непередачі у травні 2016 року до газотранспортної системи Позивача через віртуальну точку входу 66,11 тис. м. куб. природного газу, незважаючи на факт отримання таких обсягів від АТ «Укргазвидобування», що підтверджується балансом АТ «Укргазвидобування» по філії ГПУ «Полтавагазвидобування» за травень 2016 року, актом приймання-передачі природного газу, оформленого між АТ «Укргазвидобування» та Відповідачем за травень 2016 року від 31.05.2016, та місячниими звітами за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівката Мартинівка .
Відповідач же в свою чергу не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди, його незгода з обсягами природного газу, які були ним отримані в травні 2016 року від АТ «Укргазвидобування» не підтверджена матеріалами справи.
Так, його посилання на те, що неможливо встановити як відбувалася передача природною газу в зазначених обсягах 8,112 тис.м.куб. та 4.829 тис.м.куб., як дані обсяги були обліковані, якщо станом на травень комерційний вузол обліку, розміщений на Мартинівській АГРС не відповідав вимогам Кодексу ГРМ щодо організації комерційного обліку в точці вимірювання, що має збігатися з межею балансової належності ПАТ «Гадячгаз», а тому обліковував обсяги природного газу, що надходпили одночасно до газорозподільних систем трьох операторів ГРМ: ПАТ «Полтавагаз». ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Гадячгаз», спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами приймання-передачі продного газу, оформленого між AT «Укргазвидобування» та Відповідачем за травень 2016 року 31.05.2016, місячними звітами за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 (дані лічильників щоденні) АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка (які досліджені при розгляді справи № 910/17060/16, повторного доведення не потребують).
З огляду на наявність зазначених вище доказів суд вважає твердження відповідача про те, що комерційний вузол обліку третьої особи, що розміщений на Мартинівській АГРС, станом на травень 2016 року не відповідав вимогам Кодексу ГРМ щодо організації комерційного обліку в точці вимірювання, таким, що не впливає на результат розгляду справи.
Щодо посилання відповідача на те, що, враховуючи обставини справи, різниця між обсягом газу 342,237 тис.м. куб (поданого третьою особою відповідачу) та обсягом газу зазначеним відповідачем у звіті (264,508 тис.м.куб.) має становити різницю в обсязі 66,11 тис.м.куб., проте така різниця становить 77,729тис.м. куб., суд зазначає, що вказана різниця не потребує дослідження в межах даної справи з огляду на заявлення до стягнення вартості природного газу саме в обсязі 66,11 тис.м.куб, що є меншим за вказаний відповідачем обсяг (77,729тис.м. куб.).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 438 864,62 грн. збитків є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов"язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов"язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається повністю в сумі 6582,97 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, б. 26А, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05524660) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30019801) 438 864,62 грн. збитків, 6582,97 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.08.19 р.
Суддя Киричук О.А.