Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 серпня 2019 р. № 520/7197/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді - Бадюкова Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення та наказу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТСК») з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:
- скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області №5057 від 17.07.2019 р. “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Торгівельно-сервісна компанія (податковий номер 37091926) на підставі п.п.78.1.1., 78.1.4. п.78.1 ст.78 ПК України;
- визнати неправомірним та скасувати Рішення №36681 від 23.07.2019 р. заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатурян Б.О. про застосування адміністративного арешту майна ТОВ “ТСК”.
В обґрунтування поданого адміністративного позову зазначив, що контролюючим органом прийнято рішення про призначення документальної перевірки без належних на те правових підстав, оскільки на відповідні чотири запити було надано пояснення та усі первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, а останній запит взагалі не одержував та не був з ним ознайомлений, тому використовуючи єдиний спосіб захисту від безпідставної перевірки не допустив службових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Крім того, позивач вважає, що Рішення №36681 від 23.07.2019 р. заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатурян Б.О. про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ТСК» є незаконним, оскільки у податкового органу не існувало законних підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
На чотири письмові запити податкового органу, які були отримані позивачем, не в повному обсязі надано запитувані документи та сумніви контролюючого органу не були спростовані. Останній письмовий запит, який позивачем не було отримано, вважається врученим йому відповідно ст.. 42 Податкового кодексу України.
Адміністративний арешт відповідно Рішення №36681 від 23.07.2019 р. заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатурян Б.О. про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ТСК» є припиненим, оскільки Харківським окружним адміністративним судом по справі №520/7263/19 не було підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна, а отже фактично втратило свою силу.
Позивач до початку судового засідання подав до суду відповідь на відзив та заяву про те, що не заперечує проти письмового розгляду даної справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Беручи до уваги, заяву позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Директору позивача податковим органом було вручено копію наказу №5057 від 17.07.2019 р. ГУ ДФС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія (податковий номер 37091926) з метою контролю за дотриманням ТОВ «Торгівельно - сервісна компанія» вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «ЖСК Прометей» за грудень 2017 р.; ТОВ «Сарекс груп 2000» за січень 2018 р.; ТОВ «Спецтранс» за лютий 2018 р.; ТОВ «Вілл торг» за лютий, квітень 2018 р.; ТОВ «Циклон ТФ» за березень 2018 р.; ТОВ «Мирвус» за червень 2018 р.; ТОВ «ХК Бриз» за березень 2018 р.; ТОВ «Веріс Трейд» за травень 2018 р.; ТОВ «НЕСОН» за жовтень 2018 р.; ТОВ «Полимер ВПК» за грудень 2018 р.; ТОВ Астерия Флайт» за грудень 2018 р. та податкових зобов'язань за ланцюгом постачання» (а.с.10-11).
В якості правових підстав винесення Наказу вказані п.п.78.1.1., 78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Відповідно тексту Наказу №5057 від 17.07.2019 р. підставою для призначення перевірки стало ненадання позивачем в запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у Харківській області №45933/10720-40-14-21-16 від 05.11.018 р., №50710/10/20-40-14-21-16 від 05.12.018 р., №52972/10/20-40-14-21-13 від 19.12.018 р., №11556/10/20-40-14-21-14 від 11.03.019 р., №20585/10/20-40-14-21-14 від 23.04.019 р., який позивачем не отримано.
Вважаючи, що позапланова перевірка призначена незаконно, 22 липня 2019 р. директор позивача не допустив податковий орган до перевірки, про що було складено відповідний акт №4691/20-40-14-21-08/37091926 від 22.07.2019 (а.с.49)
Суд зазначає, що відповідачем по справі були вручені позивачеві особисто та поштою за податковою адресою позивача наступні письмові запити:
- №45933/10720-40-14-21-16 від 05.11.018 р.,. про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «ТСК» з контрагентами ТОВ «Промислові мастила Схід» за січень 2016 р., ТОВ «Сарекс груп 2000» за січень 2018 р., ТОВ «Спецтранс» за лютий 2018 р., ТОВ «Вілл торг» за лютий, квітень 2018 р., ТОВ «Циклон ТФ» за березень 2018 р., ТОВ «ЖСК Прометей» за грудень 2017 р., ТОВ «Мирвус» за червень 2018 р. (а.с.12-16);
- №50710/10/20-40-14-21-16 від 05.12.018 р., про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «ТСК» з контрагентом ТОВ «ХК Бриз» за березень 2018 р. (а.с.21-23);
- №52972/10/20-40-14-21-13 від 19.12.018 р., про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «ТСК» з контрагентом ТОВ «Веріс Трейд» за травень 2018 р. (а.с.27-29);
- №11556/10/20-40-14-21-14 від 11.03.019 р., про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «ТСК» з контрагентом ТОВ «НЕСОН» за жовтень 2018 р. (а.с.33-35).
На вказані запити позивач своєчасно надавав через канцелярію ГУ ДФС України в Харківській області письмові пояснення та копії первинних документів, які вимагалися податковим органом, що підтверджується долученими до справи копіями письмових відповідей ТОВ «ТСК» із штампом відповідача про отримання від 28.11.2018 р. на запит №45933/10720-40-14-21-16 від 05.11.018 р. (а.с.17-20), від 19.12.2018 р. на запит №50710/10/20-40-14-21-16 від 05.12.018 р. (а.с.24-26), від 09.01.2019 р. на запит №52972/10/20-40-14-21-13 від 19.12.018 р. (а.с.30-32), від 16.04.2019 р. на запит №11556/10/20-40-14-21-14 від 11.03.019 р. (а.с.36-39).
У відзиві на позов відповідач посилається, що Наказ №5057 про призначення перевірки було винесено правомірно через ненадання позивачем в повному обсязі документів, які вимагалися запитами, а саме: договорів перевезення, зберігання, тощо, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, подальше використання придбаних у постачальників ТМЦ та послуг або подальшої реалізації іншим, ОСВ по рахунках 631,361,10,20,84.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що він не мав та не повинен мати в своїй діяльності вищенаведені договори, товарно-транспортні накладні, довіреності та не відображав ОСВ по рахунках 631,361,10,20,84.
Так, ТТН та окремі договори на перевезення позивачем не укладалися, оскільки перевезення не є основним видом його діяльності. Довіреності на отримання товарів були надані постачальникам, тому їх не має в наявності у позивача. Придбані товари (автозапчастини, мастила) зберігалися в приміщеннях для ремонту автотранспорту, для чого не потрібен окремий договір, а отже він не укладався. Позивач споживав особисто надані йому послуги, тому подальшого їх використання не відбувалося, а отже немає і відповідних документів, які відповідач вважає ненаданими. Господарські операції по рахункам 10 (основні засоби), 361 (покупці) не відображалися в силу своєї специфіки, рахунок 84 не ведеться, оскільки позивач не використовує 8 клас рахунків бухгалтерського обліку
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що письмовий податковий запит №20585/10/20-40-14-21-14 від 23.04.019 р. було направлено поштовим відправленням на адресу позивача, але повернено поштою 20.05.2019 р. відповідачу. Тобто, позивач вказаний письмовий запит податкового органу не отримав та з його текстом не ознайомлений.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вважає, що з врахуванням вимог п.2 ст.42 Податкового кодексу України вищенаведений письмовий запит податкового органу вважається врученим платнику податків, оскільки він надісланий за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ненадання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня його вручення є підставою для проведення позапланової перевірки відповідно п.78.1.1., 78.1.4. ст.. 78 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що Наказ №5057 від 17.07.2019 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія (податковий номер 37091926) винесено ним правомірно.
Позивач вважає, що оскільки письмовий податковий запит №20585/10/20-40-14-21-14 від 23.04.019 р. він фактично не отримав та з ним не ознайомлений, то не мав змоги і надати письмову відповідь на такий запит. Тому призначення Наказом №5057 від 17.07.2019 р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія» на підставі п.78.1.1., 78.1.4. ст.. 78 Податкового кодексу України вважає неправомірним.
З текстів вищенаведених п'яти письмових запитів відповідача вбачається, що підставою для надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень податковий орган визначає наявність у нього податкової інформації про допущене позивачем порушення норм п.198.1 ст.98 ПК України. Тобто, в текстах податкових запитів відсутнє посилання фіскального органу на виявлення ним недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що є підставою для проведення перевірки за п.78.1.4. ПКУ.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно із п.73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
За змістом п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Абз.3 п.73.3 ст.73 ПКУ зобов'язує контролюючий орган окрім підстав для надіслання запиту відповідно до цього пункту обов'язково вказати інформацію, яка це підтверджує.
Відповідно до абз. 11 п. 73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.2. Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 42.4. Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. (Абзац другий пункту 42.4 статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019).
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.
Відповідно до п.п. 78.1 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, викладених в підпункті 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, зазначений 15-денний строк протягом якого у платника податків існує обовязок надати письмові пояснення та документи починає вдлік саме з дня отримання запиту.
Відповідно п.п.78.1.4. Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, зазначений 15-денний строк протягом якого у платника податків існує обовязок надати письмові пояснення та документи починає вдлік саме з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до підпункту 1.2.3 пункту 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 N 22, наказ на проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається керівником органу державної фіскальної служби на підставі відповідного документа, передбаченого цим підпунктом Кодексу.
Пунктом 81.1. ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Положеннями статті 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких: - дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; - забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; - не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, зокрема про призначення позапланової перевірки платника податків, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.
З аналізу ст.42, ст.73, п.п.78.1.1. Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов:1)належного складання податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту; 3) закінчення 15-денного строку від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
Отже, суд погоджується з відсутністю підстав для проведення перевірки за Наказом №5057, оскільки позивач на чотири відповідні запити надав копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з підприємствами. А відповідач, натомість, не зазначив конкретних недоліків поданих товариством пояснень або документів, а також обґрунтованих причин, чому поданих документів недостатньо, та не конкретизував, яких саме документів не вистачає. У платника податків серед первинних документів щодо поставки товарів відсутні товаро-транспортні накладні. Суд погоджується з платником податків, що ТТН підтверджують витрати з оплати транспортних послуг та є необов'язковими для підтвердження операції із придбання товаро-матеріальних цінностей та не впливають на суми податкового кредиту за операціями купівлі-продажу, поставки.
Також, з письмовим запитом ГУ ДФС у Харківській області №20585/10/20-40-14-21-14 від 23.04.019 р., позивач не був ознайомлений, оскільки його фактично не отримував, а отже за таких обставин не міг надати відповідні пояснення та документи, що їх обґрунтовують. Право позивача на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій.
13 березня 2018 року в рамках справи № 804/1113/16, адміністративне провадження №К/9901/19326/18 (ЄДРСРУ № 72745230) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відступаючи від встановленої судової практики вказав, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Оскільки позивачем не були допущені посадові особи контролюючого органу до спірної перевірки, то позовні вимоги про скасування Наказу ГУ ДФС у Харківській області №5057 від 17.07.2019 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія (податковий номер 37091926)» підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірним та скасування Рішення №36681 від 23.07.2019 р. заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатурян Б.О. про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ТСК», суд вважає про необхідність відмовити в задоволенні позову виходячи з наступного.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 р. по справі № 520/7263/19 відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно п.п. 94.19.1. п. 94.19. ст.. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Отже, з 25 липня 2019 р. адміністративний арешт майна позивача на підставі Рішення №36681 від 23.07.2019 р. заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Хачатурян Б.О. є припиненим, а відповідно саме рішення втратило чинність. Отже, право позивача не є порушеним через що у цій позовній вимозі слід відмовити.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з вищевикладеним позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення та наказу підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення та наказу - задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №5057 від 17.07.2019 р. “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-сервісна компанія» (код за ЄДРПОУ 37091926) на підставі п.п.78.1.1., 78.1.4. п.78.1 ст.78 ПК України.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (вул. Академіка Павлова, буд. 44, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 37091926) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 серпня 2019 року.
Суддя Бадюков Ю.В.