27 серпня 2019 року Справа № 915/1320/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
без виклику сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 915/1320/19
за позовом приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль",
Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020,
до фізичної особи - підприємця Гайдаєнко Олени Олександрівни ,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення основного боргу за договором від 01.10.2004 № 2639 про постачання теплової енергії в гарячій воді, пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 18077 грн. 33 коп., -
Приватним акціонерним товариством (ПАТ) "Миколаївська теплоелектроцентраль" пред'явлено позов до фізичної особи - підприємця Гайдаєнко Олени Олександрівни (далі- підприємець Гайдаєнко) з вимогами про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 18077 грн. 33 коп., із яких: 8101 грн. 15 коп. - пеня; 445 грн. 80 коп. - 3 % річних; 1429 грн. 23 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Гайдаєнко зобов'язань за укладеним з позивачем договором від 01.10.2004 № 2639 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а на суми прострочень позивачем нараховано пеню, в порядку п. 7.4.2 договору, а також здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження в даній справі і визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, - п'ять днів з моменту отримання відповіді на відзив.
Від відповідачів відзиви на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 13.05.2019 про відкриття провадження у справі, направлено на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв'язку після закінчення терміну зберігання, проте суд вважає, що відповідачів належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 13.05.2019 направлено на адресу, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ця ж адреса указана відповідачем в договорі про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Відкритим акціонерним товариством (ВАТ) "Миколаївська ТЕЦ", правонаступником якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є позивач, укладено з підприємцем договір від 01.10.2007 № 2639 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за яким попередник позивача (енергопостачальна організація) зобов'язалася постачати товариству (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах, узгоджених у додатку № 1 до договору, у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).
У додатках №№ 1/1, 1/2 до договору зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 1 жовтня 2004 року по 1 жовтня 2005 року теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинків: по вул. Космонавтів, 64 (аптека) в межах Qрік =13,717 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,0070 Гкал/год., зокрема на опалення - 0,0070 Гкал/год., на вентиляцію - 0,0000 Гкал/год, на гаряче водопостачання - 0,0000 Гкал/год.; 2) по вул. Комсомольська, 11 в межах Qрік =7,838 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,0040 Гкал/год., зокрема на опалення - 0,0040 Гкал/год., на вентиляцію - 0,0000 Гкал/год, на гаряче водопостачання - 0,0000 Гкал/год. Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 25-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 28-го числа (п.п. 1.1, 3 додатків № 1/1, 1/2 до договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифам, установленим енергопостачальною організацією. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця ( п.п. 6.1-6.3 договору).
Розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання (п.п. 8.1-8.2 договору).
При виникненні обставин, не обумовлених договором, сторони зобов'язані користуватися Законом України "Про електроенергетику", Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж ті іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання (п. 10.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2005; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.4 договору).
За твердженнями позивача, договір діє й на даний час.
На виконання зобов'язань за договором позивачем у опалювальний період 2018-2019 років поставлено на об'єкт підприємця по АДРЕСА_2 теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 8929 грн. 59 коп., що підтверджується відповідними: актами приймання-передачі теплової енергії: від 30.11.2017 № 2639 на суму 1384 грн. 81 коп. - за листопад 2018 року; від 31.12.2017 № 2639 на суму 2291 грн. 74 коп. - за грудень 2018 року; від 31.01.2018 № 2639 на суму 2173 грн. 88 коп. - за січень 2019 року; від 28.02.2018 № 2639 на суму 1694 грн. 53 коп. - за лютий 2019 року; від 31.03.2018 № 2639 на суму 1384 грн. 63 коп. - за березень 2018 року (а.с.40-42); нарядом на підключення від 09.11.2018 №5000/277 (а.с. 51), а також виставленими позивачем товариству за спірний період рахунками на відповідні суми (а.с. 35-39), які направлені відповідачу, що підтверджується реєстрами поштових відправлень споживачам (а.с. 43-47).
Відповідач неналежно виконував грошові зобов'язання за договором, прострочивши оплату теплової енергії, внаслідок чого позивач у січні 2019 року звернувся до підприємця з претензією від 28.01.2019 № 35-ю про сплату заборгованості в сумі 3676 грн. 55 коп., яка існувала станом на 28.01.2019.
Із позовної заяви випливає, що відповідачем у лютому 2019 року оплачено поставлену теплову енергію частково в сумі 828 грн. 44 коп., проте решту заборгованості в сумі 8101 грн 15 коп. за спожите тепло в опалювальний період 2018-2019 року відповідачем так і не оплачено.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ураховуючи викладені положення законодавства та обставини справи, суд визнає доведеним, що підприємцем Гайдаєнко О.О. порушені грошові зобов'язання за договором щодо оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 8101 грн. 15 коп., яку належить стягнути з відповідача.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд визнає, що ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" обґрунтовано на суми допущених відповідачем прострочень оплати вартості поставленої теплової енергії здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, і погоджується з розрахунком суми 3 % річних, яка складає 505 грн. 29 коп., нарахованих за прострочення платежів за поставлену теплову енергію у період 11.11.2017-17.01.2019, та суми 2069 грн. 31 коп., на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, за період прострочення грудень 2017 року - листопад 2018 року, а тому вказані суми нарахувань належить стягнути з відповідача.
Суд також визнає обґрунтованим нарахування пені на суми допущених відповідачем прострочень з оплати вартості поставленої теплової енергії.
Так, господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. У разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання").
Сторони п. 7.4.2 Договору передбачили, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожний день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.1999 року № 686-XIV.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, а саме не сплачував рахунки по оплаті за отриману теплову енергію. Згідно наданого до суду розрахунку, за період з 12.11.2018 року по 15.04.2019 року на підставі п. 7.4.2 Договору та з дотриманням ч.6 ст. 232 ГК України, була нарахована пеня в розмірі 8102 грн. 53 коп., разом з тим позивач з урахуванням Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8101 грн. 15 коп.
Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком пені в повному обсязі.
Також позивач просить суд стягнути нараховані 3% річних в сумі 445 грн. 80 коп. за період з 01.11.2018 по 15.04.2019 та інфляційні втрати в сумі 1429 грн. 23 коп. за період з листопада 2018 року по березень 2019 року на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію у опалювальний період 2018-2019 року, а також за попередні опалювальні періоди, заборгованість за якими стягнута рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014 у справі №915/1699/14 (на суму основного боргу - 4474 грн. 57 коп.), від 30.06.2015 у справі №915/950/15 (на суму основного боргу - 7641 грн. 46 коп.), від 15.06.2017 у справі №915/382/17 (на суму основного боргу - 10610 грн. 05 коп.), від 18.10.2018 у справі №915/920/18 (на суму основного боргу - 5353 грн. 97 коп.), які набрали законної сили та невиконані відповідачем.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Суд вважає, що позивачем обґрунтовано та арифметично правильно на прострочені суми з оплати вартості поставленої теплової енергії здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, і погоджується з розрахунком 3% річних в сумі 445 грн. 80 коп. за період з 01.11.2018 по 15.04.2019 та інфляційних втрат в сумі 1429 грн. 23 коп. за період з листопада 2018 року по березень 2019 року в повному обсязі, а тому ці суми нарахувань належить стягнути з відповідача.
Отже, позов належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" за платіжним дорученням від 03.05.2019 № 15454 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн., яка, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", є мінімальним розміром судового збору для позовних вимог майнового характеру, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 247-252, ГПК України, суд, -
1. Позов приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Гайдаєнко Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул. Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966) грошові кошти в загальній сумі 18077 грн. 33 коп., із яких: 8101 грн. 15 коп. - основний борг; 8101 грн. 15 коп. - пеня; 445 грн. 80 коп. - 3 % річних; 1429 грн. 23 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 27.08.2019, у зв'язку із перебуванням судді Коваль С.М. у липні - серпні 2019 року у запланованій щорічній відпустці.
Суддя С.М.Коваль.