вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" серпня 2019 р. Справа№ 910/8434/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Суліма В.В.
Мальченко А.О.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2018 р. (повний текст складено 14.08.2018 р.)
у справі № 910/8434/18 (суддя - Літвінова М.Є.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
про стягнення 52 962,17 грн.,-
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 52 962,17 грн., з яких 49 500,53 грн. основного боргу, 1 664,82 грн. пені, 183,77 грн. 3 % річних та 1 613,04 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2018 р. у справі № 910/8434/18 позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 49 500,53 грн. боргу, 1 664,82 грн. пені, 183,77 грн. 3 % річних, 597,60 грн. інфляційних втрат та 1 728,22 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, у зв'язку з поданими ним додатковими доказами.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Сулім В.В., Мальченко А.О.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, зокрема, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 р. становить 1 762,00 грн.
Отже, виходячи із заявленого розміру позовних вимог та із того, що апелянт оскаржує рішення повністю, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржене рішення суду становить 2 643,00 грн. (1 762,00 грн. * 150%).
Разом з тим, як слідує з квитанції № ПН164170С1 від 12.08.2019 р. про сплату судового збору, яка приєднана до поданої апеляційної скарги, скаржником сплачено судовий збір у сумі 1 192,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачено на момент звернення чинним Законом України "Про судовий збір". Відтак, вказана квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Тож, порушення вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно частини 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 260, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою, доплатити судовий збір у розмірі 1 451,00 грн. та подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
Окрім цього, частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржуване апелянтом рішення прийнято судом першої інстанції 13.08.2018 р., повний текст складено 14.08.2018 р., а отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 03.09.2018 р.
Апеляційна скарга, подана апелянтом до суду першої інстанції - 12.08.2019 р., тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій скаржник просив поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, оскільки починаючи з 08.08.2018 р. відповідач зазнав спроби рейдерського захоплення товариства. На підтвердження протиправних дій та їх триваючого характеру заявником надано: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у кримінальному провадженні № 12018100060004064 від 11.09.2018 р., постанову слідчого від 05.11.2018 р. у вказаному кримінальному провадженні про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки представника потерпілого товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" - Жолинського В.Б. та витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 420181060000239 від 18.12.2018 р. щодо несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв'язку.
За твердженням апелянта, протиправне заволодіння нерухомим майном, де розміщуються його обладнання та офіс, а також несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв'язку, пошкодження магістральних телекомунікаційних мереж товариства, призвело до блокування інформації та його господарської діяльності.
Заявник також посилався на те, що господарська діяльність товариства стала критичною після прийняття ухвали господарським судом міста Києва від 12.10.2018 р. у справі № 910/10550/18, якою задоволено заяву АТ "Банк "Січ" про вжиття заходів забезпечення позову в межах ціни позову 11 206 411,89 грн., шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача, та накладенням арешту на його грошові кошти. У зв'язку з цим, майновий стан відповідача є незадовільним, рахунки товариства і кошти на них арештовані, а майно перебуває у незаконному володінні третіх осіб.
На думку скаржника, йому не було відомо про дату та час судового засідання, яке відбулося 13.08.2018 р., що унеможливило участь його представника в судовому засіданні з приведенням своєї правової позиції та доказів, які її підтверджують. Оскільки поза своєю волею заявник був позбавлений можливості отримати оскаржуване рішення за місцезнаходження товариства, внаслідок чого не міг у визначені ч.ч. 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строки, оскаржити судовий акт в апеляційному порядку, тому строк на апеляційне оскарження рішення пропущено ним з поважних причин, і такий строк підлягає поновленню.
З доводами апелянта про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги погодитися не можна.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 34726705, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" зареєстровано за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 27-А.
Позивач у позовній заяві зазначив відому йому юридичну адресу (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 27-А) та поштову адресу (для листування): 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1-А. (а.с. 15 том 1) відповідача.
За наведеними адресами позивачем була направлена позовна заява з додатками, що підтверджується оригіналом поштової квитанції, списком згрупованих відправлень № 519 та описами вкладення у цінний лист від 26.06.2018 р. (а.с. 58-59 том 1).
Господарським судом міста Києва надсилалися процесуальні документи відповідачу за юридичною адресою та адресою для листування, зокрема, ухвалу від 02.07.2018 р. про відкриття провадження та про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2018 р.
Ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/8434/18 відповідачем за юридичною адресою не отримано та повернуто до суду за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 9 том 1).
Проте, така ж ухвала отримана відповідачем за адресою для листування: 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1-А, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7 том 1).
Господарським судом міста Києва від 25.07.2018 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва у розгляді спору до 13.08.2018 р.
Вказану ухвалу відповідач отримав за адресою для листування: 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1-А, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64 том 1); за юридичною адресою лист повернуто до суду за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 70 том 1).
За результатами розгляду справи 13.08.2018 р. господарським судом міста Києва прийнято рішення, копія якого отримана відповідачем 20.08.2018 р. за адресою для листування, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 85 том 1).
З апеляційної скарги вбачається, що апелянт - товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України", зокрема, в якості свого місцезнаходження зазначив: 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1-А, тобто ту ж саму адресу, на яку судом першої інстанції надсилались процесуальні документи, і які, як встановлено судом апеляційної інстанції, своєчасно отримувались даним учасником справи.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 Господарським процесуальним кодексом України, згідно з якою:
- у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч. 3);
- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5);
- днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3 ч. 6);
- якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7).
Відповідно до пункту 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (далі - Правила) поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.
Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти (абз. 2 п. 94).
Відповідно до пункту 96 Порядку реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.
Тобто, поштові відправлення адресовані юридичним особам видаються їх представникам в об'єкті поштового зв'язку або у разі наявності договору доставляються до канцелярії. В тому чи іншому випадку поштові відправлення вручаються представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку.
Отже, поштове відправлення видається працівником поштового відділення лише особі, у якої наявні повноваження на отримання кореспонденції від юридичної особи.
Враховуючи встановлені обставини справи, посилання апелянта про його необізнаність у розгляді спору, стороною якого апелянт є, та неотримання оскаржуваного рішення спростовується дослідженими матеріалами справи. Тож апелянт був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю та ознайомлений з повним текстом оскаржуваного рішення з 20.08.2018 р. (рекомендоване повідомлення про вручення; а.с. 85 том 1).
Слід також зазначити, що інформація про рух справи є відкритою, її можна отримати як на сайті в мережі інтернет (http://court.gov.ua/fair/), так і в інформаційному центрі суду. Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".
Таким чином, процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону, а наведені стороною спору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є об'єктивно непереборними і виникли внаслідок недобросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк. Водночас наведені апелянтом підстави поновлення строку та надані докази на їх підтвердження не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин, а саме отримання представником товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" ухвал господарського суду міста Києва від 02.07.2018 р., 25.07.2018 р., та копії оскаржуваного рішення у відповідності до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.
Причини, за яких встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення.
При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що:
- відповідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою;
- згідно п. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2018 р. у справі № 910/8434/18 залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали апелянт має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 451,00 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений цією ухвалою: в частині ненадання доказів сплати судового збору апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання іншої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Всі документи та письмові докази подаються через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, літера А (І поверх).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді В.В. Сулім
А.О. Мальченко