Рішення від 23.08.2019 по справі 912/1990/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 рокуСправа № 912/1990/19

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1990/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411

про стягнення 248 460,00 грн

Представники сторін:

від позивача - Пашко С.Г., довіреність № 2777 від 01.11.18;

від відповідача - Тупало Н.М. , довіреність № 07/19 від 11.07.19;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" про стягнення 248 460,00 грн штрафу, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неправильне зазначення відповідачем у накладній №41336595 маси вантажу, у зв'язку з чим позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України просить стягнути з відповідача штраф.

Ухвалою від 16.07.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1990/19 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 13.08.2019.

05.08.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" надійшов відзив на позовну заяву № 49 від 01.08.2019 (а.с. 47-48), відповідно до якого відповідач позовні вимоги заперечив з підстав наступного:

- комерційний акт № 410006/24 від 11.02.2019 складено лише через дві доби 11.02.2019 та без присутності представників ТОВ "Знам'янський граніт";

- недостача вантажу сталася не з вини відповідача.

13.08.2018 суд відкрив розгляд справи по суті.

Представником відповідача в засідання 13.08.2019 подано заяву про зменшення суми штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати в сумі 4 141,00 грн (а.с. 56-57)

В судовому засіданні 13.08.2019 оголошено перерву до 23.08.2019.

23.08.2019 суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 23.08.2019 прийняли участь представники позивач та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав заяву, за змістом якої вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій залишає на розсуд суду.

Представник відповідача в судовому засіданні поданий раніше відзив не підтримав, а просить лише зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні 23.08.2019 судом досліджено докази.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (далі - вантажовідправник, відповідач) зі станції Сахарна Одеської залізниці за накладною від 07.02.2019 № 41336595 було відправлено на адресу АТ "Трест Житлобуд-1" станція призначення Харків-Сортувальний Павденної залізниці групу вагонів з вантажем - щебінь гранітний, зокрема: вагон № 66794181, вагон № 67843524, вагон № 67895235, вагон № 67379032, вагон № 67914879, вагон № 67866319, вагон № 65376774, вагон № 67657650, вагон № 60937729, вагон №67343418, вагон № 63868525, вагон № 67885905 (а.с. 10).

В процесі перевезення вантажу 11.02.2019 на станції Знам'янка Одеської залізниці в результаті контрольного зважування вагонів виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі у всіх дванадцяти вагонах.

Відповідно до Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, за результатами контрольного зважування 11.02.2019 працівниками залізниці складено комерційний акт № 41006/24 (а.с. 12-16).

Відповідно до вказаного комерційного акту, у зазначених вище вагонах було виявлено недостачу вантажу проти зазначеного в залізничній накладній №41336595 від 07.02.2019.

Так, в вагоні № 66794181 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 69950 кг., нетто - 47750 кг., тара - 22200 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 21250 кг;

- в вагоні № 67843524 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 67300 кг., нетто - 45500 кг., тара - 21800 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 23500 кг;

- в вагоні № 67895235 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 71 000 кг., в комерційному акті: брутто - 62600 кг., нетто - 40200 кг., тара - 22400 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 30800 кг;

- в вагоні № 67379032 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 65150 кг., нетто - 43350 кг., тара - 21800 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 25650 кг;

- в вагоні № 67914879 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 71 000 кг., в комерційному акті: брутто - 66200 кг., нетто - 43800 кг., тара - 22400 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 27200 кг;

- в вагоні № 67866319 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 76450 кг., нетто - 53850 кг., тара - 22600 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 15150 кг;

- в вагоні № 65376774 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 70 000 кг., в комерційному акті: брутто - 76900 кг., нетто - 55550 кг., тара - 23500 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає, 13450 кг;

- в вагоні № 67657650 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 80050 кг., нетто - 55550 кг., тара - 24500 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 13450 кг;

- в вагоні № 60937729 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 70 000 кг., в комерційному акті: брутто - 77250 кг., нетто - 53950 кг., тара - 23300 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 16050 кг;

- в вагоні № 67343418 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 78000 кг., нетто - 55800 кг., тара - 22200 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 13200 кг;

- в вагоні № 63868525 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг., в комерційному акті: брутто - 76500 кг., нетто - 54000 кг., тара - 22500 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 15000 кг;

- в вагоні № 67885905 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 71 000 кг., в комерційному акті: брутто - 75550 кг., нетто - 52550 кг., тара - 23000 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 18450 кг.

Як вказує позивач, 11.02.2019 від вантажовідправника у відповідності до п. 1 Правил переадресування вантажів, надійшов лист № 12 з проханням затримати вищезазначені вагони для подальшої їх відправки новому вантажоодержувачу. В зв'язку з чим вагони були затримані по станції Знам'янка в очікуванні вказівки про нового вантажоодержувача, про що було складено акт загальної форми № 796 (а.с. 27).

12.02.2019 від вантажовідправника надійшли листи № 26, 27 та 28 з проханням остаточно відправити вищезазначені вагони двом іншим адресатам (а.с. 28-30).

Позивачем 13.02.2019 вантажовідправнику у відповідності до п. 4 Правил переадресування вантажів, була надана відповідь про відмову у задоволенні заяви про переадресування з причини невідповідності маси вантажу зазначеною в перевізному документі (а.с. 32).

13.02.2019 від вантажовідправника знову надійшов лист з проханням переадресувати вищезазначені вагони на станцію відправлення (Сахарна).

Дану заяву було задоволено та за накладною № 41336595 вищезазначені вагони переадресовані на станцію відправлення Сахарна Одеської залізниці.

При прибутті вищезазначених вагонів на станцію відправлення (Сахарна) було проведено видачу вагонів та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі "Є" комерційного акту, відповідно до якого під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено.

В зв'язку з відсутністю по станції Сахарна вагонних ваг зважування відбувалось на вагах станції Знам'янка, що підтверджується актом загальної форми № 4 від 22.02.2019 (а.с 21).

Отже, комерційним актом підтверджено факт неправильного зазначення маси вантажу у накладній.

На підставі комерційного акту № 410006/24 від 11.02.2019 залізницею нарахований штраф за невірно зазначену масу вантажу в залізничній накладній в розмірі п'ятикратної провізної плати в порядку, передбаченому ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до залізничної накладної від 07.02.2019 № 41336595 вартість перевезення вантажу у вагонах № 66794181, № 67843524, № 67895235, № 67379032, № 67914879, № 67866319, № 65376774, № 67657650, № 60937729, №67343418, № 63868525, № 67885905 становить 4 141,00 грн.

Таким чином, сума штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати становить 248 460,00 грн (4 141,00 грн х 5 х 12 вагонів).

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Пунктом 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи "Маса вантажу", якщо вона визначена відправником, та "Спосіб визначення маси".

Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.

У накладній № 41336595 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Знам'янський граніт". Маса визначена на автомобільних вагах марка АЦ-30 №2.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За накладною № 41336595 відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт", яке є відповідальною особою за правильність відомостей, вказаних у накладній.

Згідно пункту 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційний акт №410006/24 від 11.02.2019 складено за участю начальника станції Мірошніченка А.І., заступника начальника станції Самойленко О ОСОБА_1 та комерційного агента ОСОБА_2 .Х.

Тобто, вказаний комерційний акт відповідно до п. 10 Правил складання актів підписаний трьома представниками залізниці.

В матеріалах справи міститься посадова інструкція заступника начальника станції з вантажної та комерційної роботи ОСОБА_3 , якою передбачено, що останній виконує обов'язки начальника вантажного району: бере участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), підписує оформлені комерційні акти (а.с.34)

Також на акті міститься відмітка менеджера ТОВ "Знам'янський граніт" про його отримання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ч. 1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагонів в залізничній накладній від 07.02.2019 № 41336595 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Згідно накладної № 41336595 провізна плата за вагонах № 66794181, № 67843524, № 67895235, № 67379032, № 67914879, № 67866319, № 65376774, № 67657650, № 60937729, №67343418, № 63868525, № 67885905 становить 4 141,00 грн.

Таким чином, сума штрафу складає: 4 141,00 грн х 5 х на 12 вагонів = 248 460,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований та не заперечується останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку неправильним зазначення маси вантажу в розмірі 248 460,00 грн.

Разом з цим, відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати в сумі 4 141,00 грн, а всього - 49 692,00 грн.

Вказану заяву відповідач обґрунтовує тим, що збитки для АТ "Українська залізниця" не настали. Відповідач вважає, що штрафні санкції, які підлягають стягненню є надмірно великими порівняно зі збитками, а тому підлягають зменшенню; наголошує, що у даному випадку мало місце недовантаження товару, а не його перевантаження; також просить взяти до уваги скрутне матеріальне становище підприємства, а саме наявність заборгованості за кредитними зобов'язаннями, відсутність коштів на рахунках через обтяження за судовими рішеннями, необхідність виплати заробітної плати робітникам, сплату податків, оренду плату за користування земельною ділянкою.

На підтвердження наведених доводів надано фінансовий звіт відповідача за І півріччя 2019 та судове рішення з аналогічного питання (а.с. 59-75).

Позивач питання щодо зменшення штрафних санкцій залишив на розсуд суду.

При розгляді клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.

Суд звертає увагу, що зменшення суми, яка підлягає до стягнення жодним чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України; виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Враховуючи викладене, фінансовий стан відповідача та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезення до однократного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень, тобто до 49 692,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411; ідентифікаційний код 32315888) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) 49 692,00 грн штрафу, а також 3 726,90 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5), Виробничому підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" (27400, м. Знам'янка, вул. М. Грушевського, 10) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам'янський граніт" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411).

Повне рішення складено 27.08.2019.

Суддя В.В.Тимошевська

Попередній документ
83872410
Наступний документ
83872412
Інформація про рішення:
№ рішення: 83872411
№ справи: 912/1990/19
Дата рішення: 23.08.2019
Дата публікації: 29.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори