ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.08.2019 м. Київ Справа № 910/4604/19
За позовом: акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ";
до: приватного підприємства "ФІРМА "ПІДЗЕМНЕ МІСТО";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву;
про: виселення та стягнення 714.171,21 грн.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Нарожна М.С.
Представники:
позивача: Марченко В. М. ;
відповідача: Астрюхін К.А.;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з'явилися.
Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач) в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "ФІРМА "ПІДЗЕМНЕ МІСТО" (далів - відповідач) про виселення та стягнення 714.171,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов'язання за укладеним між регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем, відповідачем, як орендарем та державним територіально-галузевим об'єднанням "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ", як балансоутримувачем, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 714.171,21 грн. та виселення останнього з орендованого приміщення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4604/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20.05.2019.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: відсутності належних та допустимих доказів направлення заяви про припинення договору та претензій; відсутній правових підстав для нарахування пені.
В підготовчому засіданні 20.05.2019 суд на місці, зокрема, ухвалив: відкласти підготовче засідання на 10.06.2019.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив суму заявленої до стягнення пені до 737.844,07 грн.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що отримання відповідачем листа про припинення дії договору від 31.05.2018 підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, отримання претензій підтверджується листом відповідача від 06.08.2018 № 21/08.
До господарського суду надійшла заява відповідача про залучення до участі у справі регіонального відділення фонду державного майна по місту Києву.
В підготовчому засіданні 10.06.2019 оголошено перерву до 12.06.2019.
В підготовчому засіданні 12.06.2019 суд на місці, зокрема, ухвалив:
- прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог;
- залучити до участі у справі регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву а якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору;
- відкласти підготовче засідання на 26.06.2019.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких знову звернув увагу на відсутність належного повідомлення про припинення дії договору та відсутність підстав для стягнення пені.
В підготовчому засіданні 26.06.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.08.2019.
В судовому засіданні 05.08.2019 оголошено перерву до 19.08.2019.
В судовому засіданні 19.08.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників позивача, відповідача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем та державним територіально-галузевим об'єднанням "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ", як балансоутримувачем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.09.2006 № 3475 (далі - Договір), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 212,20 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, що знаходиться на балансі Вокзалу станції "Київ-Пасажирський" державного територіально-галузевого об'єднання "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2.4 Договору визначено, що у разі припинення або розірвання Договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.
Положеннями п. 2.5 Договору передбачено, що орендар зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.
Умовами п. 9.1 Договору визначено, що у разі невиконання пункту 2.5 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до п. 10.5 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Додатковим договором від 28.04.2016 до Договору, зокрема, встановлено, що орендодавцем майна є публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (в подальшому - позивач).
Додатковим договором від 23.05.2018 до Договору встановлено строк дії Договору - до 30.06.2018 включно.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".
Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.
Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Позивач вказує, що на адресу відповідача був направлений лист-повідомлення від 31.05.2018 № ПКЦРП4/591 про закінчення дії Договору, в додатках до якого надавались акти приймання-передачі (повернення) майна, який, як стверджує позивач отриманий відповідачем 11.06.2018 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також позивачем направлені на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості та повернення майна (від 30.07.2018 № ПКЦРП4/812, від 04.02.2019 № РПЦ4/164) з актами приймання-передачі (повернення) майна.
Проте, як стверджує позивач, вказані вище листи залишені відповідачем без виконання.
Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду із вимогами про виселення відповідача з орендованого приміщення за укладеним між сторонами спору Договором.
Крім того, позивачем заявлена до стягнення подвійна орендна плата в сумі 737.844,07 грн. в період з липня 2018 по лютий 2019.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Приписами частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Так, лист-повідомлення від 31.05.2018 № ПКЦРП4/591 про закінчення дії Договору, в додатках до якого надавались акти приймання-передачі (повернення) майна, який, як стверджує позивач отриманий відповідачем 11.06.2018 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судом як належний доказ не приймається, оскільки: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0303114938508 отримане відповідачем 11.06.2018 та відповідно до чеку № 2808 відправлене 08.06.2018, в свою чергу, у вказаному повідомленні відсутні відомості про вміст відправлення, тобто неможливо ідентифікувати, який саме документ був направлений позивачем 08.06.2018 та отриманий відповідачем 11.06.2018.
Докази направлення позивачем на адресу відповідача претензій від 30.07.2018 № ПКЦРП4/812 та від 04.02.2019 № РПЦ4/164 з актами приймання-передачі (повернення) майна матеріали справи не містять.
Таким чином, приймаючи до уваги строк дії Договору (до 30.06.2018 включно) та положення п. 10.5 Договору (у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором) укладений між сторонами спору Договір вважається продовженим у зв'язку з відсутністю заяви позивача про припинення Договору в період з 30.06.2018 по 30.07.2018.
Також позивачем були направлені відповідачу акти приймання виконаних робіт за Договором від 30.06.2018254/06/18, від 31.07.2018 № 295/07/18, від 31.08.2018 № 334/08/18, від 30.09.2018 № 369/09/18, від 31.10.2018 № 402/10/18,від 31.10.2018 № 413/10/18, від 30.11.2018 № 443/11/18, від 31.12.2018 № 473/12/18, від 31.01.2019 № 05/01/19 та від 31.01.2019 № 13/01/19, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та містять положення про те, що послуги надані в повному обсязі і сторони одна до одної претензій не мають.
В свою чергу, позивач отримував від відповідача платежі за умовами Договору, про що останній вказує у відповіді на відзив.
Відтак, вказані вище акти (які містять положення про те, що послуги надані в повному обсязі і сторони одна до одної претензій не мають), подальше прийняття позивачем платежів за Договором та відсутність заперечень щодо користування відповідачем орендованим майном за укладеним між сторонами спору Договором свідчить про подальше існування між сторонами спору правовідносин за Договором, а також те, що Договір є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, який, в свою чергу, не був розірваний в судовому порядку.
Приписами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, що кореспондується з п. 9.1 Договору) встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Проте, як встановлено вище судом, укладений між сторонами спору Договір є продовженим (після 30.07.2018), що виключає можливість застосування до відповідача положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, а також п. 9.1 Договору у вигляді стягнення неустойки у вигляді пені.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 737.844,07 грн. в період з липня 2018 по лютий 2019 задоволенню не підлягають.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на встановлені вище обставини, а решта заперечень відповідача не стосується предмету спору.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27 серпня 2019 року
Суддя С.В. Балац