ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2019Справа № 910/1815/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком"
про стягнення 255 789,73 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС"
про стягнення 558 558,41 грн.
за участю представників:
від ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС": Сичевська А.С.
від ТОВ "Фудком": Стеченко Я.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення 255 789,73 грн., а саме: 188 138,46 грн. основного боргу, 57760,15 грн. - пені, 9891,12 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № № 656/06/17 поставки та монтжу обладання від 27.06.2017 року в частині своєчасної оплати поставленого за договором обладнання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня та 3% річних.
В результаті автоматизованого розподілу матеріали вказаного вище позову передано на розгляд судді ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 відкрито провадження у справі №910/1815/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 03.04.2019.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/554 від 20.03.2019, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1815/19.
В результаті повторного автоматизованого розподілу справи №910/1815/19, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/1815/19 до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 09.04.2019.
27.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудком" подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" 558558,41 грн., що становить суму коштів сплачених ТОВ "Фудком" за товар згідно із договору №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" щодо поставки якісного обладнання.
27.03.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що обладнання - масажер вакуумний Inwestpol MA-150 мав дефекти та вийшов з ладу, у зв'язку із чим, відповідач листом від 25.03.2019 відмовився від договору поставки в частині поставки вказаного обладнання та у вимагав повернути кошти у розмірі 558558,41 грн. Також, ТОВ "Фудком" посилається на невірний розрахунок штрафних санкцій здійснений позивачем.
01.04.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" про стягнення 558558,41 грн. залишено без руху та встановлено заявнику строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
08.04.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" про стягнення 558558,41 грн. до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено подальший розгляд справи № 910/1815/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі №910/1815/19 на 07.05.2019.
09.04.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшли заперечення на відповідь щодо відзиву на позовну заяву.
12.04.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" заперечив проти зустрічних позовних вимог, посилаючись на відсутність порушень відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором, наявністю вини ТОВ "Фудком" у виході з ладу масажера.
В підготовчому засіданні 07.05.2019 оголошено перерву до 29.05.2019.
08.05.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшла заява про збільшення позовних вимог зустрічного позову згідно якої заявник просить стягнути з ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" на користь ТОВ "Фудком" грошові кошти у розмірі 678 652,62 грн., що становлять: 558 558,41 грн. - вартість обладнання та 13 650,00 грн. - витрати на ремонт обладнання, 106444,21 грн. - втрачена вигода.
29.05.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог.
В судовому засіданні 29.05.2019 суд розглянувши заяву ТОВ "Фудком" про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, встановив наступне.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Так, у своїй заяві ТОВ "Фудком" просить суд стягнути з ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" грошові кошти у розмірі 678 652,62 грн., що становлять: 558 558,41 грн. - вартість обладнання та 13 650,00 грн. - витрати на ремонт обладнання, 106444,21 грн. - втрачена вигода, в той час як першочергово ТОВ "Фудком" заявлені вимоги про стягнення 558558,41 грн., що становить суму коштів сплачених ТОВ "Фудком" за товар згідно із договору №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017.
Таким чином, ТОВ "Фудком" у заяві про збільшення позовних заявлено додаткові вимоги, що суперечить приписам ст. 46 ГПК України, у зв'язку із чим, суд відмовив у прийнятті заяви ТОВ "Фудком" про збільшення зустрічних позовних вимог.
В підготовчому засіданні 29.05.2019 судом задоволено клопотання ТОВ "Фудком" про продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/1815/19 на 30 днів, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.06.2019.
25.06.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшло клопотання про призначення експертизи.
В підготовчому засіданні 26.06.2019 оголошено перерву до 09.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у зв'язку із перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд підготовчого засідання по справі № 910/1815/19 призначено на 24.07.2019.
24.07.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшли заява про відмову від клопотання про призначення експертизи у справі №910/1815/19, заява про зміну предмету та підстав позову та клопотання про повернення заяво сплаченого судового збору.
Оскільки, ТОВ "Фудком" подано заяву про відмову від клопотання про призначення експертизи у справі №910/1815/19, то розгляд відповідної заяви судом не здійснюється.
В судовому засіданні 24.07.2019 суд розглянувши заяву ТОВ "Фудком" про зміну предмету та підстав позову, відмовив у задоволенні вказаної заяви, з огляду на наступне.
У своїй заяві ТОВ "Фудком" заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" грошові кошти у розмірі 282370,21 грн., з яких: 40350,00 грн. - витрати на ремонт обладнання, 135576,00 грн. - пеня, 106444,21 грн. - втрачена вигода.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача.
У розумінні приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Дослідивши зміст заяви ТОВ "Фудком" від 23.07.2019 судом встановлено, що вказана заява спрямована на одночасну зміну предмету та підстав позову, у зв'язку із чим, судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фудком".
В судовому засіданні 24.07.2019 судом задоволено клопотання ТОВ "Фудком" про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.07.2019.
29.07.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "Фудком" надійшли заява про зміну предмету позову.
В судовому засіданні 30.07.2019 суд розглянувши заяву ТОВ "Фудком" про зміну предмету зустрічного позову, встановив наступне.
Так, у своїй заяві про зміну предмету зустрічного позову ТОВ "Фудком" заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" грошові кошти у розмірі 282370,21 грн., з яких: 40350,00 грн. - витрати на ремонт обладнання, 135576,00 грн. - пеня, 106444,21 грн. - втрачена вигода.
Проаналізувавши зміст заяви ТОВ "Фудком" від 26.07.2019 про зміну предмету зустрічного позову судом встановлено, що у своїй заяві позивач за зустрічним позовом заявляє вимоги інші вимоги ніж були заявлені у зустрічному позові та з інших підстав, посилаючись на факт понесення витрат на ремонт обладнання. Вказана заява спрямована на одночасну зміну предмету та підстав позову, що суперечить приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фудком" від 26.07.2019 про зміну предмету зустрічного позову, у зв'язку із чим, вимоги за зустрічним позовом здійснюються згідно вимог заявлених першочергово у зустрічному позові, а саме про стягнення 558558,41 грн., викладені у зустрічній позовній заяві від 26.03.2019.
При цьому, судом враховано допущену описку у зустрічному позові щодо суми заявлених вимог та з урахуванням пояснень позивача за зустрічним позовом, під час розгляду справи з'ясовано, що у зустрічному позові ТОВ "Фудком" заявлені вимоги про стягнення 558558,41 грн.
Представник ТОВ "Фудком" просив суд відкласти розгляд справи для надання позивачу за зустрічним позовом можливості уточнити позовні вимоги.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Фудком" про відкладення з підстав необґрунтованості вказаного клопотання та з огляду на недопущення затягування розгляду справи.
В судовому засіданні 30.07.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2713/19 до судового розгляду по суті на 13.08.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2019 надав пояснення по суті первісних позовних вимог, проти зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень на первісний позов та надав пояснення по суті зустрічного позову.
В судовому засіданні 13.08.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
27.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудком" (покупець, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" (постачальник, позивач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) укладений договір №656/06/17 поставки та монтажу обладнання (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця обладнання, надалі - Обладнання, та виконувати роботи по монтажу (зборка та/або пуско-наладка та/або запуск в експлуатацію та/або навчання персоналу покупця роботі на поставленому Обладнанні) поставленого Обладнання, надалі - роботи, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати Обладнання, а також приймати та оплачувати виконані роботи.
Найменування, кількість, вартість та строки поставки Обладнання, найменування, строки виконання та вартість Робіт, а також адреси об'єктів, на які здійснюється поставка Обладнання та на яких виконуються Роботи (надалі - Об'єкти покупця), зазначаються у відповідних Специфікаціях (додатках), які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).
Загальна сума договору складає вартість всього поставленого Обладнання та вартість всіх виконаних Робіт згідно всіх Специфікацій підписаних Сторонами в рамках дії даного договору (п. 2.1. договору).
Згідно із п. 2.2., договору, вартість Обладнання вказується у відповідних Специфікаціях в національній валюті України - гривні з вказівкою еквівалента вартості в Євро на день підписання відповідної Специфікації та зазначенням курсу НБУ 1 Євро до гривні на день підписання відповідної Специфікації. У вартість Обладнання включаються вартість тари, упаковки, маркування, митні витрати, доставки Обладнання на Об'єкт Покупця.
Відповідно до 2.3. договору, оплата за Обладнання здійснюється Покупцем в гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, передбачені у відповідній Специфікації.
Вартість Робіт вказується у відповідних Специфікаціях та в Актах приймання-передачі виконаних робіт, які з моменту їх підписання стають невід'ємною частиною договору. У вартість Робіт включаються всі витрати Постачальника, необхідні для виконання Робіт. (п. 2.4. договору).
Оплата за виконані Роботи здійснюється Покупцем в гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, передбачені у відповідній Специфікації (п. 2.5. договору).
Постачальник зобов'язується виконати Роботи в строки та за адресами Об'єктів Покупця, узгоджені Сторонами у відповідній Специфікації (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, належне виконання Постачальником Робіт (монтаж та/або пуско-наладка та/або запуск в експлуатацію та/або навчання персоналу Покупця роботі на поставленому Обладнанні) оформляється (підтверджується) шляхом підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно із п. 4.3. договору, покупець зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання зазначеного Акту від Постачальника. В разі, якщо Покупець відмовився підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт у вище зазначений термін, Покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів надати Постачальнику обґрунтовану письмову відмову від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт з обов'язковим зазначенням причин відмови.
Відповідно до п. 8.1. договору, за порушення покупцем строків оплати, встановлених у відповідних Специфікаціях, покупець, на письмову вимогу постачальника, зобов'язаний сплатити останньому за кожний день прострочення виконання зобов'язання по оплаті, пеню в розмірі 0,05% від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що на виконання умов договору, згідно Специфікацій №7 від 17.08.2017 та №12 від 01.12.2017 ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" поставив ТОВ "Фудком" обладнання, що підтверджується видатковими накладними №659 від 16.11.2017 на суму 201354,58 грн., №543 від 06.06.2018 на суму 8649,17 грн.
ТОВ "Фудком" здійснено частково оплату поставленого позивачем обладнання за Специфікаціями №7 від 17.08.2017 та №12 від 01.12.2017, що підтверджується наявними а матеріалах справи платіжними дорученнями №24411359 від 22.08.2017 на суму 20023,19 грн. та №2586668 від 16.03.2018 на суму 10378,91 грн.
Також, між сторонами були погоджені та підписані Специфікація № 8 від 18 серпня 2017 року, Специфікація № 15 від 08 травня 2018 року, Специфікація № 17 від 21 червня 2018 року, Специфікація № 18 від 03 серпня 2018 року, Специфікація № 19 від 03 серпня 2018 року, Специфікація № 20 від 28 серпня 2018 року на виконання яких ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" поставлено обладнання ТОВ "Фудком", що підтверджується видатковими накладними № 660 від 16 листопада 2017 року, №714 від 16 липня 2017 року, № 752 від 01 серпня 2018 року, № 1200 від 01 листопада 2018 року, № 1201 від 01 листопада 2018 року, № 1166 від 18 жовтня 2018 року. Поставлене згідно із вищевказаними Специфікаціями № 8, № 15, № 17, № 18, № 19, № 20 обладнання оплачене ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" у повному обсязі, однак із простроченням в підтвердження чого позивачем за первісним позовом надані платіжні доручення та банківські виписки.
У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "Фудком" взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлене ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" обладнання позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 188138,46 грн. з урахування курсової різниці.
Також, ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" заявлені до стягнення пеня у сумі 57760,15 грн. та 3% річних у сумі 9891,12 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудком" заявлено зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" 558558,41 грн., що становить суму коштів сплачених ТОВ "Фудком" за товар згідно із договору №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017.
В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудком" посилається на те, відповідно до Специфікації №18 від 03.08.2018 ТОВ "Фудком" замовив масажер вакуумний Inwestpol MA-150 на суму 558 558,41 грн., який був поставлений ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" та установлений на об'єкті покупця, що підтверджується видатковою накладною №1201 від 01.11.2018 та технічними актами виконаних робіт №21307 від 02.11.2018 та №21309 від 03.11.2018.
11.01.2019 ТОВ "Фудком" звернулось до ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" щодо проведення гарантійного ремонту обладнання, а саме: масажер вакуумний Inwestpol MA-150.
За результатами обстеження представником ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" складений технічний акт на виконання робіт №24644 від 11.01.2019, згідно із яким зафіксовано, що обладнання вийшло з ладу та його окремі деталі підлягають заміні.
Листом №803 від 06.03.2019 ТОВ "Фудком" звернулось з вимогою про гарантійної заміни неякісного обладнання на нове.
ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" листом №44 від 11.03.2019 повідомив ТОВ "Фудком", що оскільки поломка обладнання спричинена неправильною експлуатацією, то постачальник може здійснити ремонт масажера Inwestpol MA-150 на платній основі, а також запропоновано відправити обладнання для ремонту на завод-виробника.
Враховуючи наведене, ТОВ "Фудком" направлено ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" лист від 25.03.2019 з повідомленням про часткову відмову від договору поставки та монтажу обладнання №656/06/17 від 27.06.2017, а саме в частині поставки обладнання - масажер вакуумний Inwestpol MA-150, що поставлено згідно Специфікації №18 від 03.08.2018, з вимогою повернути кошти в розмірі 558 558,41 грн.
З урахуванням наведеного, ТОВ "Фудком" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" 558558,41 грн., що становить суму коштів сплачених ТОВ "Фудком" за товар згідно із договору №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017 за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договору підряду та поставки.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В частині поставки обладнання застосовують положення Цивільного кодексу України, якими унормовано правовідносини з поставки.
У відповідності до приписів ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом на виконання умов договору, згідно Специфікацій №7 від 17.08.2017 та №12 від 01.12.2017 ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" поставив ТОВ "Фудком" обладнання, що підтверджується видатковими накладними №659 від 16.11.2017 на суму 201354,58 грн., №543 від 06.06.2018 на суму 8649,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до Специфікацій №7 від 17.08.2017 вартість обладнання по даній Специфікації складає 201 354,58 грн., в т.ч. ПДВ, що на дату підписання даної Специфікації є еквівалентом 6 724,00 Євро по курсу НБУ.
Сторони погоджуються, що на дату підписання даної Специфікації 1 Євро згідно курсу НБУ складає 29,945655 грн.
Оплата за Обладнання здійснюється Покупцем в гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:
Попередню оплату в розмірі 10% від суми в Євро, зазначеної в п.3.1. даної Специфікації, перераховану в гривні по курсу НБУ на дату, що передує даті оплати, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання відповідної Специфікації.
Другу частину оплати в розмірі 20% від суми в Євро, зазначеної в п.3.1. даної Специфікації, перераховану в гривні по курсу НБУ на дату, що передує даті оплати, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання повідомлення Постачальника про готовність Обладнання до відвантаження зі складу заводу-виробника.
Третю частину оплати в розмірі 70% від суми в Євро, зазначеної в п.3.1. даної Специфікації, перераховану в гривні по курсу НБУ на дату, що передує даті оплати, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Сторонами видаткової накладної.
Специфікацією №12 від 01.12.2017 сторони погодили, що вартість Обладнання по даній Специфікації складає 17 298,34 грн., в т.ч. ПДВ, що на дату підписання даної Специфікації є еквівалентом 537,60 Євро по курсу НБУ.
Сторони погоджуються, що на дату підписання даної Специфікації 1 Євро згідно курсу НБУ складає 32,176965 грн.
Оплата за Обладнання здійснюється Покупцем в гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:
Попередню оплату в розмірі 60% від суми в Євро, зазначеної в п.2.1. даної Специфікації, перераховану в гривні по курсу НБУ на дату, що передує даті оплати, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання відповідної Специфікації.
Другу частину оплати в розмірі 40% від суми в Євро, зазначеної в п.2.1. даної Специфікації, перераховану в гривні по курсу НБУ на дату, що передує даті оплати, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Сторонами видаткової накладної.
ТОВ "Фудком" здійснено частково оплату поставленого позивачем обладнання за Специфікаціями №7 від 17.08.2017 та №12 від 01.12.2017, що підтверджується наявними а матеріалах справи платіжними дорученнями №24411359 від 22.08.2017 на суму 20023,19 грн. та №2586668 від 16.03.2018 на суму 10378,91 грн.
За розрахунком позивача з урахуванням курсової різниці заборгованість відповідача за первісним позовом становить 188138,46 грн.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань повну оплату поставленого позивачем обладнання за Специфікаціями №7 від 17.08.2017 та №12 від 01.12.2017 не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 188138,46 грн.
Заперечень щодо суми боргу відповідачем за первісним позовом не наведено.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 188138,46 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 188138,46 грн.
У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховані пеня у сумі 57760,15 грн. та 3% річних у сумі 9891,12 грн.
Нарахування пені та 3% річних здійснені позивачем за первісним позовом за Специфікацією №7 від 17.08.2017 за період з 23.11.2017 по 11.02.2019 (другий етап), з 17.01.2018 по 11.02.2019 (третій етап); за Специфікацією №12 від 01.12.2017 за період з 13.06.2018 по 11.02.2019 (другий етап); за Специфікацією № 8 від 18.06.2017 за період з 17.01.2018 по 13.12.2018 (другий етап), за Специфікацією №15 від 08.05.2018 з 31.08.2018 по 13.12.2018 (третій етап); за Специфікацією № 17 від 21.06.2018 за період з 01.09.2018 по 10.01.2019 (третій етап); за Специфікацією № 18 від 03.08.2018 за період з 04.11.2018 по 26.12.2018 (другий етап); за період з 05.12.2018 по 26.12.2018 (третій етап); за період з 04.01.2019 по 07.02.2019 (четвертий етап); за Специфікацією № 19 від 03.08.2018 за період з 04.11.2018 по 12.12.2018 (другий етап); за період 05.12.2018 по 26.12.2018 (третій етап); за період з 04.01.2019 по 10.01.2019 (четвертий етап); за Специфікацією № 20 від 28.08.2018 за період з 21.10.2018 по 19.12.2018 (другий етап); за період з 19.11.2018 по 19.12.2018 (третій етап).
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати обладнання, передбачена у п. 8.2. договору згідно із яким покупець за порушення строків оплати обладнання, встановлених у відповідних Специфікаціях зобов'язаний сплатити постачальнику за кожний день прострочення виконання зобов'язання по оплаті, пеню в розмірі 0,05% від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.
За змістом пункту 8.2. договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов'язань встановленням відповідальності у вигляді пені, не узгодили іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховується пеня.
Позивачем за первісним позовом, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нараховано пеню за порушення строків оплати за періоди, які перевищують шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, а саме при нарахування пені за Специфікацією №7 від 17.08.2017; за Специфікацією №12 від 01.12.2017; за Специфікацією № 8 від 18.06.2017.
За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком, а тому нарахування пені мало здійснюватись: Специфікацією №7 від 17.08.2017 за період з 23.11.2017 по 22.05.2018 (другий етап), з 17.01.2018 по 16.07.2018 (третій етап); за Специфікацією №12 від 01.12.2017 за період з 13.06.2018 по 12.12.2018 (другий етап); за Специфікацією № 8 від 18.06.2017 за період з 17.01.2018 по 16.07.2018 (другий етап).
Водночас, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення нарахованої пені за Специфікацією №7 від 17.08.2017 та Специфікацією № 8 від 18.06.2017.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
Оскільки, позивач звернувся з даним позовом до суду 14.02.2019, то вимоги про стягнення пені, які нараховані за Специфікацією №7 від 17.08.2017 за період з 23.11.2017 по 13.02.2018 (другий етап), з 17.01.2018 по 13.02.2018 (третій етап); за Специфікацією № 8 від 18.06.2017 за період з 17.01.2018 по 13.02.2018 (другий етап) заявлені із пропуском позовної давності, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
При цьому, визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами (пп. 4.4.1 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених вище обставин, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 37 746,31 грн., у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Розрахунок нарахованих 3% річних у сумі 9891,12 грн. є арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у цій частині.
Доводи відповідача за первісним позовом щодо того, що відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за Специфікаціями №17 від 21.06.2017, № 19 від 03.08.2018, №20 від 28.08.2018, оскільки постачальником неправильно оформлені видаткові накладні суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.6.1 договору, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування та ідентифікаційний код постачальника, назва і номер документу (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і ПІБ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий оригінальний (не факсимільний та не сканований) підпис чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, завірені печаткою підприємства.
Згідно із п. 2.6.2. договору, у випадку порушення вищезазначених вимог, Покупець має право відстрочити оплату на термін відповідний терміну надання Постачальником вірно оформлених документів, при цьому Покупець не буде нести відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків.
Надані позивачем в матеріали справи видаткові накладні містять всі необхідні реквізити у відповідності до вимог оформлення первинних документів та складені з дотриманням вимог п.2.6.1. Договору.
Водночас, у видатковій накладній № 1166 від 18.10.2018 здійснено коригування ціни № 1166 від 20.12.2018; видатковій накладній №752 від 01.08.2018 - коригування ціни № 752 від 11.01.2019 та видатковій накладній №1201 від 01.11.2018 - коригування ціни № 1201 від 11.01.2019.
Однак, за змістом умов договору та з урахуванням пояснень позивача за первісним позовом, судом встановлено, що коригування видаткових накладних було здійснено у зв'язку із коригуванням ціни на підставі умов договору, оскільки оплата за обладнання відповідно до умов кожної Специфікації мала здійснюватися відповідачем в гривні по курсу НБУ на дату платежу, при цьому вартість обладнання вказувалась в еквіваленті Євро. Так, у зв'язку із зміною курсу на дату платежу змінювався гривневий еквівалент вартості обладнання у порівнянні із вказаним у видатковій накладній на поставку обладнання підписаній сторонами в момент поставки.
За таких обставин, відповідне коригування не є порушенням умов договору, а тому видаткові накладні №166 від 18.10.2018, №752 від 01.08.2018 та №1201 від 01.11.2018 були надані відповідачу з дотриманням вимог передбачених п.2.6.1. договору в момент поставки, а тому підстави для застосування наслідків визначених п. 2.6.2 договору у відповідача за зустрічним позовом відсутні.
З огляду на вище викладене, враховуючи встановлені обставини, суд задовольняє первісний позов частково в частині стягнення основного боргу у сумі 188 138,46 грн., пені у сумі 37 746,31 грн., 3% річних 9891,12 грн.
ТОВ "Фудком" заявляючи зустрічний позов, а також заперечуючи первісний позов посилається на те, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" відповідно до Специфікації №18 від 03.08.2018 масажер вакуумний Inwestpol MA-150 на суму 558 558,41 грн. був неналежної якості, внаслідок чого позивачем порушені умови договору щодо якості обладнання.
Згідно із ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 ЦК України).
За змістом статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1). У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2). У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису (3). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом. (ч. 4).
Отже, якість товару - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.
Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1). У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що якість обладнання повинна відповідати санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленими діючим законодавством України та/або міжнародним нормам та правилам і підтверджуватись сертифікатом та/або іншими документами необхідними для даного виду Обладнання.
Згідно із п. 5.2. договору, разом з Обладнанням Постачальник зобов'язаний надати технічну документацію на Обладнання (паспорт, сертифікати тощо).
Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що постачальник надає гарантію на Обладнання та виконані Роботи профітом 12 місяців з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Судом встановлено, що на виконання умов договору та Специфікації №18 від 03.08.2018, ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" поставлено ТОВ "Фудком" масажер вакуумний Inwestpol MA-150 на суму 558 558,41 грн., що підтверджується видатковою накладною №1201 від 01.11.2018.
Згідно із технічними актами виконаних робіт №21307 від 02.11.2018 та №21309 від 03.11.2018 масажер вакуумний Inwestpol MA-150 установлений на об'єкті ТОВ "Фудком".
Відповідно до п. 3.3. договору, під час прийняття Обладнання Покупець повинен оглянути його і прийняти за кількістю і якістю. У випадку виявлення під час приймання недостатньої кількості та/або якості Обладнання Постачальник у максимально можливі строки зобов'язується допоставити та/або замінити неякісне Обладнання, але в будь-якому випадку не пізніше 10 робочих днів з моменту прийняття Обладнання.
Отже, відповідно до п. 3.3 договору сторонами узгоджено умову усунення недоліків обладнання за якістю постачальником за власний рахунок: протягом 10 робочих днів з моменту отримання товару.
Протягом визначеного у пункті 3.3. договору ТОВ "Фудком" не повідомляло ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" про виявлені недоліки щодо якості поставленого обладнання.
Водночас вперше письмова претензія стосовно якості обладнання - масажера вакуумного Inwestpol MA-150 була пред'явлена ТОВ "Фудком" 11.01.2019.
За результатами обстеження представником ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" складений технічний акт на виконання робіт №24644 від 11.01.2019.
За змістом вказаного акта причиною виходу з ладу є перевищення персоналом позивача за зустрічним позовом ваги м'яса допустимої для одночасного завантаження у бункер Масажера. А саме, при вигрузці бункера Масажера, працівниками ТОВ "Фудком" було зважено кількість м'яса, яка становила 110,00 (сто десять) кг., при допустимій нормі у 80,00 (вісімдесят) кг., яка зазначена в експлуатаційних характеристиках Масажера.
Як зазначено ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" представник ТОВ "Фудком" відмовився від підписання Технічного акту виконаних робіт №24644 від 11.01.2019.
Відповідно до пункту 5.3. договору, у випадку виявлення поломок Обладнання або недоліків в роботі Обладнання на період дії гарантійного терміну, Постачальник зобов'язується надіслати свого представника для ремонту або усунення таких недоліків протягом 24 годин з моменту повідомлення Покупцем про виявлення останніх, яке Покупець направляє Постачальнику в письмовому вигляді по факсу або електронній пошті. Виявлені поломки або недоліки повинні бути усунені Постачальником у мінімально можливий термін, але не більший ніж З календарних днів від дати повідомлення Покупцем про виявлення останніх, не враховуючи дату повідомлення.
Згідно із п. 6.3. договору, гарантійне обслуговування не поширюється на:
ушкодження, які виникли при експлуатації Обладнання, що не відповідає звичайним вимогам щодо експлуатації аналогічного обладнання при його використанні за цільовим призначенням;
механічні та хімічні ушкодження.
Отже, умовами договору передбачено, що гарантійне обслуговування не поширюється на ушкодження, які виникли при експлуатації обладнання.
Як вбачається із матеріалів справи, разом із обладнанням постачальником надано технічну документацію на Обладнання, яка включала в себе Інструкцію по експлуатації в якій, зокрема, зазначена, що максимальна загрузка обладнання становить 80 кг.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Жодних доказів в підтвердження відсутності порушення вимог щодо експлуатації обладнання ТОВ "Фудком" не надано.
Факт порушень зафіксований в технічному акті на виконання робіт №24644 від 11.01.2019 та використання обладнання з порушенням правил його експлуатації, вказаних у Інструкції по експлуатації "Массажер мяса МА 150" позивач за зустрічним позовом не спростував.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Під час розгляду справи ТОВ "Фудком" не було надано висновку експерта, складеного на його замовлення щодо характеру та обсягу виявлених дефектів та поломок обладнання масажер вакуумний Inwestpol MA-150.
Обставин, які підтверджували необхідність у спеціальних знаннях, з урахуванням відсутності будь-яких суперечливих даних щодо порушення ТОВ "Фудком" вимог з експлуатації обладнання, судом в процесі судового розгляду встановлено не було.
З урахуванням приписів п. 6.3. договору, порушення ТОВ "Фудком" умов експлуатації обладнання свідчать про неможливість спонукання постачальника до усунення виявлених недоліків за власний рахунок.
Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки факт порушення ТОВ "Фудком" умов експлуатації обладнання позивачем за зустрічним позовом не спростований, належних та достатніх доказів в підтвердження поставки ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" неякісного обладнання матеріали справи не містять, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування позивачем за зустрічним позовом приписів ч. 2 ст. 678 ЦК України.
В той же час, застосування ч. 2 ст. 678 ЦК України вимагає доведення від позивача за зустрічним позовом неможливості усунення відповідного недоліку. Однак, доказів неможливості полагодження/ремонту обладнання ТОВ "Фудком" не надано. Більш того, відповідно до листування учасників справи, сторонами допускається можливість проведення ремонту, однак між сторонами фактично з цього приводу відсутня згода щодо особи за рахунок якої буде здійснено такий ремонт.
Оцінивши докази наявні в матеріалах справи та надані сторонами під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що доводи позивача про поставку ТОВ "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" неякісного обладнання - масажера вакуумного Inwestpol MA-150, не підтверджені належними та достатніми доказами
З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" 558558,41 грн., що становлять суму коштів сплачених ТОВ "Фудком" за товар згідно із договору №656/06/17 поставки та монтажу обладнання від 27.06.2017.
Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення 558558,41 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє частково первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" щодо стягнення основного боргу у сумі 188 138,46 грн., пені у сумі 37 746,31 грн., 3% річних 9891,12 грн. та відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення 558 558,41 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" (01103, м. Київ, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, будинок 57, ідентифікаційний код 40982829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ДИСТРИБУШН ПЛЮС" (03039, м. Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 119, ПРИМІЩЕННЯ 7, КАБ.№52, ідентифікаційний код 40109330) основний борг у сумі 188 138,46 грн., пеню у сумі 37 746,31 грн., 3% річних 9891,12 грн. та судовий збір у розмірі 3536,64 грн.
В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 27.08.2019.
Суддя О.В. Гулевець