Ухвала
27 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 464/1666/17
провадження № 61-13337ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії головного держаного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк Мар'яни Василівни,
Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львова (далі - ВДВС м. Львова) засобами поштового зв'язку 03 липня 2019 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для надання права звернутися до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та навести підстави для поновлення строку, надавши відповідні докази (конверт, довідка суду, тощо) та сплати судового збору.
На виконання ухвали Верховного Суду від 24 липня 2019 року особою, яка подала касаційну скаргу, сплачено судовий збір.
У заяві ВДВС м. Львова на підставі частини другої статті 390 ЦПК України просить поновити строк на касаційне оскарження. Зазначає, що копію постанови ВДВС м. Львова отримано засобами поштового зв'язку 18 червня 2019 року. На підтвердження указаних обставин надано копію рестру відправлнь кореспонденції від 18 червня 2019 року та посилання на те, що повний текст оскарженої постанови отримано ВДВС м. Львова 18 червня 2019 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі апеляційного суду від 31 травня 2019 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ВДВС м. Львова не надає будь-яких належних доказів отримання ВДВС м. Львова 18 червня 2019 року копії судового рішення (конверт, довідка суду тощо). Копія рестру відправлнь кореспонденції про вручення поштового відправлення 18 червня 2019 року та не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку, оскільки не є належним доказом отримання ВДВС м. Львова оскарженого рішення від 29 травня 2019 року. Копія супровідного листа Львівського апеляційного суду від 31 травня 2019 року про направлення учасникам справи копій оскаржених рішень також не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку, оскільки не містить інформації про те, коли лист отриманий ВДВС м. Львова. Проставлення штампу вхідної кореспонденції 18 червня 2019 року на супровідному листі апеляційного суду не є доказом про його отримання у той же день.
Таким чином, особі, яка подає касаційну скаргу, слід подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із належними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз заяви ВДВС м. Львова свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його для надання ВДВС м. Львова належних доказів щодо поновлення строку на касаційне оскарження (конверт, довідка суду, тощо).
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
Продовжити Сихівському відділу державної виконавчої служби м. Львова строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 вересня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар