Ухвала
27 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 344/1854/13-ц
провадження №61-15636ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року - без змін.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, видані на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2013 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 24/08-МК у розмірі 1 351 899,69 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 351,90 грн.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тобто вказаними нормами не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвал судів першої інстанції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов апеляційних судів за результатами такого перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктами 1, 2 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець