Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 496/4425/16-ц
провадження № 61-29895св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач)
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року у складі судді Трушиної О. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Кравця Ю. І., Сегеди С. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») та просив визнати припиненою з 28 серпня 2013 року поруку за договором поруки № ODB0GA00000009/2 від 27 лютого 2013 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що у позовній заяві ним було зазначено адресу для листування з метою своєчасного отримання судових повісток, разом з тим, суд не направляв на зазначену адресу судові повістки. Судові повістки, направлені за адресою його місця реєстрації, він не отримував, оскільки за вказаною адресою не проживає у зв'язку з постійним перебуванням на сезонних роботах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Біляївського районного суду Одеської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 травня 2018 року справу № 496/4425/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 19 грудня 2016 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшла позов заява ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання поруки припиненою.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено адресу місця його реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та адресу для листування ( АДРЕСА_2 ).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання на 01 лютого 2017 року на 10:30 год.
Відповідно до частини п'ятої статі 74 ЦПК України 2004 року судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У супровідному листі Біляївського районного суду Одеської області про направлення ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі відсутня поштова адреса адресата, тому неможливо встановити, за якою адресою було направлене зазначене поштове відправлення.
В матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження та судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 01 лютого 2017 року, а відтак і про належне повідомлення його про дату і час проведення судового засідання.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 01 лютого 2017 року, розгляд справи відкладено на 09 березня 2017 року.
Згідно з довідковим листом, складеним секретарем судового засідання (а.с. 23), позивача ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання телефонограмою та шляхом направлення судової повістки за адресою: а/с 40, м. Одеса-11.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні телефонограма про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та належне підтвердження здійснення такого повідомлення.
Доказів використання судом першої інстанції інших засобів зв'язку для інформування позивача про дату і час проведення розгляду справи матеріали справи не містять.
Окрім того, ОСОБА_1 не було повідомлено про судове засідання, призначене
на 09 березня 2017 року, за адресою для листування, зазначеною секретарем судового засідання у довідковому листі. Судова повістка була направлена за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно таких умов: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 01 лютого 2017 року, а судова повістка про виклик у друге судове засідання, призначене на 09 березня 2017 року, не направлялася за адресою для листування, зазначеною ним у позовній заяві, та не була отримана ним особисто, висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання є передчасними.
Апеляційний суд належним чином не перевірив дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при залишенні позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України.
З урахуванням наведених обставин розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування оскаржених судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 липня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Ю. Тітов
СуддіВ. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук