ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6645/19
провадження № 4-с/753/135/19
"16" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
заявник (стягувач)- ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2 ,
особа, дії та рішення якої оскаржуються, - начальник Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Анатолій Миколайович,
представник органу державної виконавчої служби - Спектор М.О.,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу стягувача ОСОБА_1 на бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби,
25.03.2019 стягувач ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник, стягувач) звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Зайця Анатолія Миколайовича (далі - начальник Дарницького РВ ДВС м. Київ).
На обґрунтування скарги зазначила, що в рамках розгляду її позову до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування спільною сумісною власністю Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та надіслав її на виконання до органу державної виконавчої служби. 10.05.2018 вказана ухвала була отримана до Дарницьким РВ ДВС м. Київ, проте незважаючи на необхідність її негайного виконання, начальник відділу не забезпечив її виконання та не вніс відповідні відомості до Реєстру обтяжень рухомого майна. Внаслідок бездіяльності, яка виразилась у невиконанні ухвали суду, ОСОБА_3 скористався відсутністю запису у Реєстрі обтяжень рухомого майна і 24.07.2018 відчужив спірний автомобіль без згоди заявника, чим було порушено її права на законне володіння і користування рухомим майном, що було придбано у шлюбі.
В судовому заявник вимоги скарги підтримала та пояснила, що копія ухвали про забезпечення позову, яка направлялась судом для виконання, була втрачена Дарницьким РВ ДВС м. Київ, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання, на яку посилається представник суб'єкта оскарження, стосується копії ухвали, яка була долучена до її запит з приводу виконання направленої судом ухвали про забезпечення позову.
Начальник Дарницького РВ ДВС м. Київ Заєць А.М. в судове засідання повторно не з'явився і відзиву на скаргу не подав, а тому суд залучив до участі у справі представника органу державної виконавчої служби Спектор М.О., уповноважену на представництво згідно з довіреністю в.о. начальника відділу Лапанашвілі П.Ю. від 03.01.2019.
Представник Дарницького РВ ДВС м. Київ вважала скаргу необґрунтованою пославшись на те, що оскільки копія ухвали про забезпечення позову не була скріплена печаткою Дарницького районного суду м. Києва, 25.10.2018 державний виконавець цілком правомірно, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернув ухвалу без прийняття до виконання, копію якої направив сторонам виконавчого провадження. У зв'язку з цим представник вважала, що начальник відділу не може бути суб'єктом оскарження у даній справі, і до того ж суд повинен був направити ухвалу для виконання до Регіонального сервісного центру в м. Києві.
Боржник до суду не з'явилася, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши заявника, представника органу державної виконавчої служби та дослідивши матеріали скарги і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
05.05.2018 Дарницький районний суд м. Києва в рамках цивільної справи № 753/6616/18 постановив ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування спільною сумісною власністю подружжя шляхом накладення арешту на зареєстрований за відповідачем автомобіль марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та заборони його відчуження.
05.05.2019 копія ухвали про забезпечення позову була направлена для виконання до Дарницького РВ ДВС м. Київ та отримана уповноваженою особою органу державної виконавчої служби 10.05.2018, що підтверджується листом Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2018, вих № 17143/18-Вих.
Доказів, які б спростовували факт надходження до Дарницького РВ ДВС м. Київ ухвали про забезпечення позову саме 10.05.2018, суду не надано.
З листа Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України вбачається, що незважаючи на існування ухвали суду про арешт спірного автомобіля, 24.07.2018 ОСОБА_3 здійснив його відчуження на користь ОСОБА_4
Водночас лише 25.10.2018 головний державний виконавець Дарницького РВ ДВС м. Київ Малівська Н.І. винесла повідомлення про повернення без прийняття до виконання ухвали суду про забезпечення позову на тій підставі, що виконавчий документ (копія ухвали) не скріплена печаткою суду.
З огляду на те, що предметом позову було встановлення порядку користування автомобілем, який вибув з власності відповідача, ухвалою від 14.03.2019 суд закрив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
З матеріалів скарги вбачається, що про невиконання ухвали суду про забезпечення позову заявник дізналася в судовому засіданні 14.03.2019, а отже встановлений процесуальним законом десятиденний строк оскарження бездіяльності не пропущений.
Даючи оцінку доводам скарги про неправомірну бездіяльність начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва державного виконавця суд керується відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 1404-VIII).
Так, відповідно до положень ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписом ст. 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов'язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об'єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Ст. 3 Закону № 1404-VIII встановлює перелік рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону, до яких законодавець відніс, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, який підлягає негайному виконанню в тому числі і в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Вимоги до виконавчого документа визначені ст. 4 цього Закону. Згідно цієї норми виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і обов'язково скріплюється печаткою із зображенням Державного Герба України, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Ст. 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 18 Закону № 1404-VIII зобов'язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.
Аналіз положень ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа зобов'язаний відкрити виконавче провадження і розпочати примусове виконання рішення, а у випадку наявності обставин, які перешкоджають відкриттю виконавчого провадження, повинен повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
У разі наявності підстав для відкриття виконавчого провадження та з огляду на те, що в ухвалі про забезпечення позову було зазначене конкретне майно, а саме: автомобіль марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , державний виконавець, діючи за аналогією закону (ч. 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII), зобов'язаний був негайно після відкриття виконавчого провадження внести відповідні відомості до Реєстру обтяжень рухомого майна.
В даному випадку виконавчий документ надійшов від суду 10.05.2018, а відтак рішення про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був прийняти не пізніше 11.05.2018, а граничним строком прийняття рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання було 15.05.2018.
Питання надсилання документів виконавчого провадження врегульоване ст. 28 Закону № 1404-VIII, згідно положень якої повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання надсилається стягувачу не пізніше наступного робочого дня з дня його винесення рекомендованим поштовим відправленням.
При дотриманні положень Закону № 1404-VIII щодо строків і порядку вчинення виконавчих дій та надсилання документів виконавчого провадження навіть у випадку невідповідності надісланої судом копії ухвали вимогам, передбаченим ст. 4 цього Закону для виконавчих документів, заявник мала можливість звернутися до суду щодо приведення копії ухвали у відповідність із зазначеними вимогами та повторно пред'явити ухвалу до виконання.
У цивільному судочинстві діє принцип, відповідно до якого кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Відтак ураховуючи, що представником Дарницького РВ ДВС м. Київ не надано суду доказів, які б свідчили про існування об'єктивних причин, які перешкоджали виконанню ухвали суду про забезпечення позову або прийняттю рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у встановлений законом строк, суд визнає обґрунтованими доводи заявника про те, що після надходження ухвали до відділу її було втрачено.
Повноваження начальника відділу державної виконавчої служби визначені Типовим Положенням про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 618/28748 (далі - Положення).
Відповідно до п. 9 цього Положення начальник відділу державної виконавчої служби очолює Відділ, здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу Відділу, представляє Відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед начальником головного територіального управління юстиції та відповідним Управлінням за організацію та результати діяльності Відділу; забезпечує виконання Відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, наказів головного територіального управління юстиції, доручень начальника головного територіального управління юстиції; вносить пропозиції щодо заохочення або ініціювання дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника Відділу, державних виконавців та інших працівників Відділу; організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ Відділу відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства з діловодства; забезпечує і контролює дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни; організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю Відділу, організовує перевірку викладених у них фактів, проводить особистий прийом громадян; виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; розподіляє обов'язки між працівниками Відділу, розробляє проекти їх посадових інструкцій; розглядає скарги на дії (бездіяльність) державних виконавців; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Для здійснення своїх повноважень начальник Відділу має право видавати розпорядження, доручення та забезпечує контроль за їх виконанням.
Отже зважаючи на встановлені обставини, вищенаведені законодавчі положення та визначені підзаконним актом повноваження начальника відділу державної виконавчої служби, суд дійшов до переконання, що начальником Дарницького РВ ДВС м. Київ Зайцем А.М. допущена неправомірна бездіяльність, яка полягає у неналежній організації роботи Відділу, роботи зі службовими документами та неналежному контролі дотримання працівниками виконавської дисципліни.
Оскільки неправомірною бездіяльністю начальника Дарницького РВ ДВС м. Київ порушено права та законні інтереси заявника, суд визначає вимоги скарги обґрунтованими та задовольняє їх.
Керуючись статтями 450, 451 ЦПК України, суд
Скаргу стягувача ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Зайця Анатолія Миколайовича, яка полягає у невжитті заходів з виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2018 року у цивільній справі № 753/6616/18 про накладення арешту на автомобіль марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та заборону його відчуження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: