1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 серпня 2019 року, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2019 року,
за участі: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_8 який діє в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення у справі, у якій повідомлено про підозру ОСОБА_6 , внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію змін Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», а відтак положення ст. 303 КПК України, щодо можливості оскарження повідомлення про підозру не мають зворотньої дії в часі та не можуть бути застосовані до справи, у якій ОСОБА_6 повідомлено про підозру.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та призначити новий розгляд скарги адвокта ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що копія оскаржуваної ухвали отримана ОСОБА_5 30 липня 2019 року, тому строк апеляційного оскарження спливає 05 серпня 2019 року, а отже апеляційну скаргу подано в межах строку встановленого КПК України.
Сторона захисту вважає вказану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм кримінального процесуального закону.
Посилається на положення ч. 2 ст. 215 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також, посилається на ч. 7 ст. 217 КПК України, в якій зазначено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, не підлягає застосуванню до кримінального провадження №12013110060002990, оскільки це застереження включене до ст. 217 згідно підпунктом 13 пункту 7 параграфа 1 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 р. N 2147-VIII.
На думку апелянта, при визначенні дня початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002930, яке виділено з кримінального провадження №12013110060002990, приписи ч. 7 ст. 217 КПК України не можуть бути врахованіяк такі, що не мають зворотної дії в часі, а тому виходячи з положень ч. 2 ст. 214 КПК України днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002930 за оскаржуваною підозрою є 22 листопада 2018.
Тому, як стверджує захисник ОСОБА_5 , 22 листопада 2018 року в день початку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42018000000002930 до нього почали застосовуватися приписи п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, які передбачають можливість оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 02 жовтня 2018 року.
На переконання апелянта, оскаржувана ухвала не може відповідати вимозі належного обґрунтування, оскільки обмеженість мотивувальної частини ухвали формальним посиланням на норми п. 4 параграфу 2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону України N 2147-VIII за умови, що аспектам неприйнятності такого застосування цих норм в поданій скарзі присвячено цілий розділ, не може засвідчувати, що сторона захисту «була належним чином заслухана»; відсутність жодної судової оцінки аргументів, пов'язаних із необхідністю врахування Конституції України та рішень Конституційного Суду України, не може вважатися прийнятною з огляду на верховенство конституційних норм в системі законодавства України, і, відповідно, важливість цих аргументів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, 04 липня 2019 року адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням зі скаргою про скасування повідомлення про підозру від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02 квітня 2013 року.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2019 року у відкритті провадження за вказаною скаргою адвоката ОСОБА_5 відмовлено.
На думку колегії суддів, відмовляючи на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про визнання необґрунтованим та скасування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 щодо ОСОБА_6 , повідомлення його про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що кримінальне провадження у якому оскаржується повідомлення про підозру розпочато в 2013 році, а тому підстави для оскарження повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 303 КПК України відсутні.
Зокрема, згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
Водночас Конституція України в ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, частина перша ст. 303 КПК України, 2012 року, була доповнена пунктом 10, який, за загальним правилом, підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін.
Згідно з п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 § 1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16 березня 2018 року.
З огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12013110060002990 були внесені до 02 квітня 2013 року, а ОСОБА_6 лише 02 жовтня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_6 в даному випадку застосовуватися не можуть.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України, відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 про визнання необґрунтованим та скасування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 щодо ОСОБА_6 , повідомлення його про підозру.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 липня 2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/4798/2019 Категорія ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_10