20 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення, -
Цією ухвалою відмовлено захиснику обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_6 у роз'ясненні ухвали Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115, ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12014100060007315.
В обґрунтування прийнятого рішення суд, з посиланням на положення ч.1 ст. 380 КПК України, зазначив, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року викладена у доступній і зрозумілій формі та зобов'язує обвинуваченого ОСОБА_7 виконувати покладені на нього ухвалою суду обов'язки, у строки, визначені цією ухвалою, а тому суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення, у зв'язку з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону та постановити апеляційним судом нове рішення, яким роз'яснити ухвалу Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року у кримінальному провадженні №12014100060007315 (справа №755/2410/16-к), в частині, що стосується граничного строку дії застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що 30.08.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , як головуючий суду присяжних у рамках кримінального провадження №12014100060007315, ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю з покладанням на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених п.п. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України. При цьому в ухвалі суду не визначено строк дії цього запобіжного заходу, що на думку апелянта створює правову невизначеність поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки через неоднозначне трактуванням норм КПК України та заради уникнення звинувачення з боку прокуратури і суду, який розглядає кримінальне провадження, у порушенні обраного запобіжного заходу, ОСОБА_7 на теперішній час фактично безпідставно змушений дотримуватись умов цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з чим, вказана ухвала потребує додаткового роз'яснення.
Також апелянт вказує, що незважаючи на те, що причиною звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення стала саме відсутність в ухвалі від 30.08.2016 року граничного строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд, відмовляючи в необхідності її роз'яснення, зазначив в ухвалі, що час її дії обмежується строками, визначеними у вказаній ухвалі. Проте, на думку сторони захисту, в цій частині ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року не відповідає матеріалам кримінального провадження та містить істотні суперечності, оскільки в описовій частині ухвали суд самостійно приходить до висновку, що домашній арешт є строковим запобіжним заходом.
Крім того наголошує, що сторона захисту не повідомлялась судом першої інстанції про час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, чим порушено право обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника бути присутнім під час розгляду поданої заяви.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскільки запобіжний захід у виді домашнього арешту є строковим запобіжним заходом і суд повинен був зазначити в своїй ухвалі строк дії даного запобіжного заходу; обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав позицію свого захисника; думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження №755/2410/16 (1-р/755/14/19) та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що подана слідчим апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року під час судового розгляду кримінального провадження №12014100060007315по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115, ст. 263 КК України, в порядку ч.3 ст. 331 КПК України, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, головуючим суддею суду присяжних прийнято рішення про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та покладено на них обов'язки, а саме: прибувати до Дніпровського районного суду м. Києва за першою вимогою в судові засідання по даному кримінальному провадженню; не відлучатись з м. Києва та м. Бориспіль Київської області без дозволу суду; в разі необхідності зміни місця проживання повідомляти суд про такі наміри.
20 березня 2019 року захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку ст. 380 КПК України із заявою про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали головуючого суду присяжних Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року, в якій просить роз'яснити зміст цієї ухвали щодо граничного строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Підставами для роз'яснення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року заявник вказав, що приймаючи рішення про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд не зазначив в ухвалі строк дії цього запобіжного заходу, що на думку захисника порушує вимоги ч.4 ст. 196 КПК України та створює правову невизначеність поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки через неоднозначне трактуванням норм КПК України та заради уникнення звинувачення з боку прокуратури і суду, який розглядає кримінальне провадження, у порушенні обраного запобіжного заходу, ОСОБА_7 на теперішній час фактично безпідставно змушений дотримуватись умов цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з чим, вказана ухвала потребує додаткового роз'яснення.
За змістом положень ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Отже, роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому, суд зобов'язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що розглядаючи заяву адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року, суд дійшов правильного висновку, що вказана ухвала викладена в зрозумілій формі, в якій чітко та конкретно зазначені висновки суду по суті предмету розгляду, а враховуючи, що викладені у заяві питання, які, на думку апелянта, потребують роз'яснення, фактично зводяться до зміни судового рішення, шляхом визначення строку дії обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що суперечить приписам ст. 380 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про необхідність скасування оскаржуваної ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановлення апеляційним судом нового рішення, про роз'яснення ухвали Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам статті 380 КПК України, за приписами якої, судове рішення роз'яснює той суд який його ухвалив.
За таких обставин, ухвала Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 квітня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про відмову в роз'ясненні судового рішення від 30.08.2016 року винесена з додержанням вимог ст. 380 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 380, 404, 407, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року, якою відмовлено в роз'ясненні ухвали Дніпровського районного суду м. Києвавід 30.08.2016 року про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12 ч.2 ст. 115, ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12014100060007315 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3