Справа № 761/12774/19 Головуючий в суді І інстанції - Осаулов А.А.
Провадження № 33/824/2223/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
14 серпня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 20.03.2019 о 16 год. 24 хв. в м. Києві по вул. Дегтярівська, 45, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, що кваліфікується судом, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200грн. та позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384 грн. 20 коп. судового збору.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що 20.03.2019 він був зупинений працівниками поліції в районі вул. Дегтярівська, 51 в м. Києві. На місці зупинки відносно ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП, а саме - порушення правил користування ременями безпеки. Дану постанову ОСОБА_1 оскаржив та подав відповідний позов до Шевченківського районного суду міста Києва.
В ході його спілкування з працівниками поліції, поліцейський ОСОБА_2 . висловив своє припущення, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, після чого останній викликав поліцію за телефоном 102, оскільки поліцейський неприпустимо себе поводив. В службі «102» ОСОБА_1 сказали нікуди не від'їзджати з місця пригоди та чекати патруль. В цей же час, дізнавшись, що ОСОБА_1 викликав наряд поліції, поліцейський ОСОБА_2 , включивши нагрудну відеокамеру, почав наполегливо пропонувати йому сісти в патрульний автомобіль та їхати на медичне освідування на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відповів, що не відмовляється від проходження медичного огляду, але після того, як приїде наряд поліції, який він викликав, оскільки останні сказали йому не відходити від місця події.
Після слів ОСОБА_1 , працівник поліції ОСОБА_2 швидко склав протокол та поїхав з місця події.
Ці обставини частково зафіксовані на відео з нагрудної відеокамери патрульного. Дане відео було проглянуто у судовому засіданні 25.04.2019. На відео чітко та неодноразово чути слова, про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся, від проходження медичного освідування та бажає їхати до медичного закладу, але після приїзду патруля, який він викликав за телефоном «102».
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначено «від проходження медичної експертизи не відмовляюсь…». Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеному доказу, помилково прийнявши його слова за пасивну відмову від проходження медичного огляду.
Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданому ОСОБА_1 доказу - Висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», згідно якого, 20.03.2019 ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Дане медичне освідування ОСОБА_1 пройшов самостійно після від'їзду працівників поліції з місця пригоди та впродовж двох годин після складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Апелянт зазначає, що працівник поліції не пропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. На відео з відеокамери поліцейського зафіксована лише пропозиція пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я. Таким чином, працівником поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що інспектором патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи вказаних про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Разом з тим, в постанові лише перелічено наявні у матеріалах справи докази, без надання їм оцінки та наведення аналізу.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Так, як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, 20 березня 2019 року, о 16 год. 24 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
У відповідності до наявних у справі письмових пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 від проходження медичної експертизи не відмовлявся.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (прізвища яких зазначені неправильно як в протоколі так і в фабулі їх письмових пояснень) від 20 березня 2019 року, з яких вбачається, що у їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та за допомогою приладу "Драгер" для визначення стану сп'яніння відмовився (а.с. 2).
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 , пояснив, що 20 березня 2019 року він дійсно керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Дегтярівська в м. Києві. Під часу руху його обігнала машина працівників поліції та зупинила останнього, причину зупинки транспортного засобу поліцейські зазначили ту, що водій не був пристебнутим ременем безпеки. З даного приводу між ОСОБА_1 та поліцейськими виник конфлікт, оскільки ОСОБА_1 зазначив поліцейським, що рухаючись позаду його автомобіля, вони не могли бачити, що водій ОСОБА_1 не пристебнутий ременем безпеки. В зв'язку з такими діями поліцейських, які, на думку ОСОБА_1 , були неправомірні, ОСОБА_1 викликав через службу 102 працівників поліції.
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду також досліджено наданий Управлінням патрульної поліції відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, на якому засобами відеореєстрації зафіксовано процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Як убачається з даного відеозапису, водій зупиненого транспортного засобу у ході спілкування із працівниками поліції зазначив, що він не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, але в зв'язку з тим, що він вважає, що працівники поліції поводять себе неправомірно, він викликав інший наряд поліції через службу 102 і після приїзду іншого наряду та фіксування неправомірності дій поліцейських, які його зупинили, він поїде до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння.
Для підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції, в суд апеляційної інстанції неодноразово викликались свідки, які зазначені в протоколі. Однак, на неодноразові виклики дані свідки не з'явились.
Крім того, для перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , в суд апеляційної інстанції, неодноразово викликався інспектор роти №7 бат.№2 полку №1 УПП м. Києва ОСОБА_5 , який до суду не з'явився, причин неявки суду не сповістив.
На допущені неточності в матеріалах адміністративного провадження, суддя місцевого суду уваги не звернув, належним чином не перевірив обставини справи, які мають суттєве значення для її повного та об'єктивного розгляду, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням того, що вина у вчиненні саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого с. 1 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження та спростовується наявністю інших фактичних обставин та доказів, вважаю, що доводи апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення є обгрунтованими, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Рудніченко