14 серпня 2019 року м. Київ
Справа № 381/3782/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Ковалевська Л.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9738/2019 доповідач: Гаращенко Д.Р.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідома Т.О.,Пікуль А.А.
при секретарі Гавриленко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» (далі - ТОВ «ФК «Арбімаркет») звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своєї заяви зазначило, що заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №007-037574/12-00938-вкл-квід 11 грудня 2012 року в сумі 52 838,56 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.
12 травня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» було укладено Договір № 000123-а про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №007-037574/12-00938-вкл-к від 11 грудня 2012 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет».
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2019 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Арбімаркет» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Арбімаркет» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необгрунтованність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріально та процесуального права, просив скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2019 року, заяву про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити; замінити сторону виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет».
В обґрунтування апеляційних вимог посилався на те, що заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року, було задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.12.2012 року в сумі 52838,56 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн. 12 червня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.12.2012 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет».
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які були чинні на момент вирішення справи. У своєму рішенні суд першої інстанції керувався ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, проте, апелянт вважає, що в рішенні суду першої інстанції використані норми ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, що втратив чинність на момент розгляду і вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
Також судом проігноровано норми ЦПК України, а саме положення статті 512, 515, 514 що передбачають заміну кредитора у зобов'язані іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям право попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись судом належним чином про дату, час, і місце розгляду справи по суті, причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року, було задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №007-037574/12-00938-вкл-к від 11.12.2012 року в сумі 52838,56 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.
12 червня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» було укладено Договір № 000123-а про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №007-037574/12-00938-вкл-к від 11.12.2012 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет».
Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції зазначив, що заявником, на підтвердження своїх доводів, викладених у заяві, не надано доказів того, чи виконавчі листи по результатах розгляду вказаної справи видавались, чи вказані виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:
- купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);
- дарування (ч.2 ст.718 ЦК);
- факторингу (гл73 ЦК).
Як зазначив суд першої інстанції 12 червня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» було укладено Договір № 000123-а про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №007-037574/12-00938-вкл-к від 11.12.2012 року укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет».
Згідно із ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на порушення вищевказаних положень закону, не звернув уваги на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за рішенням суду лише з тих підстав, що виконавче провадження щодо його виконання не відкрито та не перебуває на виконанні.
Зазначена позиція повністю відповідає викладеному у Постанові Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2019 року скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про заміну сторони.
Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство "Банк" Фінанси та Кредит", адреса 04050, м. Київ, вул. Артема буд. 60 код ЄДРПОУ 09807856, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "АРБІМАРКЕТ", адреса: 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 93, код ЄДРПОУ 38814674.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 23 серпня 2019 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль