1[1]
Справа № 33/824/514/2019
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
08 квітня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року,
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.
Як встановлено постановою судді, 26 листопада 2018 року о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем Опель (державний номер НОМЕР_1 ) по пл. Перемоги, 1 в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року та визнати його не винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що в постанові, що оскаржується, зазначено, що судом встановлена наявність події та складу адміністративного правопорушення, оскільки він, ОСОБА_1 , не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується належними доказами в справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом від 26 листопада 2018 року, поясненнями свідків, висновком лікаря-нарколога.
Однак, як звертає увагу апелянт, свідки в судове засідання, що було призначене на 04 грудня 2018 року не викликалися, пояснень у якості свідків у цій справі не давали, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, посилаючись на різницю між поняттями огляд на стан сп'яніння та медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, які проводяться відповідно поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та відповідним спеціалістом в медичному закладі, апелянт зазначає про те, що судом при прийнятті постанови було порушено ст. 280 КУпАП, а саме не було з'ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення, та яке саме.
Також, зазначаючи про обставини справи апелянт вказує на те, що 26 листопада 2018 року о 20 год. 40 хв., рухаючись по пл. Перемоги в м. Києві, він, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Опель-Омега» з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, був зупинений працівниками поліції. При цьому ПДР він не порушував, рухався з допустимою швидкістю, а поліцейські, не пояснивши йому причину зупинки, різко стали підозрювати його в управлінні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, дії працівників поліції щодо складання матеріалів адміністративного правопорушення, на думку апелянта, не відповідали ст. 19 Конституції України, а навпаки з боку працівників поліції були допущені порушення закону.
Будучи неодноразово повідомленим належним чином про час і місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, а його клопотання про зупинення провадження у справі, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, що дозволяє суду апеляційної інстанції розглянути справу за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин, так і доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 227934 від 26 листопада 2018 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі доказами, а саме: висновком лікаря нарколога від 26.11.2018 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного (1,77 %) сп'яніння; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, який міститься на СД диску, який приєднаний до справи.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, були порушені вимоги законодавства, у тому числі щодо дотримання порядку проведення огляду на стан сп'яніння, слід визнати безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до вимог п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Для м. Києва таким закладом охорони здоров'явизначено КМККЛ «Соціотерапія», де і проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та встановлено факт його перебування у такому стані, що підтверджено наявним у справі висновком лікаря нарколога, який став підставою для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Більш того, як прямо передбачено пунктами 15, 16, 17 розділу ІІІ вказаної вище Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на підставі якого видається відповідний висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння (додаток 4 до Інструкції), а зміст цього висновку повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння було проведено у відповідності до вимог законодавства, а тому суд апеляційної інстанції не має жодних підстав для сумнівів як у законності проведення такого огляду, так і його результатів.
Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, то вони не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції не має жодних підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що висновки судді не відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова, винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду цієї скаргу, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Головчак М.М.