1[1]
Справа № 33/824/1661/2019
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
12 квітня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2019 року,
Відповідно до постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2019 року
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
Як встановлено постановою судді, 20.02.2019 о 19 год. 40 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 81 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, з результатом 1,42 % проміле, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України, у зв'язку з чим дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.03.2019 року, виключивши з вказаної постанови накладення стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
В обґрунтування поданої скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова частково не відповідає матеріалам та обставинам справи.
Крім того, апелянт зазначає про те, що вказаною постановою, суд першої інстанції застосовуючи до нього стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік, не врахував даних про його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Зокрема, апелянт вказує на те, що в судовому засіданні він повністю визнав вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати і не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки він працює водієм і керування транспортним засобом пов'язане з його роботою і отриманням доходу, а також у нього на утриманні знаходяться дружина і малолітня дитина, однак суд в оскаржуваній постанові зазначив, що у справі не встановлені обставини, які пом'якшують чи посилюють відповідальність особи правопорушника.
На думку апелянта, суд першої інстанції допустив упередженість, адже оцінюючи матеріали справи у постанові виклав суть їх змісту однобічно, залишив без оцінки матеріали про особу правопорушника, які були надані в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи, а саме це свідоцтво про одруження та свідоцтво про народження дитини, що свідчать про його перебування у шлюбі та наявність на його утриманні малолітньої дитини та дружини, характеристики з місця проживання та довідки з місця роботи, відповідно до якої він перебуває на посаді водія, а отже його робота пов'язана з керуванням транспортним засобом і це є джерелом його доходу.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підтримку поданої ним апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, крім визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП самим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується відповідним протоколом про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 серії БД № 215670 від 20 лютого 2019 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (приладу «Drager» Alcotest 6820 № ARHK - 0130), який було складено у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; їх письмовими поясненнями та роздрукованим чеком з результатами тесту, на якому зафіксовано вміст алкоголю 1,42 %, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Більш того, як вбачається з апеляційної скарги, сам ОСОБА_1 фактично не заперечує обставин правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були викладені у складеному щодо нього протоколі та не заперечувались ним під час розгляду справи судом першої інстанції, про що зазначено у постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції, застосовуючи до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, не врахував дані про його особу, на підставі чого постанова суду першої інстанції має бути змінена, не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на наступне.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортних засобів на один рік. При цьому, іншого виду та розміру адміністративного стягнення або застосування штрафу без позбавлення права керувати транспортним засобом на один рік законом не передбачено, так само як і можливості зменшити розмір штрафу або строку позбавлення права керування транспортним засобом..
У зв'язку з цим, доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не можуть бути визнані такими, що можуть служити підставами для зміни оскаржуваної ним постанови.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає необхідним, за наслідками її розгляду, прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутодо адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Кабанячий Ю.В.