19 серпня 2019 року
справа 756/3930/19
провадження № 22-ц/824/12388/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2019 року в складі судді Жук М. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати,
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України, проте заявником порушено питання про поновлення цього строку, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано 10.07.2019 року.
Апеляційну скаргу подано 02.08.2019 року.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження можна визнати поважними, а тому пропущений строк підлягає поновленню.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Положеннями ч.4 ст.62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
До апеляційної скарги додано копію ордеру, з якого слідує, що в ньому не зазначено орган у якому надається правова допомога, а саме Київський апеляційний суд.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Крім того, апелянтом не сплачено судовий збір з посиланням на ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до п.1.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями ч.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4577, 83 грн
Отже, за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6866,75 грн
Згідно п.1.6 ч.2 ст.4, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» апелянт повинен сплатити 6866 грн. 75 коп. (отримувач: УК у Солом.р-ні/Солом.р-ні; ЄДРПОУ: 38050812; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код банку МФО: 899998; Рахунок: 34311206080024, код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Згідно з 2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка неоформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовується положення ст.185 ЦПК України.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення виявлених в ній недоліків, а саме: апелянту слід надати до Київського апеляційного суду ордер із зазначенням органу у якому надається правова допомога та оригінал квитанції про сплату судового збору, протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2019 року .
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без руху для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: