1[1]
Справа № 33/824/2298/2019
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
24 червня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року,
Відповідно до постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) 20 копійок.
Як встановлено постановою судді, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082141 від 28.01.2019 року, ОСОБА_1 28.01.2019 року о 07 год. 00 хв., керуючи автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , в АДРЕСА_2 , не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності маневру, а саме, при виникненні небезпеки в русі, не вжив заходів для безпечного об'їзду або зменшення швидкості аж до зупинки в межах смуги руху допустив маневрування зі зміною напрямку руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 12.3, 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2019 та закрити справу.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що з доводами суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові він погодитись не може, оскільки постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2019 у справі № 362/621/19 визнано винним у вчиненні цієї ДТП водія автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 із зазначенням, що ним було порушено ПДР України п.п. 8,7; п. 10.1; п. 10.4, і свою вину ОСОБА_2 визнав повністю, у зв'язку з чим, на думку апелянта, п. 10.1 Правил дорожнього руху до нього, в даному випадку, застосовано бути не може, так як він не розпочинав рух керованого ним транспортного засобу VOLKSVAGEN д.н.з. НОМЕР_1 , а рухався по проїзній частині автодороги та бачив, що з правої сторони автодороги стоїть автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 , і на цьому автомобілі не був ввімкнений покажчик лівого повороту та не було ввімкнено покажчика аварійної зупинки, а про те, що водій автомобіля збирається вчинити маневр «Поворот наліво» жодна обставина не вказувала.
Крім того, апелянт зазначає про те, що своїми раптовими діями, які виразились у тому, що водій автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 не очікувано став виконувати правий поворот, повністю перекрив йому автодорогу для подальшого проїзду та створив аварійну ситуацію на автодорозі.
Також апелянт вказує, що перешкода для руху керованого ним транспортного засобу виникла за якусь мить, а відстань від його автомобіля VOLKSVAGEN д.н.з. НОМЕР_1 до автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 залишалася зовсім малою, недостатньою для того, щоб уникнути зіткнення, і в цей час водій ОСОБА_2 , не включаючи показника лівого повороту, став раптово виконувати маневр «Поворот наліво», намагаючись заїхати до домоволодіння АДРЕСА_2 , внаслідок чого, як зазначає апелянт, він застосував гальмування, і швидкість керованого ним автомобіля зменшилась, проте уникнути зіткнення він не зміг.
На думку апелянта, він діяв у стані передбаченому п. 2.14 ПДР України, і застосувавши такі дії, зміг уникнути більш тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку з чим, як наголошує апелянт, п. 12.3 ПДР України до нього також не можу бути застосовано, так як він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з об'єктивних причин.
Звертає увагу апелянт і на те, що під час слухання справи, суддя суду першої інстанції відмовив у тому, щоб вислухати очевидців ДТП, яка сталась 28.01.2019 близько 07 год. 00 хв. на вул. Тромси в с. Устимівка Васильківського району Київської області, а саме свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Крім того, на думку апелянта, судом не було враховано тієї обставини, що фактично в умовах, які передували дорожньо-транспортній пригоді для відвернення наслідків цієї пригоди, він перебував у стані дії непереборної сили, крайньої необхідності та необхідної оборони, і такі обставини у відповідності до ст. 17 КУпАП виключають його провину та відвертають адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення іншого учасника ДТП, який заперечував проти задоволення скарги; перевіривши матеріали справи та доводи поданої скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції не може визнати це судове рішення законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , висновки судді як щодо фактичних обставин самого адміністративного правопорушення, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні ґрунтуються не на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин даної справи та її вирішенні в точній відповідності з законом, а фактично на припущеннях, що потягло за собою безпідставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, через неправильну оцінку наявних у справі доказів, зокрема схеми місця ДТП та пояснень учасників пригоди, які були лише перераховані в оскаржуваній постанові, однак не отримали належної оцінки у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.
При цьому, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя Ковбель М.М. залишив поза увагою той факт, що за наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди протоколи про адміністративне правопорушення були складені щодо обох водіїв, у тому числі щодо водія автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , якого, відповідно до постанови цього ж судді від 23 квітня 2019 року, також визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з цим, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 суддя повинен був встановити не лише той факт, чи були ним допущені ті порушення правил дорожнього руху, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 082141, а й встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими порушеннями та наслідками дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Однак, незважаючи на вказані обставини, суддя не тільки не встановив, а й не навів в оскаржуваній постанові будь-яких даних про те, що саме порушення правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 28.01.2019 року о 07 год. 00 хв. в с. Устимівка на вул. Тромси , буд . 5.
Проаналізувавши наявні у справі щодо ОСОБА_1 докази, з урахуванням постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року у справі № 362/621/19 щодо ОСОБА_2 , яка набрала законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки навіть якщо припустити, що ним були допущені п.п. 10.1, 12.3 ПДР України, вони не знаходяться в прямому причинному зв'язку, з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через дії іншого учасника цієї пригоди, що підтверджується відповідним судовим рішенням.
Більш того, що стосується порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 ПДР України, яким передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, то як обґрунтовано зазначається в його апеляційній скарзі матеріали справи щодо нього не містять будь-яких доказів, зокрема висновку експерта, які б підтверджували той факт, що, з урахуванням конкретних обставин справи, він мав технічну можливість виявити небезпеку для руху та вжити відповідні заходи для уникнення зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, через невідповідність висновків судді фактичним обставинам адміністративного правопорушення, які не підтверджуються доказами зібраними по справі та неврахування судом доказів, які могли істотно вплинути на його висновки щодо наявності в його діях порушень правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутодо адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Ковбель М.М.