іменем України
21 серпня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/2699/19
Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1040/19
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Іванової Г.П.,
за участю секретаря Герасименко Ю.О.,
заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - ОСОБА_3 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,
на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 червня 2019 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 13.06.2019, м. Ніжин,
У червні 2019 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо їхнього сина ОСОБА_3 , 1983 року народження, у виді заборони перебування у місці їх спільного проживання - в буд. АДРЕСА_2 на строк шість місяців та заборони наближатись до цього будинку на відстань менш ніж 300 м на строк шість місяців. Заява обґрунтована тим, що вказаний будинок належить ОСОБА_2 і в ньому, окрім заявників, зареєстрований та проживає ОСОБА_2 Останній тривалий час постійно вчиняє сварки, безпричинні конфлікти, психічне та фізичне насильство в сім'ї, погрожує заявникам фізичною розправою, а 12.01.2019 та 23.04.2019 під час сварки спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, вигнавши її 12.01.2019 з будинку. З кожним разом його поведінка стає агресивнішою та жорстокішою, він псує меблі та майно, погрожує заявникам спалити будинок. Неодноразові звернення з приводу поведінки ОСОБА_3 до правоохоронних органів не дали позитивного результату. Вірогідність продовження останнім домашнього насильства із спричиненням тілесних ушкоджень є високою.
Оскаржуваним рішенням заяву задоволено: видано відносно ОСОБА_3 обмежувальний припис, яким йому заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - у буд . АДРЕСА_2 та наближатись до цього будинку на відстань менш ніж 300 м на строк шість місяців. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи підтверджено вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та високу вірогідність його продовження, а також високі ризики реального настання тяжких і особливо тяжких наслідків продовження вчинення ОСОБА_3 насильства, про яке йдеться.
В апеляційній скарзі останній просить скасувати вказане рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- показання допитаних за клопотанням заявників свідків, на які суд послався як на підставу задоволення вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , є неналежними доказами, адже ці свідки не були очевидцями вчинення ОСОБА_3 протиправних дій відносно заявників, а свідчили про факти, які їм відомі лише зі слів заявників. Натомість не взято до уваги показання допитаних за клопотанням ОСОБА_3 свідків, які свідчили на його користь;
- наявність у ОСОБА_3 у власності іншого житла не може братись до уваги при вирішенні справи, адже цей будинок йому подаровано бабою, а законом не забороняється мати житло в приватній власності або проживати в іншому місці;
- звернення заявників до компетентних органів з приводу вчинення відносно них ОСОБА_3 домашнього насильства свідчить про наявність тривалого конфлікту між ними, а не підтверджують факт вчинення такого насильства, а наявний в матеріалах справи витяг з ЄРДР від 12.01.2019 з відомостями про вчинення ОСОБА_3 відносно заявників кримінального правопорушення не є належним доказом, так як кримінальне провадження у цій справі не завершено; ОСОБА_1 всіляко намагається звинуватити ОСОБА_3 у цих конфліктах і тому систематично викликає співробітників поліції, але ці звинувачення не підтверджуються;
- постанова Ніжинського міськрайонного суду від 26.03.2019 у справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУАП не може братися до уваги, так як у зв'язку з подіями 01.02.2019, про які у ній йдеться, саме ОСОБА_3 викликав співробітників поліції і просив відкрити кримінальну справу, але чомусь було складено протокол про вчинення правопорушення саме ним;
- акт про проведення з ОСОБА_3 бесіди має формальний характер;
- у сільській раді ОСОБА_3 . спростовував звинувачення матері - ОСОБА_1 у вчиненні ним відносно неї домашнього насильства. Неприязні відносини між ними склалися на ґрунті дарування йому бабою будинку;
- доводи ОСОБА_1 про те, що зміна нею місця проживання свідчить про вимушений захист себе від насильства з боку ОСОБА_3 , не доведена матеріалами справи;
- встановлений судом обмежувальний припис порушує права ОСОБА_3 на вільне пересування та перебування на території села, які гарантовані діючим законодавством,
- є підстави вважати, що суд упереджено прийняв оскаржуване рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, а заявники та їх представник просили її відхилити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Так, по справі встановлено наступне.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що жодним з учасників справи не заперечується та підтверджується копіями паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що на арк. 4-6, 8, 9-10.
Згідно з довідками № 263 від 10.06.2019 та № 113/03-07 від 10.06.2019, виданих виконавчим комітетом Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк. 30 «є», 30 «і»); будинок за цією адресою належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 13.07.1990, що зареєстроване в реєстровій книзі Ніжинського МБТІ (копія цього свідоцтва на арк. 25).
ОСОБА_3 на праві приватної власності належить буд. АДРЕСА_4 , що йому подарований ОСОБА_4 за договором дарування житлового будинку від 23.06.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Голік Л.В. за реєстровим № 589, що підтверджено дослідженим у судовому засіданні дублікатом цього договору і що жодним з учасників справи не заперечується.
Згідно з довідкою Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області № 8346/124/46-2019 від 13.05.2019, ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_5 та Липоворізький сільський голова впродовж січня-квітня 2019 р. неодноразово - 07.01.2019, 08.01.2019, 21.01.2019, 29.03.2019, 30.03.2019 і 23.04.2019 викликали наряд поліції за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 поводить себе агресивно (буянить, дебоширить), погрожує та знущається з ОСОБА_1 , не впускає її до будинку, б'є останню, псує майно, погрожує спалити будинок та знищити інше майно (арк. 12-13).
Відповідно до копії рапорту старшого інспектора-чергового Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області від 08.01.2019, у цей день ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій просила вжити заходів до ОСОБА_3 , який за місцем її проживання вчинив конфлікт, в ході якого ображав її нецензурними словами та погрожував фізичною розправою (копії цих рапорту і заяви на арк. 14, 15). У довідці дільничного офіцера поліції Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 21.01.2019 зазначено, що повідомлення ОСОБА_1 від 08.01.2019 про те, що її син вчиняє сварки, зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ніжинського ВП ЖЄО за №№ 250, 256 від 08.01.2019, але оскільки 12.01.2019 відносно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 12019270180000063 за ст. 125 ч. 1 КК України, то перевірку за цим зверненням закінчено. У довідці також зазначено, що у ході телефонної розмови ОСОБА_3 вчинення сварки з ОСОБА_1 заперечив (копія цієї довідки на арк. 16). Копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, № кримінального провадження: 12019270180000063, 12.01.2019 до Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 08.01.2019 її син ОСОБА_3 спричинив їй тілесні ушкодження, про що було внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 125 ч. 1 КК України (арк. 21).
Згідно з копією рапортів старшого інспектора-чергового Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області від 21.01.2019, у цей день ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій повідомила, що її син ОСОБА_3 дебоширить, знущається з неї, погрожує спалити будинок, та просила направити наряд поліції (арк. 18, 19).
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.03.2019 у справі № 740/999/19, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУАП, а саме за те, що о 12 год. 30 хв. 01.02.2019 він за адресою: АДРЕСА_2 вчинив сімейну сварку з батьками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у ході якої висловлювався нецензурною лайкою і ображав їх, чим вчинив насильство у сім'ї психологічного характеру, завдавши значної шкоди психологічному здоров'ю потерпілих (копія цієї постанови на арк. 36-37).
15.05.2019 комісією виконавчого комітету Липоворізької сільської ради складено акт з'ясування обставин вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення, яким встановлено, що впродовж січня - квітня 2019 р. ОСОБА_3 вчиняє фізичне та психологічне насильство відносно батьків. З метою припинення насильства комісією направлено відповідного листа до поліції, здійснено інспектування сім'ї ОСОБА_1 та проведено бесіду з ОСОБА_3 , а також порекомендовано звернутися до місцевого центру безоплатної правової допомоги (копія цього акту на арк. 20).
На підставі показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 судом І інстанції встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час вчиняє насильство відносно своїх батьків: провокує сварки, бійки, пошкоджує сімейне майно, погрожує своїм сестрам, погрожує батькам вбивством, отруєнням, створенням нестерпного життя, знущається над батьками, нападає на ОСОБА_1 . У зв'язку з цим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не мешкають вдома, зокрема ОСОБА_1 проживає у сусідів. При цьому агресивні дії батьків відносно ОСОБА_3 не мали місця.
З досліджених апеляційним судом показань допитаних місцевим судом свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 випливає, що ОСОБА_3 відносно своїх батьків насильства та сварок не вчиняє, що сварки вчинялися матір'ю в стані алкогольного сп'яніння, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, що останній не вчиняв пошкодження майна та що ОСОБА_3 у буд. АДРЕСА_2 не видно близько одного року.
Відстань між входами до домогосподарств АДРЕСА_2 і № АДРЕСА_4 становить 565 м , що підтверджено повідомленням Липоворізького сільського голови від 02.08.2019 № 150 (арк. 79).
31.07.2019 прокурором Ніжинської місцевої прокуратури затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019270180000063 від 12.01.2019, згідно з яким ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у тому, що він близько 08 год. 30 хв. 08.01.2019, перебуваючи у будинку домогосподарства АДРЕСА_2 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свої наміри до кінця, передбачаючи наслідки у вигляді шкоди здоров'ю ОСОБА_1 і бажаючи їх настання, умисно завдав останній не менше 5 ударів дерев'яною палицею в область стегон, чим їй спричинено множинні забої у вигляді саден нижньої третини обох стегон, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я (копія цього акту на арк. 103-105). Всі учасники справи підтверджують, що наразі цей акт переданий до суду і що остаточне рішення на його підставі судом не ухвалено.
З характеристики від 19.06.2019, виданої начальником вагонного депо Дарниця, вбачається, що ОСОБА_3 працює оглядачем-ремонтником вагонів 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів Дарниця парного направлення І групи експлуатаційного вагонного депо Дарниця. За період роботи в депо останній проявив себе досвідченим спеціалістом із знанням справи, старанний, дисциплінований, ініціативний, відповідальний та вимогливий до себе працівник. Високий рівень працездатності, прагнення до всього нового і перспективного, висока порядність, принциповість та чуйність здобули йому заслужений авторитет і повагу працівників колективу (арк. 30 «ж»).
Згідно з характеристикою від 20.06.2019, що надана в. о. директора ДПТНЗ «Конотопське ВПУ», ОСОБА_3 з 01.02.2019 навчається у закладі за професією «Помічник машиніста електровоза». За характером спокійний, справедливий, урівноважений, уважний. Серед товаришів по групі та викладачів користується авторитетом, є старостою групи, зауважень по дисципліні не має, у вживанні алкогольних напоїв та наркотичних речовин не помічений (арк. 30 «з»).
У довідці-характеристиці Липоворізької сільської ради № 113/03-07 від 10.06.2019 зазначено, що ОСОБА_3 спиртні напої не вживає, громадського порядку не порушує, стриманий, в громадському житті участі не бере. У спілкуванні спокійний та врівноважений; нарікань від сусідів та жителів села не надходило. Проте з минулого року він постійно вчиняє сварки з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , погрожує їй розправою та побиттям. Фактично ОСОБА_3 проживає у баби за адресою: АДРЕСА_6 , але з квітня 2019 р. він вдень знаходиться у баби, а ночувати ходить до батьків за адресою: АДРЕСА_2 (арк . 30 «і»).
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
Рапортами старшого інспектора-чергового Ніжинського ВП ГУНП України в Чернігівській області від 08.01.2019 і 21.01.2019, довідкою дільничного офіцера поліції Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області від 21.01.2019, постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.03.2019 у справі № 740/999/19, актом з'ясування обставин вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення, що складений 15.05.2019 комісією виконкому Липоворізької сільської ради, а також показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 й ОСОБА_5 доведено факти вчинення ОСОБА_3 протиправних дій відносно заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Судом І інстанції ці дії правильно кваліфіковано як домашнє насильство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з високою вірогідністю настання для останніх тяжких та особливо тяжких наслідків такої поведінки ОСОБА_3
Застосовані місцевим судом заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 відповідають встановленим по справі та описаним вище обставинам, характеристикам кривдника, його майновому стану, а також характеру, способу вчинення, ступеню тяжкості й небезпечності, тривалості та наслідкам його протиправних дій.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються. Так:
- показання допитаних за клопотанням заявників свідків, на які суд послався як на підставу задоволення їх вимог, є належними доказами, які у сукупності з інформацією, зафіксованою у згаданих вище рапортах та довідці співробітників Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, постанові Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 740/999/19 та в акті комісії виконкому Липоворізької сільської ради від 15.05.2019 підтверджують доведеність вимог заявників. Натомість показання допитаних за клопотанням ОСОБА_3 свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суперечать зазначеним доказам. Тож цим показанням суд І інстанції дав правильну оцінку;
- посилання ОСОБА_3 на те, що у сільській раді він спростовував звинувачення матері у вчиненні ним відносно неї домашнього насильства, суперечить наведеним у попередньому абзаці доказам, на підставі яких суд дійшов висновку про законність вимог заявників;
- наявність у ОСОБА_3 у власності іншого житла має значення для вирішення справи, а саме для обрання конкретних видів заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 . Тож цю обставину місцевим судом підставно враховано при вирішенні справи;
- звернення заявників до компетентних органів з приводу вчинення відносно них ОСОБА_3 домашнього насильства свідчить і про наявність тривалого конфлікту між ними, і про факт вчинення ОСОБА_3 відносно них такого насильства;
- наявний в матеріалах справи витяг з ЄРДР від 12.01.2019 з відомостями про вчинення ОСОБА_3 відносно заявників кримінального правопорушення є одним з належних доказів у справі;
- звинувачення матері ОСОБА_1 свого сина - ОСОБА_3 у конфліктах, про які йдеться, є об'єктивними, а систематичні виклики нею співробітників поліції здійснюються з метою захисту від домашнього насильства, що вчиняє відносно неї ОСОБА_3 Отож ці дії ОСОБА_1 не є зловмисними;
- постанова Ніжинського міськрайонного суду від 26.03.2019 у справі № 740/999/19 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУАП є належним і допустимим доказом. Не має значення для справи те, що у зв'язку з подіями 01.02.2019, про які йдеться у цій постанові, саме ОСОБА_3 викликав співробітників поліції і просив відкрити відповідну кримінальну справу;
- зі змісту акту про проведення з ОСОБА_3 бесіди не вбачається, що цей акт має формальний характер;
- для вирішення справи не має юридичного значення, на якому ґрунті склалися неприязні відносини між заявниками й кривдником;
- доводи ОСОБА_1 про те, що зміна нею місця проживання свідчить про вимушений захист себе від насильства з боку ОСОБА_3 , останнім не спростовано;
- встановлений судом обмежувальний припис не порушує права ОСОБА_3 на вільне пересування та перебування на території села, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Таке обмеження для ОСОБА_3 у зв'язку з його протиправною поведінкою відносно заявників є пропорційним втручанням у його життя в силу приписів Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», так як воно має на меті охорону гарантованих ст.ст. 3, 27-30 Конституції України прав заявників, які брутально порушує ОСОБА_2 ;
- наявні у справі докази свідчать про те, що немає жодної підстави вважати, що суд упереджено прийняв оскаржуване рішення.
Разом з тим є слушним пояснення ОСОБА_3 і його представника про те, що до видачі обмежувального припису він мешкав в одному будинку з заявниками, а тому, за їх твердженням, у цьому будинку залишилися належні ОСОБА_3 речі, які він не має змоги забрати у зв'язку з встановленням відносно нього вказаного припису. За таких обставин апеляційний суд у порядку ч. 5 ст. 367 ЦПК України вважає за необхідне надати останньому семиденний строк, що обчислюється з наступного дня після набрання рішенням місцевого суду законної сили, протягом якого він в присутності та під наглядом компетентних посадових осіб органів поліції зможе забрати з будинку АДРЕСА_2 належні йому речі.
Отож оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом приведення його у відповідність до вищевикладеного.
Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, оскільки всі вони мають виключне значення для справи.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 червня 2019 року змінити, доповнивши його резолютивну частину таким приписом: «Надати ОСОБА_3 семиденний строк, що обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили, протягом якого він у присутності та під наглядом компетентних посадових осіб Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області вправі забрати з будинку АДРЕСА_2 належні йому речі».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 27.08.2019.
Головуючий: Судді: