Номер провадження: 33/813/1134/19
Номер справи місцевого суду: 520/1186/18
Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.
Доповідач Гірняк Л. А.
23.08.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Гірняк Л.А.
За участю секретаря судового засідання Ющак А.Ю.
Представник потерпілого: Ситнік В.О.
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2018 року, якою визнати невинуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення,-
11.01.2018 року інспектором СРПП Овідіопольського ВП №368056 року, поліцейським СРПП Кривоозерського ВП копралом поліції у відношенні ОСОБА_3 був складений протокол серії БД № 346079 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
З даного протоколу вбачається, що водій ОСОБА_2 , 14.08.2015 року об 11:00 годині, керуючи автомобілем Nissan X-Trail, державний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Овідіополь-Дальник-Санжейка, в порушення вимог п.п.9.2а,б, 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху та виконання ним маневру лівого повороту з правого узбіччя по напрямку до с.Дальник, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасником дорожнього руху, виїхав на проїжджу частину дороги, створивши небезпеку транспортному засобу Mitsubishi, державний знак НОМЕР_2 , який в подальшому допустив зіткнення з автомобілем Nissan, державний знак НОМЕР_1 . Дії ОСОБА_2 інспектором поліції кваліфіковані за ст.124 КпАП України.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна передбачена ст.124 КУпАП.
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2018 року, скасувати та прийняти нову постанову, якою особою, що притягується до адміністративної відповідальності визнати винною у скоєнні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ст. 294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_2
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду підлягає скасуванню оскільки вона є незаконною та не обгрунтованою, такою, що не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 245 КУпАП.
При цьому посилається на те, що ні потерпілий ОСОБА_1 , ні третій учасник пригоди, ОСОБА_4 , про час та місце розгляду справи судом не повідомлялись, в судове засідання не викликались через що посилання суду виключно на покази ОСОБА_2 не є таким, що у повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 7, 245 КУпАП.
Матеріалами справи встановлено, що водій ОСОБА_2 , 14.08.2015 року об 11:00 годині, керуючи автомобілем Nissan X-Trail, державний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Овідіополь-Дальник-Санжейка, в порушення вимог п.п.9.2а,б, 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху та виконання ним маневру лівого повороту з правого узбіччя по напрямку до с.Дальник, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасником дорожнього руху, виїхав на проїжджу частину дороги, створивши небезпеку транспортному засобу Mitsubishi, державний знак НОМЕР_2 , який в подальшому допустив зіткнення з автомобілем Nissan, державний знак НОМЕР_1 . Дії ОСОБА_2 інспектором поліції кваліфіковані за ст.124 КпАП України.
11.01.2018 року інспектором СРПП Овідіопольського ВП №368056 року, поліцейським СРПП Кривоозерського ВП копралом поліції у відношенні ОСОБА_3 був складений протокол серії БД № 346079 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_2 , в суді першої інстанції, не визнав вину у скоєному правопорушенні та пояснив, що дійсно 14.08.2015 року близько 11.00 год. він рухався на своєму автомобілі Nissan X-Trail, державний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Овідіополь-Дальник-Санжейка. Він зупинився на узбіччі та через деякий час вирішив продовжити рух. Він переконався, що це буде безпечно і виїхав на дорогу і проїхав кілька десятків метрів. Раптово він позаду почув звук гальмування та побачив, що сталося зіткнення між двома транспортними засобами, які, на його думку, влаштували на дорозі перегони та не впоралися з керуванням, оскільки рухалися на великій швидкості.
З наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вбачається, що 14.08.2015 року близько 11.00 год., вони, кожен окремо, рухалися на своїх автомобілях Mitsubishi, державний знак НОМЕР_2 та автомобілем Nissan, державний знак НОМЕР_1 , відповідно, по автодорозі Овідіополь-Дальник-Санжейка. Раптово автомобіль Nissan X-Trail, який був припаркований, виїхав на дорогу з узбіччя створивши їм перешкоду. Внаслідок чого між ними сталося зіткнення.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Визнаючи невинним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та закриваючи провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення суд першої інстанції виходив з того, що не вбачається в діях ОСОБА_2 сукупності обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та наявності причинного зв'язку між його діями та наслідками, які настали. Тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі закрито.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 9.2 а, б та 10.1 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог ПДР України, які зазначені в протоколі працівником поліції.
Пунктом 9.2. а, б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою; звукові сигнали.
Пунктом 10.1 ПДР України встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За змістом КУпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.
У відповідності до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Матеріалами справи встановлено, що висновком про обгрунтованність невнесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.08.2015 року матеріали спрямовані до Овідіопольського УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про притягнення винної особи, в разі її встановлення, до адміністративної відповідальності згідно діючого законодавства України.
Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.
Так, у справі "Волков проти України" (ОlеksапdrVо1кovv.Ukraine,рішення від 9 січня 2013 року, заява N 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: "Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними… Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень." (§ § 137, 139).
Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО NeftyanayaKompaniyaYukosv. Russia, § 571).
З огляду на те, що подія, щодо якої ОСОБА_2 просять притягнути до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 124 КУпАП, мала місце 14.08.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 11.01.2018 року суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2018 року порушує принцип правової визначеності, так як адміністративна відповідальність не може бути накладена не пізніше, як через три місяці з дня його вчинення.
Протокол про адміністративне правопорушення складено понад три роки з дня вчинення правопорушення, а тому ця обставина виключає провадження по справі, а розпочате - підлягає закриттю. За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ознаками ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 отримав постанову суду першої інстанції 30.07.2019 року (про що в матеріалах справи міститься розписка на а.с. 23), а апеляційну скаргу подав 08.08.2019 року строк на апеляційне оскарження ним не пропущено.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі з підстав передбачених ст.. 38 КУпАп.
Керуючись ст. 38, 247, 287, 289, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд Одеської області,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2018 року - скасувати.
Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_2 закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Л.А.Гірняк