Справа № 742/2271/19 Головуючий у 1 інстанції Коваленко А. В.
Провадження № 33/4823/319/19
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
27 серпня 2019 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.
Розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Матвієнка В.М. на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2019 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як установив суд, 23 червня 2019 року, близько 03 години 10 хвилин, в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Вокзальній, 68 ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фольксваген Джетта, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Матвієнко В.М. просить постанову суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити, мотивуючи тим, що суд спрощено підійшов до розгляду справи. Не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і в який спосіб повинен був проходити водій ОСОБА_1 . У протоколі, складеному поліцеським Шевченко А. Ю. , наявні розбіжності з рішенням суду першої інстанції.
Так, у протоколі вказано, що водій керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 , а у рішенні встановлено, що керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_2 . Відсутня інформація про те, чи отримав він тимчасовий дозвіл.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, проте даний протокол цим вимогам не відповідає.
Нібито на підтвердження ознак правопорушення суд досліджував відеозапис але інформація про такий запис відсутня у протоколі, а оскільки походження такого відеозапису невідоме, то він не може вважатись належним і допустимим доказом.
Висновки суду містять перекручування вимог закону, адже відповідно до вимог п. 7 Інструкції поліцейські мають забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом 2 годин з моменту виявлення відповідних підстав, чого в даному випадку поліцейськими виконано не було.
Замість того, щоб викликати водія до суду для дачі пояснень, суд усупереч вимог закону послався лише на його письмові пояснення написані під диктовку працівника поліції, які насправді не відповідають дійсності. При цьому, було проігноровано порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння, оскільки до закладу охорони здоров'я водій може бути направлений тільки після зафіксованої його відмови від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Наголошує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я, що може бути визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення.
На виклик в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Матвієнко В. М. вдруге не прибули. Від адвоката Матвієнка В. М. 27.08.2019 року електронною поштою надійшла заява від 14.08. 2019 року про відкладення апеляційного розгляду у зв'язку з його зайнятістю в процесі 15 серпня 2019 року в СУ Полтавської області з додаванням двох аркушів писаного тексту, який неможливо прочитати.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положення ч. 2 ст. 268 КУпАП дозволяють судовий розгляд у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо є данні про її своєчасне сповіщення про день і час, а також місце проведення розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 двічі був належним чином сповіщений про день та час судового розгляду справи, проте у судові засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи на інший день не подавав (а.с.13,15).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Знаючи про те, що відносно нього на розгляді в суді перебувають матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами, не з'являвся у судові засідання без поважних причин, а тому суд прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення за наданими матеріалами справи та відеозаписом.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 23 червня 2019 року, близько 03 години 10 хвилин, в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Вокзальній, 68 ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фольксваген Джетта, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду водія від 23 червня 2019 року № 73 .
Як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, виписана однаково, що водій керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
У водія ОСОБА_1 стан сп'яніння був визначений лікарем -0,6 % промілє 23 червня 2019 року о 03 годині 30 хвилин (а.с.4), що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не дотримались вимог п. 7 Інструкції та не доставили водія для проведення огляду протягом двох годин з моменту зупинки.
Підставою для зупинки водія, як свідчать данні рапорту № 1/2478 від 23 червня 2019 року, став телефонний дзвінок на номер служби «102» продавця цілодобового магазину «Артеміда», яка поскаржилася на те, що біля магазину водій автомобіля, який перебуває у стані алкогольного сп'яніння, погрожує застосувати газовий балончик (а.с.3). Таким водієм виявився ОСОБА_1 (а.с.8).
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився ставити у ньому свій підпис, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6, 7).
Окрім іншого, він не розписався у графі про отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом. По запису у протоколі про адміністративне правопорушення, такий дозвіл був отриманий 23 червня 2019 року.
Пояснень водія ОСОБА_1 в матеріалах справи немає і суд у постанові на них не посилався, а тому доводи апелянта в цій частині є також необгрунтованими.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Сам водій відразу після зупинки транспортного засобу на запитання поліцейського, про те чи вживав він спиртні напої, відповів, що вживав.
Відеозапис був проведений нагрудною камерою поліцейського, який був очевидцем події правопорушення та є засобом контролю за діями останнього, а тому цілком правомірно визнаний судом належним і допустимим доказом.
Чинне законодавство про адміністративні правопорушення не містить особливого порядку залучення доказів по справі.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, визначено ряд документів, які долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вимоги про долучення до протоколу про адміністративне направлення водія на огляд на стан сп'яніння, вказаний пункт не містить.
Направлення на медичний огляд водія як правило залишається у лікаря, який проводить огляд. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції таке направлення є підставою для проведення медичного огляду у лікувальному закладі.
Пункт 6 розділу І Інструкції також не містить обов'язкового проведення огляду водія на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ, а потім лікарем закладу охорони здоров'я.
Навпаки, огляд може бути проведений на місці зупинки транспортного засобу або лікарем закладу охорони здоров'я, а також не виключається проведення медичного огляду після проведення огляду водія поліцейським для перевірки достовірності одержаних даних.
Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, що не суперечить ні вимогам закону, ні вимогам Інструкції.
Отже, дії працівника поліції цілком відповідали вимогам Інструкції, за результатами отриманого медичного висновку правомірно був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги захисника, що у постанові суду невірно вказаний номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не відповідають дійсності. Номерний знак в усіх матеріалах справи вказаний як НОМЕР_1 .
При накладенні стягнення, суд в повній мірі врахував, особу порушника, навмисну форму вини, і з урахуванням усіх встановлених обставин, обрав правильну міру відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі поваги до законів України, правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником так і іншими особами.
Штраф в розмірі 10 200 гривень є єдиним стягненням, передбаченим санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника Матвієнка В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець