Справа 127/23393/19
Провадження 1-кс/127/13123/19
26 серпня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12019020030001115 внесеного до ЄРДР 24.08.2019, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Левковка, Погребищенського району Вінницької області, пенсіонер, працює на сторожем відокремленого підрозділу «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго», українець, громадянин України, вдівець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 1, 2, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, -
26.08.2019 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019020030001115 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.08.2019, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , проживаючи у квартирі АДРЕСА_2 та маючи в користуванні автомобіль марки «Джилі», неодноразово здійснював паркування вказаного транспортного засобу на території наявних у дворі вищевказаного будинку зелених насаджень, яка також використовувалась мешканцями цього двору за призначенням для проведення дозвілля. У зв'язку з такою поведінкою ОСОБА_4 між ним та мешканцями будинку, в якому він проживає, а також сусідніх будинків неодноразово виникали конфлікти, в ході яких ОСОБА_4 висловлював погрози своїм сусідам, в тому числі малолітнім дітям, виношуючи умисел на вирішення цього конфлікту на свою користь шляхом фізичної розправи.
Далі, 23.08.2019 близько 20.30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаним місцем свого проживання, через вікно на кухні побачив, що на тій частині зони зелених насаджень, яка знаходиться навпроти його помешкання та на якій він зазвичай паркує вищевказаний автомобіль, граються четверо малолітніх дітей, а саме - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ще три малолітніх дитини, анкетні дані яких наразі не встановлено. Вказані діти, граючись, переміщали попередньо розкладені ОСОБА_4 на території зелених насаджень шматки асфальту, при цьому у дворі на відстані близько 10 метрів від них знаходились малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також у дворі на відстані близько 50 метрів перебувало декілька дорослих мешканців навколишніх будинків.
Побачивши такі дії малолітніх дітей, ОСОБА_4 , будучи невдоволеним їх поведінкою, використовуючи зазначений малозначний привід, вдався до реалізації свого злочинного умислу. Так, ОСОБА_4 через вікно на кухні звернувся до малолітньої ОСОБА_7 та трьох невстановлених малолітніх дітей, що грались поруч із нею, та пригрозив їм пальцем своєї руки, після чого голосно наказав їм «вішатись». Далі ОСОБА_4 декілька хвилин поспостерігав за дітьми, повернувся всередину квартири, взяв заздалегідь заготовлений вибуховий предмет, погасив світло в усіх кімнатах квартири та, тримаючи при собі вказаний предмет, вийшов на балкон. Вийшовши на балкон, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто передбачаючи можливість заподіяння смерті чотирьом вищевказаним дітям та бажаючи її настання, усвідомлюючи, що останні є малолітніми, розуміючи, що неподалік від цих дітей знаходяться інші люди, які також зазнають ураження внаслідок застосування вибухового предмета, тобто створюючи реальну небезпеку позбавлення життя інших осіб, достовірно знаючи, що усі вказані особи перебувають у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок та спокій, демонструючи свій цинізм і зневагу до інших людей та існуючих у суспільстві правил співжиття, відчинив наявне на балконі вікно, присів, привів у дію вибуховий предмет, підпаливши його, та через вікно рукою прицільно кинув його у ОСОБА_7 та трьох дітей, які знаходились поруч із нею, маючи на меті позбавити їх життя, спричинивши вибух в безпосередній близькості до дітей, які знаходитимуться в епіцентрі вражаючої дії вибухового пристрою.
Таким чином, ОСОБА_4 умисно вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте, ОСОБА_7 та троє невстановлених малолітніх дітей, побачивши дії ОСОБА_4 , почали відбігати від вибухового пристрою та епіцентру його вражаючої дії, внаслідок чого відбувся вибух, який спричинив короткочасну втрату слуху вказаними чотирма малолітніми дітьми, їх переляк, шоковий стан та дезорієнтацію, також від вибуху були дезорієнтовані та налякані решта осіб, які перебували у дворі будинку, однак, смерть ОСОБА_7 та ще трьох невстановлених малолітніх дітей не настала. При цьому ОСОБА_7 госпіталізовано до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом «акустична травма».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, - закінчений замах на умисне вбивство більше двох осіб, малолітньої дитини, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів.
За результатами досудового розслідування 24.08.2019 про підозру повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Левковка Погребищенського району Вінницької області, пенсіонера, працює на посаді сторожа відокремленого підрозділу "Вінницяелектротехнологія" ДП "НЕК "Укренерго", українця, громадянина України, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, - закінчений замах на умисне вбивство більше двох осіб, малолітньої дитини, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду прибудинкової території від 23.08.2019;
- протоколом огляду помешкання ОСОБА_4 від 24.08.2019;
- допитами свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Оскільки підозрюваний ОСОБА_4 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та малолітніх дітей з хуліганських мотивів, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, санкція за який передбачає покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, тому є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік і стан здоров'я, відсутність стійких соціальних зв'язків, матеріальний стан, а також те, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою.
Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину та ризиків, визначених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоровя чотирьох малолітніх дій небезпечним способом з хуліганських мотивів, виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій. У той же час, застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на неї обов'язків та не забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема і щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Зважаючи на те, що вчинене ОСОБА_4 кримінально карне діяння було направлено на протиправне заподіяння смерті іншим людям небезпечним способом зхуліганських мотивів, тому вважаю що підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки вони фактично проживають по сусідству, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та зможе продовжити свою злочинну діяльність шляхом скоєння нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що підозра необгрунтована, а ризики не доведені, тому просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що підозрюваний є її батьком. Може охарактеризувати батька як не конфліктну людину. Погоджується із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місце її проживання. Також їй було відомо, що за місцем проживання батька були конфлікти із сусідами.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює, пенсіонер, має постійне місце проживання.
Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також особливу зухвалість кримінального правопорушення по якому оголошено підозру, внаслідок якого настали тяжкі наслідки, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 02 години 10 хвилин 22 жовтня 2019 року.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 22 жовтня 2019 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя