про повернення позовної заяви
27 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3538/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за позовною заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Свердловантрацит" про зобов'язання вчинити певні дії,-
09 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Свердловантрацит", відповідно до якого позивач просить суд:
задовольнити позовну заяву про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит";
зобов'язати ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" виконати законні вимоги контролюючого органу в частині надання інформації для здійснення повноважень визначених Податковим кодексом України, а саме надати інформацію про наявне майно для опису у податкову заставу та інформацію щодо переліку дебіторів підприємства.
Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Свердловантрацит" про зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: документу про сплату судового збору в розмірі 3842,00 грн; уточненої позовної заяви (з доказами направлення відповідачу), конкретизувавши позовні вимоги.
Вищевказану ухвалу суду отримано позивачем 15.08.2019, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
27.08.2019 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) від представника позивача на виконання вищевказаної ухвали суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд зупинити видаткові операції на банківських рахунках ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та зобов'язати ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" виконати законні вимоги контролюючого органу в частині надання інформації для здійснення повноважень визначених Податковим кодексом України, а саме надати інформацію про наявне майно для опису у податкову заставу та інформацію щодо переліку дебіторів підприємства.
Одночасно з позовною заявою позивачем надано клопотання про продовження строку для усунення недоліків для вирішення питання щодо сплати судового збору, а в разі відмови у зазначеному клопотанні позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою та клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.
Доводи позивача щодо необхідності продовжити строк для сплати судового збору не обґрунтовані належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами. До клопотання не надано будь-яких доказів, на підставі яких можна було б визначити конкретний строк, протягом якого позивачем буде сплачено судовий збір.
Отже, станом на 27 серпня 2019 року недоліки позовної заяви не усунені позивачем у строк, встановлений судом.
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту "b" пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України "Про судовий збір", які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України "Про судовий збір", які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) позивача не віднесено до осіб, які звільнені від сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону № 3674 визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674).
Позивач є суб'єктом владних повноважень та не відноситься до осіб, які визначені в статті 8 Закону № 3674, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, позовна заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Свердловантрацит" про зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню, у зв'язку з не усуненням недоліків.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви та про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Свердловантрацит" про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.Є. Петросян