22 серпня 2019 року 320/2893/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", про визнання протиправними дій та визнання недійсним висновку,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, у якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Тромименко Михайла Михайловича по проведенню оцінки майна відповідно до висновку про вартість майна від 15.05.2019 р., складеного ТОВ "Приватна експертна служба", згідно якого вартість комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить: 15270180,83 грн.;
- визнати недійсним висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіація", складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок про оцінку майна є незаконним та необґрунтованим, оскільки ринкова вартість об'єкта оцінки є заниженою. Також, позивач зауважив, що оцінювачем та приватним виконавцем в порушення вимог чинного законодавства не проведено безпосереднього ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень. Тобто, оцінювачем фактично не проведено оцінку майна, а звіт виконаний формально, узагальнено, без ретельного аналізу, у зв'язку з чим не є об'єктивним.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що він при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення останньому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.
Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним звіту про оцінку майна, відповідач послався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання та експерт несуть відповідальність щодо надання необ'єктивного висновку про вартість майна, а приватний виконавець не наділений повноваженнями ставити під сумнів чи перевіряти достовірність інформації, зазначеної у висновку про вартість майна.
Представник третьої особи ПАТ "Приватна експертна служба" надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що дії приватного виконавця щодо проведення оцінки вартості нерухомого майна в рамках виконавчого провадження є правомірними, оскільки діючим законодавством України передбачено звернення до суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у разі здійснення оцінки щодо нерухомого майна.
Стосовно не проведення огляду об'єкта оцінки, представник третьої особи зазначив, що такі твердження позивача ґрунтуються виключно на власних припущеннях та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Крім того, представник третьої особи ПАТ "Приватна експертна служба" зазначив, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором, він не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин, а лише підтверджує висновки та дії суб'єкта оціночної діяльності щодо реалізації практичної діяльності.
Представник третьої особи ПАТ "Укргазбанк" у письмових поясненнях щодо позовної заяви послався на те, що доводи позивача в частині не проведення ознайомлення з об'єктом оцінки суб'єктом оціночної діяльності та необ'єктивності оцінки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Крім того, представник третьої особи зазначив, що огляд об'єктів нерухомого майна проведено оцінювачем разом з представником стягувача, а до самого звіту про вартість майна додано фото такого нерухомого майна.
Також представник третьої особи ПАТ "Укргазбанк" наголосив й на тому, що дії приватного виконавця в частині винесення постанови про проведення оцінки майна боржника повністю узгоджуються з приписами Закону України "Про виконавче провадження" та є правомірними, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 (суддя Кушнова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі №320/2893/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 04.07.2019.
Вказаною ухвалою суду також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" та Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк".
Протокольною ухвалою суду від 04.07.2019 (суддя Кушнова А.О.) підготовче засідання було відкладено на 30.07.2019 у зв'язку з неявкою позивача, яка була визнана судом необґрунтованою.
Протокольними ухвалами суду від 30.07.2019 (суддя Кушнова А.О.) долучено до матеріалів справи докази щодо поважності причин неявки представника позивача в підготовче судове засідання 04.07.2019, а також долучено до матеріалів справи копію Рецензії на завірену адвокатом Куксюком А.Л. копію Звіту за результатами проведення оцінки комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000 :04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, від 17.07.2019, складеної ТОВ "Інжиніринговий центр "Екскон".
30.07.2019 судом було зроблено адвокату Зарубайку Петру Івановичу попередження у вигляді усного зауваження за прояв неповаги до суду із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 (суддя Кушнова А.О.) закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.09.2019.
02.08.2019 на адресу суду від адвоката Зарубайка Петра Івановича, як представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", надійшла заява про відвід судді Кушнової А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 (суддя Кушнова А.О.) визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. у справі №320/2893/19 необґрунтованим, зупинено провадження в адміністративній справі №320/2893/19 до вирішення питання про відвід та передано адміністративну справу №320/2893/19 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
05.08.2019 суддею Київського окружного адміністративного суду Кушновою А.О. було постановлено окрему ухвалу, яку суд направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що мали місце з боку адвоката Зарубайка Петра Івановича, представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" за довіреністю №619 від 18.12.2018 року.
05 серпня 2019 року за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. для розгляду заяви про відвід судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 06.08.2019 у задоволенні заяви адвоката Зарубайко П.І. про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №320/2893/19 - відмовлено.
07.08.2019 матеріали адміністративної справи №320/2893/19 передані судді Кушновій А.О. для подальшого розгляду справи.
07.08.2019 суддею Київського окружного адміністративного суду Кушновою А.О. подано до канцелярії Київського окружного адміністративного суду заяву про самовідвід в адміністративній справі № 320/2893/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №320/2893/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. про самовідвід від 07.08.2019 в адміністративній справі №320/2893/19.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 №224 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №320/2893/19" у зв'язку із самовідводом судді Кушнової А.О. справу №320/2893/19 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019 дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 дану справу прийнято до провадження судді Балаклицького А.І., вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 19.08.2019.
19 серпня 2019 року до суду надійшли клопотання представника позивача та представника ПАТ "Укргазбанк" про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
При цьому, частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи те, що про дату, час та місце судового розгляду справи учасники справи повідомлялись належним чином та зважаючи на строк розгляду даної справи, встановлений частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
01.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком Михайлом Михайловичем було відкрито виконавче провадження №58768672 на підставі виконавчого напису №754, виданого 13.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, про звернення стягнення на майно позивача на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк".
Так, згідно вказаного виконавчого напису звернуто стягнення на: нежитлове приміщення, адміністративно - виробниче приміщення, загальною площею 371,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52, реєстраційний номер майна 834750732105; виробничі приміщення загальною площею 1635,3 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл. , м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52 , реєстраційний номер майна 1012197232105; будівлі виробничої бази, що складаються зі складу паркетної фрези, літ В, загальною площею 337,0 кв.м.; складу меблевих заготовок, літ. Г, загальною площею 254,5 кв.м., побутового приміщення з котельнею, літ. Л, загальною площею 77,0 кв. м.; машинного приміщення, сушильних камер, котельні, літ. П, Р, загальною площею 312,4 кв.м.; шафового пункту, літ. С, загальною площею 11,5 кв.м., лісопильної та деревообробної дільниці, літ, М, загальною площею 215,4 кв.м.; дільниці відправки, літ.Н, загальною площею 183,5 кв.м.; навісу, літ О, загальною площею 221,8 кв.м.; навісу літ. Ф, загальною площею 27,7 кв.м.; навісу, літ. Ч, загальною площею 338,3 кв.м.; убиральні, літ. Ш, загальною площею 2,6 кв.м.; навісу літ. У, загальною площею 21,8 кв.м.; що розташовані за адресою: Київська обл. , м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52 , реєстраційний номер майна 1064813132105; земельну ділянку площею 0,9230 га, кадастровий номер 3210500000:04 : 024 : 0001, що знаходиться за адресою: Київська обл ., м. Бориспіль, вул.Привокзальна, буд. 52 .
Звернення стягнення в межах виконавчого провадження №58768672 здійснюється для задоволення вимог стягувача ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 64268,49 євро та 2597360,25 грн., а загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за вказаним виконавчим документом - 4561994,45 грн.
03.04.2019 відповідачем в рамках виконавчого провадження №58768672 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, за участю стягувача, ПАТ АБ "Укргазбанк", в особі представника Приступи О.О. та зберігача ОСОБА_1 .
15.04.2019 відповідачем в рамках виконавчого провадження №58768672 було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на підставі клопотання ПАТ "Укргазбанк" від 12.04.2019 вх.№ 1201 та призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ "Приватна експертна служба".
15.05.2019 ТОВ "Приватна експертна служба" було складено висновок про вартість майна, згідно якого вартість комплексу будівель та споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, станом на дату оцінки, без врахування ПДВ, становить 15270180,83 грн.
У додатках до вказаного висновку містяться фотографії об'єкта оцінки, а також інформація про об'єкти порівняння, використані в рамках порівняльного підходу.
30.05.2019 ТОВ "Фірма Варіація" отримало від відповідача повідомлення №2913 від 20.05.2019 про результати оцінки майна боржника та копію висновку про вартість нерухомого майна від 15.05.2019, складеного ТОВ "Приватна експертна служба".
Однак, позивач не погоджується із висновком про вартість нерухомого майна від 15.05.2019, складеним ТОВ "Приватна експертна служба", оскільки вважає, що його результати та зміст не відповідають нормам чинного законодавства, вартість майна є значно заниженою, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до частини 1, абзаців 1-3 частини 2 статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною 3 статті 57 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У відповідності до частини 5 статті 57 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині вчинення приватним виконавцем неправомірних дій щодо визначення вартості майна, позивач посилається на порушення останнім вимог статті 57 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, проте, в чому саме полягає порушення вимог цієї статті або які саме положення чинного законодавства України, що регулює вчинення приватним виконавцем виконавчих дій в межах примусового виконання виконавчого документа, позивачем в позовній заяві зазначено не було.
Разом з тим, з аналізу наведених норм права, а також встановлених обставин справи вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення останньому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.
Крім того, у відповідності до частини 1 статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не проведення суб'єктом оціночної діяльності огляду майна під час виготовлення звіту про його вартість.
В той же час такі твердження представника позивача спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема самим звітом про оцінку майна, що підтверджує факт здійснення огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки.
Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання недійсним висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіація", складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
Наведене свідчить про те, що письмовий звіт надається суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в межах обсягу питань, що містяться в постанові.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно приписів частини 5 статті 57 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Тобто, законодавець надав можливість оскарження до суду кожною із сторін результатів визначення вартості чи оцінки майна, але з норми Закону України «Про виконавче провадження» прямо не випливає порядку визначення як суб'єктного складу сторін у спорі про оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, так і способу захисту цивільних прав та інтересів, що, в обох випадках, визначається самостійно суб'єктом оскарження.
За таких обставин, суд відзначає, що позивач не обмежений в наданих йому чинним законодавством процесуальних правах звернення до суду як за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у інший спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, а також за інших, визначених, на його думку, підстав позову, мотивованих питаннями, пов'язаними з результатами визначення вартості чи оцінки майна.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ (далі по тексту - Закон України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ)
Згідно з частиною 4 статті 3 Закон України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до стаття 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III).
Відповідно до статті 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Наведене в сукупності свідчить про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року у справа № 914/881/17.
В подальшому, правові позиції щодо питань застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна, викладено в Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04 липня 2018 року, справа №711/650/13-ц, згідно якої: «Верховний Суд звертає увагу, що 13 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю постановою у справі № 914/881/17 зробила наступний висновок про застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна - за змістом статей 12, 33 Закону про оцінку майна звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним».
У зв'язку із зазначеним суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє право позивача, що підлягає судовому захисту, а сам висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіація", складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 52, лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його дій, вчинених в рамках виконавчого провадження №58768672 з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 205, 229, 242-246, 250, 255, 268 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.