02 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/2988/19
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
секретар судового засідання Біляченко Д.О.,
за участю: представників позивача Данилюка Д.В., Янчука О.В.,
представників відповідача Мавроді Р.Ф., Урдзика В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янеір" ЛТД до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00051, № UА401010/2019/00065, скасування рішення про коригування митної вартості товарі,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом , у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401010/2019/00051;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів N UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019;
- зобов'язати Вінницьку митниці ДФС визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5 400526,0 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Янеір» ЛТД указувало, що у Вінницької митниці ДФС були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки ТОВ «ЯнЕір» ЛТД до декларації митної вартості були додані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що відповідачем аргументовано не доведено, що заявлено неповні та/або достовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість повітряного судна, відтак згідно ст.54 Митного кодексу України заявлена митна вартість вважається визнаною автоматично. ТОВ «ЯнЕір» ЛТД стверджує, що з ним митним органом не було проведено процедуру консультації з метою обґрунтованого вибору підстав та методів для визначення митної вартості ПВС. На думку позивача, всі претензії митного органу є надуманими, оскільки не містять розбіжностей, не містять ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складової вартості, із затребуваних додаткових документів жоден не є таким, що суттєво впливає на митну вартість та можуть слугувати підставою для невизнання митної вартості за 1 основним методом визначення митної вартості, а факт не проведення консультації з підприємством у передбачений законодавством спосіб підтверджує протиправність такого рішення та картки відмови.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2019.
17.04.2019 підготовче засідання в справі не відбулося, оскільки представником відповідача було подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання. Нове підготовче засідання в справі призначено на 06.05.2019.
06 травня 2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову. У цій заяві ТОВ "Янеір" ЛТД збільшив свої позовні вимоги та просив суд вирішити спір з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401010/2019/00051 від 05.03.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401010/2019/00065 від 09.04.2019;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів N UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та зобов'язати Вінницьку митниці ДФС визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5 400526,0 грн.
06.05.2019 в підготовчому засіданні заява прийнята до розгляду, а також в засіданні виникла потреба у наданні позивачем додаткових доказів у справі, у зв'язку з цим оголошено перерву до 19.06.2019.
19.06.2019 в підготовчому засіданні продовжено перерву до 03.07.2019, оскільки надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду, а представником позивача подано до суду витребувані документи та матеріали. Перерву за клопотанням представника відповідача продовжено до 19.07.2019.
Ухвалою суду від 05.07.2019 задоволено клопотання представника Вінницької митниці ДФС про розгляд справи в режимі відеоконференції.
19.07.2019 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. За згодою представників сторін, розгляд справи по суті розпочато 19.07.2019. У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні, судом оголошено перерву до 26.07.2019.
26.07.2019 справа в судовому засіданні не слухалася, оскільки неможливо було підключитися до сервера комп'ютерної програми, що унеможливило проведення відеоконференції, проведення якої за участі представника відповідача доручено Вінницькому окружному адміністративному суду. Нове судове засідання в справі призначено на 02.08.2019 за участі представника відповідача в режимі відеоконференції.
Вінницькою митницею ДФС у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в справі, подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При цьому вказано, що позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару за МД № UА401010/2019/014761 від 22.02.2019 були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 14.02.2019 №188, договір купівлі-продажу б/н від 14.02.2019, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб (літак) 29.05.2014 №РП 4161. Відповідно до поданих до митного оформлення документів: а саме рахунку-фактури від 14.02.2019 №188, фактурна вартість літака складає 200000 дол.США. Відповідач наголошував, що вперше повітряне судно було ввезено на митну територію України 27.01.2016 за МД № UА401090002/2016/001386 та заявлено за митною вартістю 5250000 дол.США. 16.02.2016 позивачем проведено митне оформлення в режимі «експорт» двигунів, які були зняті з літака, за декларацією № UA 401090002/2016/003048, в якій митна вартість двигунів була задекларована в розмірі 1600000 дол. США. 29.01.2019 до митного оформлення було подано МД № UA401010/2019/005912 в режимі «Переробка на митній території», до якої додано фактуру № 10320 від 09.01.2019 на суму 3650000 дол.США, видану продавцем товару - компанією "EASTOK AVIA FZC". Таким чином, на думку представника відповідача, позивач сам заявляв для проведення митного оформлення митну вартість товару в розмірі 3650000 дол.США (за виключенням вартості двигунів - 1600000 дол. США), яка є економічно обґрунтованою та підтверджена документально документами, що надавались до попередніх митних оформлень. 22.02.2019 до Вінницької митниці ДФС позивачем подано МД UA401010/2019/014761 в режимі «Імпорт». Відповідно до наданих до митного оформлення документів, а також порівнюючи опис товару, заявлений в гр.31 МД та опис товару в графі 31 у МД UA401010/2019/005912 від 29.01.2019, митницею встановлено, що стан літака, за період з 29.01.2019 по 22.02.2019 не змінився. Однак, не зважаючи на це, митна вартість повітряного судна заявлена вже в розмірі всього 200000 дол.США. Відповідач стверджує, що позивачем не надано будь-якої інформації про чинники та фактори, які могли за період з 29.01.2019 по 22.02.2019 таким значним чином вплинути на зменшення вартості літака. Договором купівлі-продажу б/н від 14.02.2019 не визначено ціну продажу повітряного судна.
Також відповідачем подано відзив у зв'язку з поданням позивачем заяви про зміну предмету, в якому вказано на те, що Вінницька митниця ДФС не визнає позов у повному обсязі. Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 1010/2019/00065 від 09.04.2019 зазначено, що 15.03.2019 декларантом ТОВ «Скайброк» до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вінниця-центральний» подано ЕМД № UA401010/2019/017838 на товар «літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR - СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997, без двигунів, не є товаром військового призначення», одержувачем якого є ТОВ «ЯнЕір» ЛТД. Зазначений товар задекларовано за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що становить 5343297,60 грн. (200000 дол.США) із зазначенням у графі 43 ЕМД «Код MBB» - «1». Втім, позивач подав митну декларацію на той самий товар, у митному оформленні якого за МД № UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 вже було відмовлено у зв'язку із коригуванням митної вартості, не беручи до уваги норму ч.7 ст. 55 МК України. За наведених обставин та наявності рішення про коригування митної вартості від 05.03.2019 N UА401000/2019/000030/1 декларанту 09.04.2019 видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401010/2019/00065.
Позивачем подано пояснення щодо визначення вартості повітряного судна, в яких зазначено, що за ціною 365000 дол. США літак подавався для поміщення його в митний режим переробки, а сам проформа інвойс не підлягав оплаті, оскільки право власності на літак не переходило. При подачі на розмитнення повітряного судна за ціною 200 тисяч дол. США відповідачу надано всі необхідні документи серед яких, рахунок-інвойс для оплати на суму 200 тисяч, договір купівлі-продажу літака, звіт сертифікованого оцінювача про вартість вказаного повітряного судна, яка була визначена на рівні 205 тисяч. На думку позивача, відповідачем не враховано, що в матеріалах митної справи разом з декларацією позивачем була подана оцінка вказаного повітряного судна на суму 205 тис. доларів, яка була проведена сертифікованим оцінювачем та яка підтвердила вартість цього повітряного судна. Також у підтвердження обґрунтованості своїх дій Товариство замовило окрему оцінку вартості цього ж повітряного судна в КНІСЕ, яка фактично підтвердила попередні результати оцінювання. Окремо позивачем звернуто увагу суду на те, що сам власник вказаного ПС неодноразово пропонував на продаж вказане ПС за ціною 200 тисяч доларів США, про що і було укладено договір купівлі-продажу між власником ПС та позивачем.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.
Представники відповідача, які брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, аргументуючи доводами відзивів.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзиви, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як видно із матеріалів справи, 14.02.2019 між ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (Покупець) та компанією "EASTOK AVIA FZC" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу планера літального апарата б/н, яким Продавець реалізує своє право на продаж планера літального апарата (далі - ПЛА) без двигунів і допоміжної силової установки (ДСУ).
Умови поставки визначені у п. 1.3 договору.
14.02.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі - продажу планера літального апарата, якою п. 1.3 та п. 1.4 договору купівлі - продажу викладено в новій редакції.
Так, за змістом п. 1.4 у новій редакції, право власності на ПЛА буде передано від Продавця Покупцю після отримання всієї вартості товару (200000 дол. США) на рахунок Продавця, одночасно з отриманням Покупцем підписаного оригіналу купчі.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 14.02.2019 № 188 фактурна вартість літака складає 200000 дол.США.
22.02.2019 позивачем з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару подано до Вінницької митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ40АА № UA401010/2019/014761 на товар - «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік, без двигунів. Не є товаром військового призначення".
Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявленої митної вартості товару (200000 дол. США) разом з митною декларацією N UA401010/2019/014761 були подані такі документи: рахунок -фактура (інвойс) від 14.02.2019 № 188, договір купівлі - продажу б/н від 14.02.2019, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб (літак) від 29.05.2014 № РП 4161.
За результатами перевірки митної декларації, Вінницькою митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлено картку відмови № UА401010/2019/00051 від 05.03.2019, у зв'язку з тим, що в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5,6 ст. 54, ст. 264 Митного кодексу України, у зв'язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару № UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019.
Рішення про коригування митної вартості товару N UА401000/2019/000030/1 прийнято відповідачем 05.03.2019. Вказаним рішенням скориговано ціну товару в сторону її завищення, з 200000 дол. США до 3650000 дол. США.
При цьому Вінницькою митницею ДФС вказано, що продаж транспортного засобу здійснює компанія "EASTOK AVIA FZC", якою на цей же товар 09.01.2019 було видано фактуру № 10320 на суму 3650000 дол.США, даний рахунок надавався до митного оформлення разом з ЕМД від 29.01.2019 №UА401010/2019/005912. Відповідно до наданих до митного оформлення документів, а також порівнюючи опис товару заявлений в гр. 31 МД UА401010/2019/014761 від 22.02.2019 та опис товару в графі 31 в МД UA401010/2019/005912 від 29.01.2019, встановлено що стан літака, за період з 29.01.2019 по 22.02.2019, не змінився. Також у органу доходів і зборів відсутня інформація про чинники та фактори, які могли за період 29.01.2019 по 22.02.2019 таким значним чином вплинути на зменшення вартості літака. Окрім того відповідно до п.1.4, 1.5 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019 не видається можливим встановити кінцеву ціну продажу. Також в договорі не відображено умови поставки на яких здійснюється продаж товару, а в рахунку зазначено CIP-VIN International airport, хоча даний товар там вже знаходиться. З огляду на вищевикладені розбіжності та неточності, відповідно до ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, якщо така угода мала місце (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, угодою, контрактом); (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) інші підтверджуючі документи за власним бажанням.
Декларантом додатково надано: комерційну пропозицію від 11.02.2019 № 1; додаткову угоду від 22.02.2019 №1 до договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019; експертний висновок щодо ринкової вартості повітряного судна. Зважаючи на те, що надані додаткові документи містять розбіжності, неточності та двозначні трактування, використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МК України застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. При цьому вказано, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у органу доходів і зборів інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були продані на експорт в Україну. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у органу доходів і зборів вартісної основи для розрахунку митної вартості та інформації про продаж на експорт в Україну аналогічних/подібних товарів. Враховуючи той факт, що літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997р. ввезений на митну територію України раніше для ремонтних робіт, територію України, з моменту ввезення з метою ремонту, не залишав, джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 29.01.2019 № UA401010/2019/005912, за якою даний товар «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR-CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997р., без двигунів» було поміщено в попередній митний режим.
Також у рішенні вказано про проведені консультації з декларантом.
15 березня 2019 року декларантом ТОВ "Скайброк" до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Вінниця-центральний" подано ЕМД № UA401010/2019/017838 на товар "літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR - СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997, без двигунів, не є товаром військового призначення", одержувачем якого є ТОВ "ЯнЕір" ЛТД. Зазначений товар задекларовано за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що становить 5343297,60 грн (200000 дол.США) із зазначенням у графі 43 ЕМД "Код MBB" - " 1".
За результатами перевірки митної декларації, Вінницькою митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлено картку відмови від 09 квітня 2019 року № UА401010/2019/000651, у зв'язку з тим, що в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та невірно обрано метод визначення митної вартості товару, а саме не враховано рішення про коригування митної вартості товару № UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 на цей товар.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару № UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та картками відмови від 05.03.2019 та 09.04.2019, позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи, з урахуванням наведеного, спір по суті, суд виходив з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 246 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).
Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вищевикладене відповідає правовим висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеній в постанові від 20 лютого 2018 року в справі №809/1884/16, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, а також у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року в справі №21-127а15 та від 02 червня 2015 року в справі №21-498а15.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).
У відповідності до пунктів 1-4 розділу 2 Методичних рекомендацій, робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).
Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.
Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Держмитслужби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Держмитслужби України; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужби України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація, отримана в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).
Судом безспірно встановлено, що повітряне судно, а саме літак цивільної авіації Airbus А320-212, призначений для перевезення пасажирів та багажу, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік, з встановленими двигунами, з серійними номерами: 731808, 733186 (не є товаром військового призначення) було ввезено на митну територію України 27.01.2016 за МД № UА401090002/2016/001386 (ІМ31АА) та заявлено за митною вартістю 5250000 дол.США.
16.02.2016 позивачем проведено митне оформлення в режимі «експорт» двигунів, які були зняті з літака, за декларацією № UA 401090002/2016/003048, в якій митна вартість двигунів була задекларована в розмірі 1600000 дол. США.
29.01.2019 до митного оформлення було подано МД № UA401010/2019/005912 в режимі «Переробка на митній території» (ІМ51АА), з метою здійснення митного оформлення товару - "літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік, без двигунів. Не є товаром військового призначення". Митна вартість товару визначена відповідно до рахунку - фактури № 10320 від 09.01.2019 на суму 3650000 дол.США, виданої продавцем товару - компанією "EASTOK AVIA FZC".
В митних деклараціях № UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 та № UA401010/2019/017838 від 15.03.2019 щодо митного оформлення в режимі "Імпорт" (ІМ40АА) товару - "літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік, без двигунів. Не є товаром військового призначення" митна вартість заявлена для проведення митного оформлення в розмірі 200000 дол.США.
На підтвердження митної вартості були надані такі документи: рахунок - фактура (інвойс) від 14.02.2019 № 188, договір купівлі - продажу б/н від 14.02.2019, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб (літак). До митної декларації від 15.03.2019, окрім вказаних також додано: звіт від 27.02.2019, додаткова угоди № 1 від 14.02.2019, комерційна пропозиція від 11.02.2019.
Слід вказати, що опис товару, заявленого в гр.31 МД № UA401010/2019/005912 та в гр. 31 № UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 та № UA401010/2019/017838 від 15.03.2019, є однаковим. Відомості про те, що стан літака, за період з 29.01.2019 по 22.02.2019 змінився в митних декларація від 22.02.2019 та від 15.03.2019 відсутні.
Під час судового розгляду справи представники позивача вказали, що двигуни вказаного літака були орендовані, з початком бойових дій на сході України, у 2016 році орендодавець затребував повернути двигуни, які були демонтовані та вивезені з митною вартістю 800000 дол. США за один, 1600000 дол. США за обидва. Літак без двигунів із залишковою митною вартістю 3650000 дол. США з 2016 р. простояв в очікуванні, при цьому ТОВ "ЯнЕір" ЛТД робило все щоб знайти двигуни, але всі спроби були марними. Льотна придатність літака втрачена 25.05.2016. За інформацією технічного департаменту ТОВ "ЯнЕір" ЛТД, багато компонентів літака вичерпали свій термін експлуатації за календарем або фізично вийшли з ладу та потребують заміни, відновлення льотної придатності Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, складає 7278889,40 дол. США. У зв'язку з цим представники позивача наголошували, що вартість літака може оцінюватись за фактичними ринковими квотами як фюзеляж без двигунів. Саме власником літака компанією "EASTOK AVIA FZC" було запропоновано ТОВ "ЯнЕір" ЛТД викупити фюзеляж літака Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, без двигунів за ринковою ціною у 200000 дол. США.
Також представники позивача акцентували увагу на тому, що разом із декларацією для митного оформлення подано звіт ТОВ "Незалежна експертна оцінка "Експерт" щодо визнання ринкової вартості об'єкта оцінки - повітряне судно (планер) Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, що належить "EASTOK AVIA FZC" та знаходиться за адресою: Україна, Вінницька обл., с. Гавришівка, з метою прийняття управлінських рішень, на виконання договору № 07-02/19 від 25.02.2019, в якому суб'єкт оціночної діяльності дійшов висновку, що ринкова вартість повітряного судна (планера) Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, що належить "EASTOK AVIA FZC" та знаходиться за адресою: Україна, Вінницька обл., с. Гавришівка, складає 200005,00 дол. США.
Суд критично оцінює наданий позивачем звіту про оцінку вартості літака, який подавався відповідачу при митному оформленні, позаяк вказаний звіт є власною думкою оцінювача, про що зазначено в самому звіті, а тому не може прийматися судом як беззаперечний доказ розміру митної вартості літака.
Крім того, суд ураховує, що зі змісту звіту слідує, що дослідження проведено виключно на інформації, отриманій від позивача у письмовому або усному вигляді, виконавець не займався вимірюванням фізичних параметрів об'єктів оцінки, не проводив технічних експертиз.
Додатково ТОВ "ЯнЕір" ЛТД було замовлено експертне дослідження щодо визначення ринкової вартості повітряних суден, які ввезені на митну територію України, зокрема Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, станом на 05.03.2019, у Київському науково - дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ).
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення транспортно - товарознавчого дослідження КНДІСЕ від 10.06.2019 № 14096/19-56, ринкова вартість досліджуваного літака Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, станом на 05.03.2019, з урахуванням результатів ідентифікації, візуального обстеження складових, наданих актів технічного стану та прийнятих обмежень складає 6022627 грн (224498 дол. США).
Разом з цим, суд указує, що вказане дослідження було проведено після подання позивачем документів щодо митного оформлення товару, а тому суд вважає, що інформація, викладена у звіті про оцінку вартості літака та висновку експертного дослідження, не спростовує висновку відповідача про визначення митної вартості товарів та правомірності прийнятого рішення. При цьому суд зазначає, що висновки експерта носять довідковий характер.
Одночасно суд зауважує, що тимчасово ввезені товари не мають піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.
ТОВ "ЯнЕір" ЛТД не надано відомостей про якісні характеристики товару, чим зумовлене різке зниження митної вартості літака за період перебування в митному режимі "Переробка на митній території", при відсутності факту експлуатації.
Додатково надані декларантом, на вимогу митниці, документами також не спростовано сумнівів митниці в обґрунтованості заявленої декларантом у митних декларація митної вартості товару в розмірі 200000 дол. США, зменшення якої до вказаної суми із 3650000 дол. США фактично відбулося в межах місяця.
Так, як було зазначено вище, позивачем під час митного оформлення літака у митний режим «Переробка на митній території» відповідно до МД № UA401010/2019/005912 від 29.01.2019 із митного режиму "Тимчасове ввезення" (МД № 401090002/2016/001386 від 27.01.2016) митну вартість визначено в розмірі 3650000 дол.США, а при переоформленні у митний режим імпорту відповідно до митної декларації № UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 та в подальшому митної декларації № UA401010/2019/017838 від 15.03.2019 митну вартість визначено в розмірі 200000 дол.США.
При цьому вартість в розмірі 3650000 дол. США була економічно обґрунтованою та визнана митним органом під час митного оформлення.
Беручи до уваги викладене, суд погоджується із твердженнями відповідача, що документи, подані декларантом до Вінницької митниці ДФС разом з митною декларацією та надіслані додатково не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи вищевикладене та встановлені відповідачем під час здійснення митного оформлення обставини, висновок митного органу про неможливість застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, узгоджується із зазначеними положення Митного кодексу України та є правомірним.
Судом з'ясовано, що відповідно до положень ч. 3 ст.57 МК України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.
У рішенні про коригування митної вартості товарів N UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 зазначене обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за другорядними методами у відповідності до ст.ст.59-63 МК України. Враховуючи той факт, що літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 р. ввезений на митну територію України раніше для ремонтних робіт, територію України з моменту ввезення, з метою ремонту, не залишав, джерелом числового значення митної вартості стала ЕМД від 29.01.2019 UA401010/2019/005912, за якою даний товар «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR-CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997р., без двигунів.» було поміщено в попередній митний режим.
Консультації з декларантом були проведені в усній формі, що відповідає положенням МК України. На вимогу митниці, декларантом були частково надані витребувані документи, що відображено в спірному рішенні.
Слід зазначити, що саме декларант є зацікавленою особою щодо митного оформлення задекларованого ним товару, а тому він повинен доводити правильність визначення ним митної вартості всіма передбаченими законом способами та брати активну участь у проведенні процедури консультацій з метою обрання підстав для застосування певного методу визначення митної вартості задекларованого ним товару.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріальних доказів, суд дійшов висновку про наявність у митного органу необхідних та достатніх правових підстав для винесення рішення про коригування митної вартості товарів N UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019.
Враховуючи наведене, а також те, що оскаржуваними картками відмови № UА401010/2019/00051 від 05.03.2019 та № UА401010/2019/000651 від 09.04.2019 Вінницькою митницею ДФС відмовлено у митному оформленні товарів відповідно до митних декларацій № UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 та № UA401010/2019/017838 від 15.03.2019 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів N UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019, то суд приходить до висновку про їх обґрунтованість також.
Висновок суду про правомірність визначення відповідачем оскаржуваним рішенням від 05.03.2019 митної вартості товару за резервним методом на рівні 3650000 дол. США унеможливлює зобов'язання Вінницької митниці ДФС визнати заявлену ТОВ "ЯнЕір"ЛТД митну вартість товару у розмірі 5400526,0 грн чи 200000 дол.США.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень. Водночас позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД необґрунтованими та залишає позов без задоволення.
Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі та положення ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Янеір" ЛТД (вул. Авіаторів, 9, м.Житомир,10007, ідентифікаційний код 38267160) до Вінницької митниці ДФС (вул. Лебединського, 7, м.Вінниця, Вінницька область, 21034, ідентифікаційний код 39510664) про визнання протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00051 від 05.03.2019, № UА401010/2019/00065 від 09.04.2019, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та зобов'язання визнати заявлену митну вартість товару відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повне судове рішення складене 16 серпня 2019 року