Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 серпня 2019 р. Справа№200/7207/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області (далі - відповідач, УСЗН), в якому просить: - визнати незаконними дії та скасувати рішення щодо не призначення допомоги при народженні дитини; - зобов'язати призначити допомогу при народженні дитини та здійснити виплату заборгованості.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 посилається на протиправну відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки відсутність позивача за адресою, зареєстрованою як фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи, не є підставою для відмови в призначенні такої допомоги згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач звернулася до УСЗН як внутрішньо переміщена особа. Посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і п. 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, вказує на те, що комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішила відмовити в призначенні позивачу державної допомоги при народженні дитини згідно п. 12 вказаного Порядку.
Ухвалою суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, відстрочено позивачу сплату судового збору, витребувано у відповідача докази.
10 липня 2019 суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 05.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2019 року.
Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання з 27.03.2001 - Донецька область, смт Старомихайлівка, що підтверджується копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 і картки платника податків від 30.08.2013.
Згідно з копією свідоцтва про народження від 21.03.2018 серія НОМЕР_3 і витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 21.03.2018 № 00019803968, ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила ОСОБА_3 .
Також до суду надана копія довідки від 27.03.2018 № 0000501884/21840 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою ОСОБА_2 перемістилася з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної діяльності) з смт Старомихайлівка Мар'їнського району до АДРЕСА_1 .
Листом від 28.09.2018 №07-29/7631/1 УСЗН повідомило позивача про те, що здійснено перевірку фактичного місця проживання позивача( АДРЕСА_1 ). У зв'язку з наведеним скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана позивачу, про що зазначено у витязі з рішення УСЗН від 23.05.2018 №31.
Також відповідно до протоколу від 23.05.2018 № 18 прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини з підстав встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Отже, єдиною підставою для відмови в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини стала відсутність позивача за адресою, зареєстрованою як фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.
Також суд зазначає, що відповідачем не надано відомостей, що позивач отримала таку допомогу в іншому органі соціального захисту населення на території України.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні допомого при народженні дитини.
Частинами 1 і 4 ст. 1 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811) передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 ч. 3 Закону № 2811-XII визначено, що аідповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога при народженні дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2811-XII встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Статтею 11 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Даний перелік документів є вичерпним.
Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Вказані приписи Закону № 2811-XII кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Статтями 22 і 23 Закону № 2811-XII встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.
Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.
Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: подала завідомо недостовірні відомості.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).
Пунктом 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), встановлено, що для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
Пунктами 12 і 13 Порядку № 365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2019 року у справі № 226/79/17 погодився з тим що підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Також Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування. <…> Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. У цьому випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
З огляду на викладене суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та встановлених судом обставин, позивач має право на призначення їй допомоги при народженні дитини.
Тому позовні вимоги в частині оскарження спірного рішення і зобов'язання призначити вказану допомогу з виплатою заборгованості по цій допомозі підлягають задоволенню. Проте позовна вимога про визнання незаконними дій є неконкретизованої, а тому, враховуючи, що права і законні інтереси позивача можуть бути повністю захищені шляхом скасування спірного рішення і зобов'язання призначити вказану допомогу, у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій необхідно відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, а позов задоволено частково, судовий збір у розмірі 384,20 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина судового збору в розмірі 384,20 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області (ідентифікаційний код 03197247, 87000, Донецька область, смт. Нікольське, вул. Свободи, 112) про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області, зазначеного в протоколі від 23 травня 2018 року № 18, про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 .
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області призначити ОСОБА_4 допомогу при народженні дитини та здійснити виплату заборгованості по допомозі при народженні дитини.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Повне рішення суду складено 27 серпня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков