Провадження № 11-сс/812/575/19, Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: п.9 ч.1 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
23 серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у письмовому провадженні в рамках кримінального провадження № 12019150140000302 матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2019 року про арешт майна.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2019 року про арешт майна, яке було вилучено в ході проведення обшуку службових приміщень ТОВ «Фасад-Центр» та постановити нове рішення, яком відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна і повернути майно власнику.
Короткий зміст рішення слідчого судді суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2019 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вилучені в ході обшуку службових приміщень ТОВ «Фасад-Центр» за адресою: вул. Кругова, 44, м. Миколаїв, речі та документи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.
Вважає, що ухвала слідчого судді прийнята із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України.
На переконання апелянта, клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України
Зазначає, що в клопотання слідчого, а так само і в ухвалі слідчого судді не вказано, які саме конкретні відомості, сліди містять документи, які вилучені в ході проведення обшуку, а також яким чином вказане майно було використане як знаряддя вчинення злочину.
Встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
СВ Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019150140000302 за фактом здійснення розтрати чужого майна службовими особами шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя, прийшовши до висновку про необхідність арешту значеного у клопотанні слідчого майна, дійшов висновків, що вилучене майно автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є знаряддям злочину.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею додержані вимоги статей 170 - 173 КПК України.
Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку з цим, відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно вимогам частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як слідує із матеріалів судового та кримінального провадження майно, яке вилучене 1 серпня 2019 року в ході обшуку за адресою: вул. Круглова, 44, м. Миколаїв за місцезнаходженням ТОВ «Фасад-Центр», може зберегти на собі сліди правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З огляду на обставини кримінального провадження, враховуючи вимоги частини 1 та частини 2 статті 170 КПК України щодо завдання та мети арешту, слідчий суддя при постановленні рішення вірно врахував, що зазначене майно відповідає критерію речового доказу та на підставі статті 170 КПК України підлягає арешту.
За такого, є такими, що не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо безпідставності накладення арешту на майно.
Виходячи із даних матеріалів кримінального провадження, на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників та/або користувачів майна з метою виконання завдань кримінального провадження, так як незастосування арешту в даному випадку може призвести до зникнення вказаного майна, приховування слідів злочину, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За наведеного, є безпідставними доводи апелянта, щодо необґрунтованості арешту зазначеного в ухвалі слідчого судді майна.
Посилання апелянта на порушення строків подачі слідчим клопотання про арешт майна у відповідності до вимог статті 171 КПК України, є неслушними, оскільки виходячи з положень частини 5 статті 171 КПК України, це стосується лише тимчасово вилученого майна, яким, виходячи із змісту ухвали слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2019 року про проведення обшуку, даних самого протоколу обшуку майна та положень частини 7 статті 236 КПК України, майно, про накладення арешту якого звернувся слідчий з клопотанням, не є таким.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено, а тому і в цій частині твердження апелянта є безпідставними.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак і для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_5 ..
Керуючись статтями 404 - 407, 419, 424, 532 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 серпня 2019 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: