Дата документу 23.08.2019 Справа № 316/1810/18
Єдиний унікальний № 316/1810/18
Провадження №22-ц/807/2581/19
Головуючий в 1-й інстанції - Бульба О.М.
23 серпня 2019 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,
суддів:Кримської О. М., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 31 травня 2019 року, ухвалене в м. Енергодар (повний текст рішення складено 05 червня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
19.10.2018 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою в якій просив стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», на свою користь страхове відшкодування в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та сплачену суму судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. Позов обґрунтовував тим, що15.06.2018 року близько 13.15 години в м. Енергодар на вул. Центральна 10, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 була застрахована у відповідача ПАТ «Страхова група ТАС». Винним у ДТП себе визнав водій автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , який особисто зазначив у повідомлення про скоєння ним ДПТ під час руху в протилежному напрямку на місце стоянки. 30 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 , діючи відповідно до ст.35, п.«а» ст.41.1 Закону №1961 звернувся до відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» з заявою про страхове відшкодування, в якій просив відшкодувати витрати, пов'язані з пошкодженням його автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.06.2018 року з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 . Листом вих. №Г1400/3489 від 04.09.2018 року відповідачем ПАТ «Страхова група ТАС» позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі. Як підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування у вищевказаному листі зазначено, що вказана подія не може бути визнана страховою, оскільки в заяві про страхову подію страхувальником та потерпілим надані відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які суперечать висновку судового експерта ТОВ «Українсько-німецького підприємства «ДЕКРА Експерт», проведеному на запит відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» для з'ясування вірогідності настання зазначених у поясненнях водіїв обставин справи. Позивач вважав дії відповідача не законними та просив стягнути на свою користь розмір страхового відшкодування.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 31 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору діє: ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено.
Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 65 (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 65 (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 сплачену суму судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів висновки транспортно-трасологічного дослідження №ДА/17-18 від 23.08.2018 року, оскільки вказане дослідження виконано судовим експертом, має чіткі відповіді на задані питання, інших висновків матеріали справи не містять, право на замовлення проведення вказаного експертного дослідження саме скаржником передбачено діючим законодавством.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2019 року це 192 100 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 грн. (1921 грн. Х 100 = 192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль «Skoda Octavia А 5» д.н. НОМЕР_2 номер кузову НОМЕР_4 , сірого кольору 2010 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , згідно акту огляду транспортного засобу (а.с.10).
15.06.2018 року близько 13.15 години в м. Енергодар на вул. Центральна 10, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що визнається сторонами, а також підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.6), заявою про страхове відшкодування (а.с.9), актом огляду транспортного засобу (а.с.10), листом № Г1400/3489 (а.с.7-8).
З вищевказаного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що винним у ДТП себе визнав водій автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , який особисто зазначив у повідомлення про скоєння ним ДПТ під час руху в протилежному напрямку на місце стоянки.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 була застрахована у відповідача ПАТ «Страхова група ТАС», що підтверджується страховим актом №23978В/0812018 від 03.09.2018 року, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/7143074 від 03.05.2018 року., з терміном дії з 31.05.2018 року по 30.05.2019 року, страхова сума за шкоду заподіяну майну 100000 грн., розмір франшизи - 0 грн. (а.с. 28).
У зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою позивач як власник автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 , звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 для проведення оцінки матеріальної шкоди, завданої автомобілю «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Згідно наданої довідки від 08.10.2018 року, вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 складає 25900 гривень, в тому числі: запчастини - 17900 гривень, роботи з лакофарбними матеріалами - 8000 гривень (а.с.15).
Третя особа - ОСОБА_2 виконуючи свій обов'язок передбачений п. 33.1.4 Закону №1961 подав страховику письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується відомостями страхового акту №23978В/0812018, затвердженого 03.09.2018 року (а.с.28).
30 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 , діючи відповідно до ст.35, п.«а» ст.41.1 Закону №1961 звернувся до відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» з заявою про страхове відшкодування, в якій просив відшкодувати витрати, пов'язані з пошкодженням його автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.06.2018 року з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 (а.с.9).
Листом вих. №Г1400/3489 від 04.09.2018 року відповідачем ПАТ «Страхова група ТАС» позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі (а.с.7-8). Як підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування у вищевказаному листі зазначено, що вказана подія не може бути визнана страховою, оскільки в заяві про страхову подію страхувальником та потерпілим надані відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які суперечать висновку судового експерта ТОВ «Українсько-німецького підприємства «ДЕКРА Експерт», проведеному на запит відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» для з'ясування вірогідності настання зазначених у поясненнях водіїв обставин справи.
Оцінюючи висновок експертного дослідження №ДА/17-18 від 23 серпня 2018 року у сукупності з іншими доказами по справі, суд першої інстанції не погодився з ним, оскільки дослідження проводилося виключно на підставі письмових матеріалів наявних у страховій справі, висновок не містив категоричних відповідей на поставлені запитання, ґрунтувався на припущеннях та мав ознаки упередженості та необ'єктивності. В зв'язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 6 Закону №1961 передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону №1961 у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулась 15.06.2018 року близько 13.15 години в м. Енергодар на вул. Центральна 10, за участю автомобіля Geely JL7162 3НГ, д.н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , за наслідками якої було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, та у якій винним себе визнав третя особа - ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПАТ «Страхова група ТАС» з заявою про відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням його автомобіля.
Згідно п.22.1 ст.22 Закону №1961 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідачем ПАТ «Страхова група ТАС» позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі на підставі того, що в заяві про страхову подію страхувальником та потерпілим надані відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які суперечать висновку судового експерта ТОВ «Українсько-німецького підприємства «ДЕКРА Експерт», проведеному на запит ПАТ «Страхова група ТАС» для з'ясування вірогідності настання зазначених у поясненнях водіїв обставин справи.
Так, у висновку транспортно-трасологічного та автотехнічного досліджень № ДА/17-18 від 23 серпня 2018 року, виконаному експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» зазначено, що пошкодження на автомобілях Geely, д.н НОМЕР_1 та на автомобілі «Skoda Octavia А5», д.н. НОМЕР_2 , за характером, розмірами, відносним розташуванням мають відповідність, що свідчить про факт їх контакту в процесі аналізованої страхової події, а саме передньої частини (номерний знак, облицювання переднього бамперу, радіатор) автомобіля Skoda Octavia , д.н. НОМЕР_2 та задній частини (форкоп) автомобіля Geely, д.н НОМЕР_1 . Має місце невідповідність за висотою розміщення від рівня опорної поверхні пошкоджень в передній частині автомобіля Skoda Octavia , д.н. НОМЕР_2 та в задній частині автомобіля Geely, д.н НОМЕР_1 , що може бути пояснено фактом руху автомобіля Skoda Octavia , д.н. НОМЕР_2 , із гальмуванням в момент наїзду на задню частину автомобіля Geely, д.н НОМЕР_1 . Встановити чи знаходився автомобіль Skoda Octavia, д.н. НОМЕР_2 , в момент контактування з автомобілем Geely, д.н НОМЕР_1 , в русі або в нерухомому стані, не видається можливим з причин відсутності слідових даних (зокрема, даних огляду місця події). Встановлений транспортно-трасологічним дослідженням механізм контактування не відповідає поясненням водія Skoda Octavia ОСОБА_1 та водія Geely ОСОБА_2 , які надавалися страхової компанії, а саме, що пошкодження автомобіля Skoda Octavia виникли при його нерухомому стані в наслідок наїзду автомобіля Geely при русі ним заднім ходом (а.с. 23-27). Вищезазначений висновок експерта був складений на підставі письмових документів, наявних в матеріалах страхової справи.
Суд першої інстанції вірно оцінив висновок експерта №ДА/17-18 від 23 серпня 2018 року критично.
Так, під час проведення експертного дослідження учасники ДТП до участі у дослідженні не залучались, транспортні засоби та місце ДТП не оглядалось. Експертом дослідження проведено виходячи з наданих страховою компанією документів, при цьому експерти про кримінальну відповідальність не попереджались.
Клопотань про проведення судової експертизи у справі сторонами не заявлено.
Відмова страховика у здійсненні страхового відшкодування у випадку іншому, поміж передбачених ст.37 Закону №1961, є безпідставною та такою, що не ґрунтується на Законі, оскільки під час вирішення питання про наявність підстав для здійснення страхового відшкодування страховик повинен віддавати пріоритет положенням Закону№ 1961. Відповідач ПАТ «Страхова група ТАС» безпідставно та діючи всупереч діючому законодавству, відмовило позивачу у виплаті на його користь страхового відшкодування.
Розмір майнової шкоди, завданої позивачу в результаті пошкодження його автомобіля Skoda Octavia , д.н. НОМЕР_2 згідно довідки від 08.10.2018 року становить 25900 гривень (а.с.15). Але учасниками ДТП було встановлено суму відшкодування в розмірі 20000 гривень, яка була обґрунтована стягнута за рішенням суду.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» залишити без задоволення, а рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 31 травня 2019 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 23 серпня 2019 року.
Судді: С. В. Кухар
О. М. Кримська
О. З. Поляков