ЄУН справи 678/984/19
Провадження №1-кс-678-406/19
23 серпня 2019 року смт. Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про проведення експертизи по кримінальному провадженню, внесеному 19 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240180000223 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
23 серпня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого про призначення судово-психологічної експертизи згідно якого досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж липня та першої декади серпня 2019 року по АДРЕСА_1 неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , періодично вчиняли дії сексуального характеру, пов'язані із анальним проникненням в тіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з використанням геніталій.
Враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст.ст. 110, 242, 243 КПК України, слідчий просить провести судово-психіатричну експертизу потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведення якої доручити експертам-психіатрам відділення судово-психіатричних експертиз Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1.
Слідчий подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, таке підтримує.
Фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з клопотанням та доданими матеріалами слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно ч. 3 ст. 242 КПК України примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
У ч. 1 с. 243 КПК України визначено, що експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 244 КПК України у разі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 244 КПК України у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
У ч. 4 ст. 244 КПК України вказано, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим до клопотання додано копії:
постанови про доручення розслідування кримінального провадження групі слідчих від 19 серпня 2019 року за підписом заступника начальника - начальника СВ Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , зокрема, слідчим ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Старшим групи визначено слідчого ОСОБА_3 ;
постанови про призначення групи прокурорів від 19 серпня 2019 року за підписом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_10 , зокрема, прокурорам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Старшим групи визначено прокурора ОСОБА_13 ;
протоколу огляду від 19 серпня 2019 року, предметом огляду є домоволодіння по АДРЕСА_1 , описано, що виявлено і вилучено під час огляду.
витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 серпня 2019 року.
Згідно витягу від 21 серпня 2019 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вказану у клопотанні слідчого подію внесені 19 серпня 2019 року за №12019240180000223 із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 4 ст. 152 КК України.
У витязі зазначено, що досудове розслідування здійснюють слідчі ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 .
Разом з тим, до клопотання не додано відповідного процесуального документа у якому було б відображено зміни в групі слідчих, які розслідують дане кримінальне провадження, а також відсутнє підтвердження, що вказані у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчі є такими, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх (ч. 2 ст. 484 КПК України, п. 20 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України).
Отже, недотримані вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 244 КПК України щодо повноти надання до клопотання копій матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, адже крім зазначених вище документів, будь-які інші слідчому судді не надані.
У вступній частині клопотання слідчого зазначено, що це клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, а в прохальній частині слідчий просить провести судово-психіатричну експертизу.
Отже, клопотання в частині визначення виду експертизи є суперечливим.
Подане слідчим клопотання стосується малолітнього потерпілого.
Однак, у мотивувальній частині клопотання слідчим чітко не обґрунтовано з яких підстав має бути призначена судово-психіатрична експертиза малолітнього потерпілого, зазначена лише загальна фраза про необхідність її призначення - «щодо з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження».
Цим недотримані вимоги п. 3 ч. 2 ст. 244 КПК України щодо викладу обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
У ч. 1 ст. 69 КПК України визначено, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно змісту ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Судово-психіатрична експертиза проводиться у відповідності до Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.
Однак, у клопотанні слідчого не вказано якою має бути форма проведення судово-психіатричної експертизи потерпілого - амбулаторною чи стаціонарною.
Згідно ч. 2 ст. 6 СК України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
В прохальній частині клопотання слідчий навіть не зазначив про те, що потерпілий є малолітнім, такий висновок випливає із вказівки на його вік.
У п. 4 прохальної частини клопотання слідчий просить для проведення судово-медичної експертизи направити малолітнього потерпілого до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1.
Саме зазначення у п. 4 прохальної частини клопотання про направлення малолітнього потерпілого в експертну установу вказує на те, що фактично слідчий суддя має вирішити це питання у відповідності до ч. 3 ст. 242 КПК України згідно якої примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Однак, слідчий до клопотання не додав письмову відмову малолітнього потерпілого або його законного представника від проведення психіатричної експертизи, не вказано у клопотанні на який час слід направити малолітнього потерпілого в експертну установу.
До клопотання також не додано копію документа згідно з яким малолітньому потерпілому та його законному представнику роз'яснено їх процесуальні права.
Необхідно також звернути увагу слідчого на тому, що в клопотанні необхідно чітко вказати норму КПК України або іншого нормативно-правого акта, який передбачає залучення малолітнього потерпілого у примусовому порядку для проведення психіатричної експертизи.
У зв'язку з тим, що клопотання слідчого про проведення судово-психіатричної експертизи не відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують її призначення та проведення, таке клопотання слід повернути його ініціатору.
При цьому, слідчому в подальшому слід враховувати наступне.
03 червня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ направив судам інформаційний лист «Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов'язаних із слідчими (розшуковими) діями».
У розділ 3 «Практика розгляду слідчими суддями клопотань про залучення особи для проведення медичної та психіатричної експертизи» вказано, що КПК, крім підозрюваного, обвинуваченого (виходячи з ч. 2 ст. 509 КПК) не визначає кола учасників кримінального провадження, які можуть бути примусово направлені до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Зі змісту ч. 1 ст. 509 КПК вбачається, що метою проведення стаціонарної психіатричної експертизи є встановлення таких обставин: 1) чи була особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння у неосудному або обмежено осудному стані; 2) чи вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Натомість зазначені обставини не охоплюють психічний стан потерпілого. Тому надання дозволу на направлення потерпілого для проведення стаціонарної психіатричної експертизи є грубим порушенням процесуального законодавства, а така експертиза стосується винятково особи, яка ймовірно вчинила суспільно небезпечне діяння.
Проте психічний стан потерпілого може належати як до кваліфікуючих ознак злочину, який інкриміновано підозрюваному (наприклад, як ознака безпорадного стану), так і до обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, або обставин, які обтяжують покарання (обставини, які підлягають доказуванню). Разом з тим зазначені обставини можна встановити без направлення потерпілого на стаціонарну психіатричну експертизу.
Керуючись ст.ст. 242-244 КПК України,
Повернути слідчому слідчого відділення Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по кримінальному провадженню, внесеному 19 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240180000223 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1