22 серпня 2019 року Справа № 640/15328/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., Лічевецького І.О., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Цифро-Рум",
Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Цифро-Рум".
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у відкритті провадження було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДФС в м. Києві подало апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке вмотивовано відсутністю фінансової спроможності сплатити судовий збір.
Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення даного клопотання апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.
Більш того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які можуть бути звільнені судом від сплати судового збору, та певні категорії спорів (щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав і відшкодування шкоди здоров'ю). Органи ДФС України та спори в галузі податкових правовідносин до вказаного переліку не входять.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі.
Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Цифро-Рум" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач
Судді: