Справа № 461/6409/19
Провадження № 1-кс/461/7425/19
23.08.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добрятин Млинівського району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, не адвоката, не депутата, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей 2010 та 2012 року народження, працюючий водієм в ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
У провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12019140000000674 від 22.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_8 звернувся в суд з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть малолітньої ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Стверджує, що оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років; об'єктивна сторона злочину виразилася у грубому порушенні ним Правил дорожнього руху; в результаті ДТП настали тяжкі наслідки у вигляді смерті малолітньої ОСОБА_9 ; має захисника, який знає судову практику розгляду кримінальних справ такої категорії, а тому усвідомлює суворість покарання, яке йому суд може призначити за умови доведення його вини, а відтак є достатні підстави вважатищо ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Окрім цього, на даний час підозрюваний потерпілим шкоду не відшкодував. Вказане свідчить, що є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваного та його захисників, які заперечили проти задоволення клопотання, просили суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі, зокрема особисте зобов'язанні, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що ризики визначені ст.177 КПК України доведені слідчим та прокурором.
Зокрема, враховуючи особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, об'єктивна сторона злочину виразилася у грубому порушенні підозрюваним правил дорожнього руху; в результаті ДТП настали тяжкі наслідки у вигляді смерті малолітньої ОСОБА_9 , що на думку слідчого судді стимулюватиме підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також доведено, що встановлені обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам,
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити, застосувавши щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є достатнім для того щоб запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, на підставі слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відтак, оскільки злочином у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 спричинено загибель людини, суд не визначає підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави при обранні запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 21 жовтня 2019 року, без визначення розміру застави та із визначенням місця утримання ДУ «Львівська установа виконання покарань №19»
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 ,
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1