Ухвала від 23.08.2019 по справі 336/8991/14-ц

ЄУН № 336/8991/14-ц

Пр. 2-р/336/15/2019

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Жупанової І.Б., секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2017 року у цивільній справі № 336/8991/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про роз'яснення рішення суду від 10.03.2017 року у цивільній справі № 336/8991/14-ц в частині визнання його боржником за кредитним договором № 0706/0208/45-002 від 27.02.2008 року.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 10.03.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя розглянута цивільна справа № 336/8991/14-ц пр. 2/336/60/2017 за позовом Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0706/0208/45-002 від 27.02.2008 року.

Як зазначає заявник, 27.02.2008 року між ним та ВАТ «СВЕДБАНК» було укладено договір поруки № 0706/0208/45-002-Р-1 за умовами якого заявник надав згоду на виконання зобов'язань його дружини ОСОБА_2 , як позичальника за кредитним договором за № 0706/0208/45-002 від 27.02.2008 року у разі не виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором.

У рішенні суду від 10.03.2017 року зазначається про те, що 25.05.2012 року між ПАТ «СВЕДБАНК», яке є правонаступником ВАТ «СВЕДБАНК», та ПАТ «Дельта -Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 27.02.2008 року за № 0706/0208/45-002, та стверджується, що факт відступлення права вимоги за кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту-приймання-передачі прав вимоги.

Аналіз договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року між ПАТ «СВЕДБАНК» в якості продавця, та ПАТ «Дельта-Банк», в якості покупця, свідчить, що у Додатку І Перелік договорів та купівельна ціна на права вимоги відсутня інформація про передачу прав вимоги від ПАТ «СВЕДБАНК» до ПАТ «Дельта Банк» за договором поруки за № 0706/0208/45-002-Р-1 стороною у якому є ОСОБА_1 .

З огляду на викладене заявник вважає, що договір поруки № 0706/0208/45-002-Р-1 не було відступлено ПАТ «СВЕДБАНК» до ПАТ «Дельта - Банк», а тому його зобов'язання перед банком припинилися з моменту укладення договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року.

На підставі вказаного рішення судом видано виконавчі документи, які АТ «Альфа-Банк» пред'явлені до виконання до державної виконавчої служби та відкрито виконавче провадження за яким заявник повинен сплачувати заборгованість.

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд надати роз'яснення на підставі яких доказів судом визнано його боржником за кредитним договором № 0706/0208/45-002 від 27.02.2008 року.

Сторони та їх представники належним чином повідоимлені про час і місце розгляду заяви.

В судове засідання не з'явились заявник і представник позивача, що у відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Представник заявника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 з викладених в ній підстав, вважає, що рішення суду не містить законного обгрунтування, бо наявні в матеріалах справи докази не доводять позовні вимоги до ОСОБА_1 , як поручителя, що були задоволені судом, цей договір не був предметом відступлення права вимоги, не є укладеним, в з'язку з чим вважає рішення суду неправосудним, що і просить констатувати за наслідками розгляду цієї заяви.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з таких висновків:

У відповідності до ч. 1-2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2017 року позов Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” заборгованість за кредитним договором № 0706/0208/45-002 від 27.02.2008 р. в сумі 437 222 (чотириста тридцять сім тисяч двісті двадцять дві гривні) грн. 95 коп. (за кредитом - 415673,21 грн.; за відсотками - 20581,47 грн.; пеня - 968,27 грн.).

Рішення суду набрало законної сили 21.03.2017 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення цього рішення 19.07.2019 р.

Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р., роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Також, виходячи із тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення і з пояснень представника заявника в судовому засіданні вбачається, що вони фактично не згодні з ухваленим судовим рішенням, яке ввважають незаконним, бо встановлені в ньому обставини не підтверджуються дослідженими судом доказами, які не підтверджують, а спростовують висновки, до яких дійшов суд, в зв'язку з чим просять роз'яснити мотиви та підстави його ухвалення, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбачених ч. 1 ст. 271 ЦПК України.

Рішення суду від 10.03.2017 року містить чіткі висновки про задоволення позову, висновок по суті вимог, встановлені судом обставини викладені чітко, з посиланням на докази. Мотиви, з яких виходив суд при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, конкретно визначені.

Жодних положень, щодо яких виникали б труднощі в розумінні їх змісту, або суперечливе їх викладення вказане рішення суду не містить, обставин, що утруднюють виконання даного рішення внаслідок його незрозумілості, судом не встановлені. Більш того, з пояснень представника заявника в судовому засіданні вбачається, що рішення, розяснити яке просить боржник, протягом двох років знаходиться на виконанні, в зв'язку з чим суд доходить висновку, що обставини, що утруднюють його виконання, відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що судове рішення є чітким, зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, а тому роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 271, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2017 року у цивільній справі № 336/8991/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення

Суддя: Жупанова І.Б.

Попередній документ
83832518
Наступний документ
83832520
Інформація про рішення:
№ рішення: 83832519
№ справи: 336/8991/14-ц
Дата рішення: 23.08.2019
Дата публікації: 27.08.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.06.2021)
Дата надходження: 08.04.2021
Розклад засідань:
22.04.2021 11:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
04.06.2021 15:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
16.06.2021 16:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя